Справа № 752/22962/25
Провадження №: 1-кс/752/8506/25
16.10.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
представника власника майна ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025100000000988 від 31.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
03.10.2025 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази, що вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_6 (мати ОСОБА_4 ), а саме: мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12025100000000988 від 31.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні доручено слідчій групі та визначено місцем проведення досудового розслідування Голосіївський район міста Києва, за місцем знаходженням адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції у місті Києві, за адресою: вулиця Антоновича, 114, місто Київ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, управління підприємствами, установами та організаціями у сфері охорони здоров'я, що належать до комунальної власності та організацію їх матеріально технічного забезпечення, закупівлю та розподіл товарів, як головний розпорядник коштів в галузі охорони здоров'я на території м. Київ, здійснює Департамент охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ: 02012906, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 19) - далі ДОЗ, директором якого є ОСОБА_7 .
За наявними даними матеріальне забезпечення закладів охорони здоров'я лікарськими засобами та медичними виробами здійснюється посадовими особами ДОЗ КМДА відповідно до потреби, яка формується закладами охорони здоров'я міста Києва.
Згідно наказу ДОЗ КМДА від 22.11.2024 № 1079 створено робочу групу з розробки технічних вимог до тендерної документації та підготовки висновків про відповідність пропозицій учасників торгів технічним вимогам на закупівлю медичного обладнання для закладів охорони здоров'я м. Києва. До складу робочої групи входять: Голова робочої групи ОСОБА_8 ; секретар робочої групи ОСОБА_9 , члени робочих груп ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші.
Встановлено, що посадові особи ДОЗ КМДА, з метою отримання неправомірної вигоди, організували злочинний механізм із поставки лікарських засобів та медичних виробів по завищеним цінам до лікарень м. Києва (щорічні обсяги закупівель перевищують 2 млрд грн).
Так, вищезазначені посадові особи під час закупівель медичних виробів за вказівкою заступника директора Департаменту-начальника управління економіки ДОЗ КМДА громадянина України ОСОБА_15 лобіюють медичні вироби, які представляє на території України ТОВ «Медгарант» (код 32157279), ТОВ «Протек солюшнз» (код 36519759), ТОВ «Артек медікал груп» (код 38865928) та ПП «Науково-виробнича фірма «КАТО» (код 21479107) тощо. Встановлено, що фактична вартість предмету закупівлі збільшується в 3-5 разів та реалізується кінцевому замовнику з метою подальшого отримання надприбутків.
Зокрема, отримано інформацію щодо причетності до злочинної діяльності уповноважених осіб на проведення публічних закупівель Департамент охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації, зокрема: ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
При цьому, представники компаній ТОВ «Медгарант» (код 32157279), ТОВ «Протек солюшнз» (код 36519759), ТОВ «Артек медікал груп» (код 38865928) та ПП «Науково-виробнича фірма «КАТО» (код 21479107) проводять консультування уповноважених осіб на проведення публічних закупівель ДОЗ КМДА щодо деталей майбутніх договорів на поставку, зокрема, узгоджують з ними вигідні для них строки поставки, консультують посадових осіб щодо юридичних аспектів проведення тендерної закупівлі, схиляють їх до штучного завищення очікуваної вартості закупівлі, що призводить до формування високих цін на обладнання та створює хибне враження про економію.
Згідно наявних даних, за координацію з представниками суб'єктів господарювання відповідає радник першого заступника КМДА - ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Після отримання готового технічного завдання від представників компаній, ОСОБА_20 (радник першого заступника КМДА) надає ОСОБА_15 (заступника директора Департаменту-начальника управління економіки ДОЗ КМДА) електронні файли з готовим технічним завданням для досягнення подальшого схвалення таких технічних вимог до предмету закупівлі робочою групою ДОЗ КМДА.
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_15 забезпечує безперешкодне голосування робочої групи за прийняття та оприлюднення наданих медико-технічних вимог та технічних завдань, що в подальшому забезпечує одноосібну перемогу суб'єктів господарювання в закупівлях. Крім того, відповідно до отриманої інформації уповноважена особа ДОЗ КМДА ОСОБА_21 вступила у злочинну змову з представниками ПП «Науково-виробнича фірма «КАТО» під час проведення закупівлі ендопротезів суглобів та комплекти інструментарію для проведення протезування (ідентифікатор закупівлі: UA-2025-03-06-012402-a), з очікуваною вартістю 123,3 млн. грн.
Так, згідно з наявних даних ОСОБА_21 під час оголошення закупівлі UA-2025-03-06-012402-a, а саме Лот № 1, використала медико-технічні вимоги та тендерну документацію розроблену завчасно представниками ПП «Науково-виробнича фірма «КАТО», з метою обмеження конкуренції та забезпечення перемоги у тендері останніх. При цьому, медико-технічні вимоги та тендерну документацію до майбутньої процедури закупівлі ОСОБА_21 отримала через «посередників», лікарів КНП «Київська міська клінічна лікарня №1» КМДА (ЄДРПОУ: 01981738, м. Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 121): ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
В ході досудового розслідування встанволено, що до протиправної діяльності причет ний ОСОБА_4 , являється лікарем КНП «Київська міська клінічна лікарня №1» КМДА (ЄДРПОУ: 01981738, м. Київ, вул. Харківське Шосе, буд. 121) та член комісії.
30.09.2025 у період часу з 06 год. 51 хв. до 08 год. 15 хв. на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які належать ОСОБА_6 (мати ОСОБА_4 ), які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
30.09.2025 слідчим СУ ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити вказане клопотання.
Власник майна та представник власника майна в судовому засіданні заперечували щодо задоволення вказаного клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12025100000000988 від 31.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні доручено слідчій групі та визначено місцем проведення досудового розслідування Голосіївський район міста Києва, за місцем знаходженням адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції у місті Києві, за адресою: вулиця Антоновича, 114, місто Київ.
30.09.2025 у період часу з 06 год. 51 хв. до 08 год. 15 хв. на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які належать ОСОБА_6 (мати ОСОБА_4 ), які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Samsung, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
30.09.2025 слідчим СУ ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до вимог частини другої вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили, що особа та її майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має будь-яке відношення до кримінального провадження, що розслідується, та що воно є об'єктом злочинних посягань, предметом злочину, знаряддям вчинення злочину, здобуто злочинним шляхом, тощо.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.
Посилання прокурора на те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим.
Іншої мети накладення арешту на майно прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено.
Клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025100000000988 від 31.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголошено 21.10.2025 о 15 год. 25 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1