Справа № 569/18259/25
22 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки в натурі, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділ частки в натурі.
В обґрунтування позову вказує, що відповідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.07.2009 року, посвідчене державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори Ревою Л.Л, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 54/100 частки власності домоволодіння АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 46/100 частки власності домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 . Кожен із співвласників користується виключно належною йому частиною будинковолодіння, здійснює ремонтні роботи утримує нерухоме мано в належному стані. Зокрема, станом на сьогоднішній день ОСОБА_3 користується наступними приміщенням домоволодіння АДРЕСА_1 : 2-1, 2-4 - коридор, 2-2, 2-3 - жила, 2-5 - кухня, 2-6 - санвузол, а3 - ганок, Пг/al» - погріб, Б-1 - сарай-літня кухня, в- вбиральня, житловою площею 29,1 кв.м, загальною площею 45,1 кв.м, а також Є, Ж, 3 - навіс, 1А №1..4 - огорожа, І - замощення, а2 - прибудова. Кожен із співвласників оформив за собою право власності на земельну ділянку, що знаходиться виключно під тою частиною приміщення, якою він користується. Так, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 56:101:000:00:01:075:0066 площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 686454 від 03.11.2005 року. В свою чергу, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 56:101:000:00:01:075:0066 площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Більш того, в 2016 році ОСОБА_4 було виділено в цілу частку належні їй приміщення домоволодіння, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 437175027. ОСОБА_3 з метою впорядкування правовстановлюючих документів пропонувала ОСОБА_4 укласти відповідний правочин. Але укласти договір про виділ частки в майні та відповідно оформити порядок користування цим майном неможливо, адже свою частку відповідачка виділила в цілу ідеальну частку ще в 2016 році. В свою чергу, позивачка не може без реального визначення належної їй частки розпорядитися нею в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила судові витрати залишити за позивачкою.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідно до відповідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.07.2009 року, посвідчене державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори Ревою Л.Л, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 54/100 частки власності домоволодіння АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 46/100 частки власності домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно №437175027 від 28.07.2025 року.
ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 56:101:000:00:01:075:0066 площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 686454 від 03.11.2005 року.
ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 56:101:000:00:01:075:0066 площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В 2016 році ОСОБА_4 було виділено в цілу частку належні їй приміщення домоволодіння, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 437175027.
Відповідно до копії технічного паспорту від 19.08.2010 року, ОСОБА_3 належить 54/100 житлового будинку по АДРЕСА_1 яке складається з: 2-1, 2-4 - коридор, 2-2, 2-3 - жила, 2-5 - кухня, 2-6 - санвузол, а3 - ганок, Пг/al» - погріб, Б-1 - сарай-літня кухня, в- вбиральня, житловою площею 29,1 кв.м, загальною площею 45,1 кв.м, а також Є, Ж, 3 - навіс, 1А №1..4 - огорожа, І - замощення, а2 - прибудова.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. Згідно із ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками, при цьому право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно із ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 р. у справі № 6-12цс13 зазначається, що установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них. Виходячи з аналізу норм ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійними виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Оскільки виділ належної позивачу частки із спільної сумісної власності в окремий об'єкт нерухомого майна є технічно можливим, тому його позов підлягає задоволенню.
За правилами ч.1 ст.142 ЦПК України підлягають поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки в натурі - задовольнити.
Виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий самостійний об'єкт із розміром частки 1/1 з подальшим присвоєнням поштової адреси ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 54/100 частку власності домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з приміщень позначених в технічному паспорті на будинок індивідуального типу 2-1, 2-4 - коридор, 2-2, 2-3 - жила, 2-5 - кухня, 2-6 - санвузол, а3 - ганок, Пг/a1» - погріб, Б-1 - сарай-літня кухня, в - вбиральня, житловою площею 29,1 кв.м, загальною площею 45,1 кв.м, а також Є, Ж, 3 - навіс, №1..4 - огорожа, І - замощення, а2 - прибудова.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділення в натурі і із спільної часткової власності в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна із розміром частки 1/1, з подальшим присвоєнням поштової адреси домоволодіння, яке складається з приміщень позначених в технічному паспорті на будинок індивідуального типу 2-1, 2-4 - коридор, 2-2, 2-3 - жила, 2-5 - кухня, 2-6 - санвузол, а3 - ганок, Пг/al» -погріб, Б-1 - сарай-літня кухня, в - вбиральня, житловою площею 29,1 кв.м, загальною площею 45,1 кв.м, а також Є, Ж, 3 - навіс, №1..4 - огорожа, І - замощення, а2 -прибудова.
Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на самостійний цілий об'єкт нерухомого майна окреме будинковолодіння, виділене із житлового будинку АДРЕСА_1 , яке складається з приміщень позначених в технічному паспорті на будинок індивідуального типу 2-1, 2-4 - коридор, 2-2, 2-3 - жила, 2-5 - кухня, 2-6 - санвузол, а3 - ганок, Пг/al» - погріб, Б-1 - сарай-літня кухня, в-вбиральня, житловою площею 29,1 кв.м, загальною площею 45,1 кв.м, а також Є, Ж, 3 - навіс, №1..4 - огорожа, І - замощення, а2 - прибудова.
Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету частину сплаченого судового збору у розмірі 2058,70 грн., який сплачений на р/р НОМЕР_2 , МФО 899998, код отримувача 38012494 згідно платіжної інструкції на переказ готівки № 169 від 20.08.2025 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 23.10.2025 року.
Суддя Харечко С.П.