Справа № 570/5159/25
номер провадження 1-кп/570/378/2025
24 жовтня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №12025181180000236 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого на досудовому слідстві, закінчуються 26 жовтня 2025 року.
Прокурор звернувся з клопотаннями про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор підтримав подані ним клопотання з підстав та обгрунтувань, наведених у них, вказавши,що ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого не зменшилися і на даний час. Вказав, що є ряд ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати що обвинувачений може здійснити дії, передбачені вищезазначеною статтею. Зокрема у разі зміни чи скасування запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосуються обгрунтування суті підозри обвинувачення і були взяті до уваги при обгрунтуванні запобіжного заходу на досудовому слідстві для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому судовому засіданні суд має перевірити обгрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення незважаючи на те чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч.3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Захисник в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, вказавши, що це є думка його підзахисного.
Потерпілий та його представник висловили думку про те, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Аналізуючи зміст заявленого прокурором клопотання, суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого не зменшилися і на даний час.
Суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність вагомих доказів про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення. Також судом при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому взято до уваги ризик продовження чи повторення протиправної поведінки обвинуваченого та його репутацію, зокрема, що він вказане кримінальне правопорушення вчинив під час іспитового строку, відбуваючи покарання за попереднім вироком.
Наведені прокурором в клопотанні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є належним чином обґрунтованими і вмотивованими, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення на даний час, не змінилися.
Вивченням характеризуючих даних обвинуваченого встановлено, що він є працездатний, раніше судимий, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому слід залишити попередній у виді тримання під вартою, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальну міру покарання у виді п'яти років позбавлення волі; дії обвинуваченого являють підвищену суспільну небезпеку, може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року №459/3502/19 визначено рівність між термінами «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу». Суд у вказаній постанові роз'яснив, що відповідно до ч.3 ст.315 КПК під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених у розд.ІІ цього кодексу. У вказаному розділі передбачено в тому числі й порядок подання, розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів.
Враховуючи положення статті 183 КПК України прокурор в своєму клопотанні просив врахувати і суд погодився з думкою прокурора, що ухвалою слідчого судді визначено розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області. Тому обвинувачений або заставодавець має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, суд покладає на обвинуваченого обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України суд, -
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
У кримінальному провадженні №12025181180000236 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 22 грудня 2025 року.
Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1