Справа № 572/1873/25
2/572/875/25
22 жовтня 2025 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
головуючий суддя Березень Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Тарасюк О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з цивільним позовом до ОСОБА_4 , в якому на підставі ст.ст. 181, 182, 199, 200 СК України просив стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття; аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня подачі заяви до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року прийнята позовна заява до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
За наслідками надходження заяв по суті справи судом ухвалено про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін з викликом учасників провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_4 аліменти по 1/5 частині усіх видів доходів щомісячно на утримання дитини ОСОБА_5 та до закінчення навчання повнолітньої дочки ОСОБА_6 , пояснюючи, що тимчасово не проживає з дітьми, однак повністю утримує їх, натомість відповідачка ОСОБА_4 участі в утриманні дітей не приймає.
Представники відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов заперечували. Діти проживають із відповідачкою, підстави для стягнення аліментів відсутні.
Заявлені вимоги та заперечення сторони виклали у заявах по суті справи.
Встановивши фактичні обставини, визначивши зміст спірних правовідносин, давши оцінку доказам, на підставі яких встановлені відповідні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 а також копіями свідоцтв про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Витягами з реєстру Сарненської територіальної громади від 13 квітня 2025 року місце проживання позивача ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_5 зареєстроване по АДРЕСА_1 .
За цією ж адресою зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою ЦНАП Сарненської міської ради № 01-21/644 від 14 травня 2025 року.
Договором про навчання у закладі вищої освіти на умовах надання платної освітньої послуги № 81/2023с від 8 серпня 2023 року та випискою з ЄДЕБ з питань освіти ОСОБА_6 є студенткою Волинського національного університету ім. Л. Українки, форма навчання контрактна, денна, дата початку та закінчення навчання - з 1 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року.
Відповідно до платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» та касових чеків ОСОБА_1 здійснював платежі за навчання та проживання дитини у гуртожитку ВНУ ім. Л. Українки відповідно 28.08.2024 року та 26.02.2025 року в сумі по 16013 грн.; 21.03.2025 року в сумі 4800 грн., за лінзи та оправу дитини 05.09.2024 в сумі 9993,97 грн., за комунальні послуги та мобільний зв'язок, здійснював переказ власних коштів, придбання речей, одягу та ліків.
Згідно довідки КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості» Сарненської міської ради № 144 від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 підтримує творчий розвиток доньки ОСОБА_5 і сприяє йому, фінансував та фінансує участь доньки у танцювальних фестивалях.
З довідки № 58 від 12 листопада 2024 року Сарненської гімназії № 3 вбачається, що ОСОБА_1 працює у вказаній установі на посаді практичного психолога 0,75 ставки.
Згідно ст. 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Стаття 181 СК України встановлює що, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Таким чином, право вимоги щодо стягнення аліментів на дитину а також на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, має виключно той з батьків, з ким проживає неповнолітня дитина та повнолітня дочка, яка продовжує навчання.
У провадженні Сарненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 572/2092/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 з одним із батьків.
Враховуючи те, що між подружжям існує спір з приводу визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 не набув право грошової вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини.
Також суду не надано доказів того, що позивач ОСОБА_1 набув право грошової вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання, як той з батьків, з ким проживає дочка.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, у задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу), покладаються у разі відмови в позові на позивача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд на підставі ст. 141 ЦПК України знаходить підстави для часткового відшкодування понесених відповідачкою витрат на надання професійної правової допомоги, стягненню з позивача на користь відповідачки підлягає сума 3000 грн.
На підставі наведеного, ст. ст. 182, 199 СК України, керуючись ст. ст. 137, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) про стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 22 жовтня 2025 року.
Суддя: Ю. В. Березень