Справа № 710/1263/25
Провадження № 2/710/737/25
23.10.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого -судді - Побережної Н.П.,
секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
25.08.2025 року до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов згаданий позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 36388,80 грн. (тридцять шість тисяч триста вісімдесят вісім гривень 80 копійок) і судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Аргументи учасників справи.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 29.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3218280224. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа.
Сума кредиту становить 4800,00 грн. Стандартна відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,2% в день. Строк кредиту 360 днів. Кредит був наданий у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача. Кредитні кошти були перераховані за допомогою ТОВ ФК «Контрактовий Дім».
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі.
Відповідач не здійснив оплату процентів та не повернув тіло кредиту.
Загальна сума заборгованості відповідача становить 36 388,80 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 4800,00 грн, заборгованість за процентами - 31 588,80 грн.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник позивача у позові просив справу розглядати без участі позивача.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у спосіб передбачений чинним законодавством. Причин неявки не повідомив.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 01.09.2025, відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд цієї цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 23.10.2025 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідач 29.02.2024 підписав паспорт споживчого кредиту, який був наданий ТОВ «ІННОВА ФІНАНС». Основними умовами кредитування у згаданому паспорті зазначені: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 4800,00 грн; строк кредитування: 360 днів. Мета отримання кредиту : придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Спосіб та строк надання кредиту - безготівковим ( кредитні кошти надаються позичальнику шляхом перерахування на банківську картку вказану при подачі заявки на отримання позики. Відсоткова ставка - 803,00% річних, або 2,2% в день. Знижена процентна ставка - 1,5 %. Тип процентної ставки - фіксована. Загальні витрати за кредитом, за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом: 38016,00 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних протягом всього строку кредиту - 47541,10%. Порядок повернення кредиту: 12 платежів кожні 30 днів. Дата надання інформації: 29.01.2024. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до дати припинення договору.
Відповідач також підписав договір №3218280224 про надання грошових коштів у позику від 29.02.2024 із ТОВ «ІННОВА ФІНАНС». Відповідно до цього договору відповідач мав отримати кредит у розмірі 4800,00 грн, (п.2.3 договору) строком на 365 днів (п.2.5 договору), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п.2.5 договору), тип процентної ставки - фіксована (п.2.6 договору), стандартна процентна ставка - 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 цього Договору (п.2.1.6 договору). Знижена процентна ставка 1,5% в день застосовується якщо Позичальник 30.03.2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. (п.2.6.2 цього Договору). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті потреби) (п.2.7 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 47541,10 % (п.2.8.1 договору). Орієнтовна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 42 816,00 грн. (п. 2.9.1 договору). Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . (п.3.1 договору). Сума кредиту його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього Договору. Дата надання кредиту: 29.02.2024 або наступний за ним календарний день. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». (п.4.1 договору). Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.6.3. Договору. (п.6.1 цього договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.2.5.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Позичальником зобов'язань за ним. (п.10.2 цього Договору ).
Відповідно до графіка платежів, який є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 321828024 від 29.02.2024, датою видачі кредиту є 29.02.2024, датою повернення кредиту є 23.02.2025. Сума кредиту - 4800,00 грн. Кількість платежів -12. Проценти за користування кредитом - перший платіж -2168,00 грн, решта платежів - 3168,00 грн. Загальна вартість позики - 41808,00 грн
Кошти у розмірі 4800,00 грн були перераховані відповідачу 29.02.2024 на картковий рахунок НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 11.08.2025 вих. №7/14006.
Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав і не повернув суму кредиту у встановлений у договорі строк.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у гривні, станом на 19.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 31588,80 гривень. Заборгованість за кредитом становить - 4800,0 грн, за відсотками - 31588,80 грн.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 12.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» зареєстровано як юридична особа. Ідентифікаційний код юридичної особи - 44127243. Основний вид економічний вид діяльності - 64.92 - інші види кредитування.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одномупримірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до п.п 27, 33, 56, 64, 65 п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів; надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів; споживач фінансових послуг (далі - споживач) - фізична особа, яка звертається за наданням фінансових послуг до надавача фінансових послуг та/або посередника або користується послугами надавача фінансових послуг та/або посередника для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою або незалежною професійною діяльністю; фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги; фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» видами фінансових послуг є: надання коштів та банківських металів у кредит.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину:
1) у паперовій формі; або
2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України" Про електронні документи та електронний документообіг"; або
3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Згідно ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ч.1-4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає:
надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо:
перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;
за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;
під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції від 31.12.2023, яка була чинною станом на 09.01.2024 (дата укладання кредитного договору №1377355, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ч.1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з представлених позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за договором №3218280224 про надання грошових коштів у позику від 29.02.2024, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», має заборгованість, яка становить: 36 388,80 грн, з яких: тіло кредиту становить - 4800,00 грн, заборгованість за відсотками - 31588,80 грн.
На позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Відповідач не заперечував проти укладення договору №3218280224 про надання грошових коштів у позику від 29.02.2024, отримання кредитних коштів, і не надав спростування розміру суми заборгованості нарахованої позивачем.
Тому суд вважає, що позивач довів розмір заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4800,00 грн.
У той же час суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-IX (далі - Закон №3498-IX) Прикінцеві та перехідні положення Закону про споживче кредитування доповнено пунктом 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-IX, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21.08.2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1 %. Закон №3498-IX набрав чинності 24.12.2023.
Отже, згідно з нормою п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону про споживче кредитування максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати: у період з 22.04.2024 до 20.08.2024 -1,5%, а з 21.08.2024 по 29.02.2025 - 1%.
Враховуючи наведене, нарахування процентів за Кредитним договором має здійснюватися, виходячи з денної процентної ставки:
за період з 29.02.2024 по 22.04.2024 (54 дні) 2,2% (4800,00х2,2%х54= 5702,24 грн.);
за період 22.04.2024 по 20.08.2024 ( 121 день) 1,5% (4800,00х1,5% х 121=8712,00 грн.);
за період 21.08.2024 по 29.02.2025 ( 193 дні) 1,0% (4800,00х1,0% х 193= 9264,00 грн.).
Сума процентів за користуванням кредитом згідно з розрахунком суду, проведеним в межах заявленого позивачем періоду стягнення 29.02.2024-29.02.2025), становить 23678,24 грн. (5702,24 + 8712,00+9264,00).
Суд вважає, що з відповідача має бути стягнуто саме нараховану судом суму відсотків, за користування кредитом. Тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо стягнення із відповідача відсотків, які позивач нарахував у розмірі 1% від суми боргу починаючи із 01.03.2025 по 19.08.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування ухвали від 29.06.2022 також послався на Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20), у якому останній вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін). Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 05.04.2023.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:
-припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);
-вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);
-якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);
-у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);
-в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (пункт 108 постанови);
-можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
Верховний суд у справі № 910/19891/20 від 25.07.2023 зазначив, що суди із наданих Банком розрахунків встановили, що проценти за період поза межами строку кредитування позивач нарахував саме як проценти за "користування кредитом", а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України. Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих Банком процентів за "користування кредитом" поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок, унеможливлює задоволення вимог Банку про стягнення процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.
Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів, це визначено у п.2.5. укладеного договору надання грошових коштів у позику № 3218280224 від 29.02.2024.
Відповідно до п. 7.7 цього Договору, нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим Договором.
Отже, нарахування процентів за період від 01.03.2025 по 19.08.2025 відбулося поза межами строку кредитування. Таке нарахування здійснено не як міру відповідальності передбачену ст. 625 ЦК України, а як проценти за користування кредитом. Тому, такі проценти не можуть бути стягнуті на користь позивача.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Беручи до уваги вищевказані норми закону, умови договору про надання споживчого кредиту, договору факторингу, суд уважає що позов потрібно задовольнити у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений судовий збір у розмірі 1895,77 грн ( 78,26% від 2422,40)
Керуючись ст. ст. 11, 205, 526, 530, 553, 554, 625-628, 638, 651, 653, 1048, 1049, 1054, 10561, 1077, 1078, 1084 ЦК України, ст.ст.1, 4, 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141,137, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 3218280224 від 29.02.2024 у розмірі 28478,24 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень двадцять чотири копійки), із яких: - 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) - сума заборгованості за тілом кредиту; 23678,24 грн.(двадцять три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 24 копійки) - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», судовий збір у розмірі 1895,77 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень 77 копійок).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», адреса:01014 м.Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ - 44127243, інші дані про особу суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані про особу суду не відомі.
Суддя Н.П. Побережна