Справа № 569/19366/25
17 жовтня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.2025 року серії ЕПР1 № 441139, 01.09.2025 року о 16 год 49 хв в м. Рівне по вул. Соборна, 63, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda CX5, н.з. НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед початком руху, а саме маючи намір виконати маневр розвороту, не надала дороги та допустила зіткнення з транспортним засобом Renault Kango, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася по вул. Соборна зі сторони вул. Дубенська в напрямку вул. Київська. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.п. 2.3.б, 10.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.09.2025 року серії ЕПР1 № 441127, 01.09.2025 року о 16 год 49 хв в м. Рівне по вул. Соборна, 63, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda CX5, н.з. НОМЕР_2 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила її місце, чим порушила вимоги п. 2.10а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в учиненні ДТП визнала, пояснила суду, що вона рухалася заднім ходом на мінімальній швидкості для здійснення маневру розвороту. Не зрозуміла що сталося, оскільки транспортний засіб, який рухався прямо в напрямку світлофора зіткнувся з її транспортним засобом і поїхав, не зупиняючись далі. Вона розвернулася, почекала хвилин 15-20 в надії, що водій транспортного засобу повернеться на місце події, і у зв'язку із тим, що мала невідкладні справи, змушена була залишити місце ДТП. За першою вимогою з'явилася в поліцію. Просила суворо не карати, оскільки наміру уникнути відповідальності не мала.
Свідок ОСОБА_3 під час розгляду справи підтвердив, що ОСОБА_1 перебувала на місці ДТП протягом 20 хвилин, в очікуванні повернення іншого учасника події. Він безпосередньо був свідком події. Зазначив, що водій транспортного засобу білого кольору, здійснивши зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 швидко проїхав світлофор на мигаючий зелений сигнал, що унеможливило його ідентифікацію.
Потерпіла ОСОБА_2 під час розгляду справи підтвердила, що вона керуючи транспортним засобом Renault Kango, н.з. НОМЕР_3 відчула несподіваний удар в задню частину автомобіля. В її транспортному засобі були неповнолітні діти, які злякалися звуку удару і вона, проїхавши перехрестя зупинилася та заспокоювала дітей, після чого, через хвилин 20 зателефонувала в поліцію і повернулася на місце ДТП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, потерпілої, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до такого висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до вимог пункту 2.3.б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з пунктом 10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 441139 від 02.09.2025 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , усними поясненнями свідка ОСОБА_3 , рапортом поліцейського.
В матеріалах справи також міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення у виді попередження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА
№ 5624865 від 01.09.2025 року відносно ОСОБА_2 за ст.125 КУпАП.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за
ст. 124 КУпАП застосувавши адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 122-4 КУпАП, суд зазначає наступне.
Вимогами п. 2.10.а ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Стаття 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на це випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 судом встановлено, що остання не мала умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, оскільки автомобіль під керуванням потерпілої покинув місце ДТП, а вона певний час ще залишалася на місці ДТП. Повідомила суду, що якби інший транспортний засіб зупинився і не продовжив би рух, то факт вчинення ДТП був би зафіксований на місці вчинення.
Будь-яких належних доказів на підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Керуючись статтями 40-1, 122-4, 124, 247, 251, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто в сумі 605 грн. 60 коп. на реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК