Дата документу 21.10.2025Справа № 645/7165/21
Провадження № 2-др/554/58/25
21 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі : головуючого судді-Шевської О.І., за участю секретаря судового засідання- Рябченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава заяву представника Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «ВУСО»- Шиліна Володимира Анатолійовича про винесення додаткового рішення у справі № 645/7165/21,-
встановив:
28 липня 2025 року до суду надійшла заява від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»- Шиліна Володимира Анатолійовича про винесення додаткового рішення у справі № 645/7165/21.
Заява мотивована тим, що 04 грудня 2024 року Октябрським районним судом м. Полтави було винесено рішення у справі № 645/7165/21, яким позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення залишено без задоволення.
Вказують на те, що в резолютивній частині рішення суду не вирішено питання з приводу розподілу судових витрат ПРАТ СК ВУСО в розмірі 6000 грн., відповідно до заяви від 01.12.2023 року представника відповідача.
Прохали ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат відповідача ПРАТ відповідача ПРАТ СК ВУСО правничої професійної допомоги в розмірі 6000 грн.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2024 року у справі № 645/7165/21 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення залишено без задоволення.
Як було встановлено при ухваленні рішення судом не вирішено питання про розподіл витрат на правничу правову допомогу у сумі 6000 грн. згідно заяви представника ПРАТ СК ВУСО -Шиліна В.А. від 01.12.2023 року, яка міститься в матеріалах справи.
Так, в матеріалах справи міститься заява про розподіл судових витрат за підписом ОСОБА_3 від 01.12.2023 року, договір про надання правової допомоги від 12.06.2020 року, додаток № 1 до договору б/н від 12.06.2020 про надання правової допомоги від 02.12.2021 року на суму 6000 грн., акт приймання наданих послуг за договором № б/н від 12.06.2020 р., Додатком № 1 від 02.12.2021 року.
Отже, сума гонорару є фіксованою та не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів чи ухвалення судом рішення на користь клієнта, а тому ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.
Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка передбачає можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.
Усі зазначені критерії були дотримані при визначенні розміру гонорару адвокату Шиліну В.А. у розмірі 6000 гри.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладають у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до висновків, викладених у додатковій ухвалі Верховного Суді від 04.06.2020 у справі № 906/598/19 судом визначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Окремо звертаємо увагу суду, на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, відповідно до якої визначено:
«24. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов'язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."
25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.»
У постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 також визначено, що «витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).»
Позивачем та представником позивача не надано суду доказів, які б вказували на необхідність зменшення витрат на правничу допомогу.
Таким чином, понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами, а тому вказані витрати підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд
Заяву представника Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «ВУСО»- Шиліна Володимира Анатолійовича про винесення додаткового рішення у справі № 645/7165/21 -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Страхова компанія «ВУСО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Копію додаткового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
З текстом додаткового рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.І.Шевська