Дата документу 15.10.2025Справа № 554/1241/25
Провадження № 2/554/2124/2025
15.10.2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: головуючого - судді Бугрія В.М., за участю секретаря - Мазніченко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс», звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за договором №2086915 від 08.04.2021 в розмірі 36387,60 грн., судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 08 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , шляхом заповнення останнім заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням реквізитів банківської карти, укладено договір № 2086915, за умовами якого товариство надало відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти у сумі 12000 грн. Позикодавець належним чином виконав зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Однак, відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за кредитним договором становить 36387,60 грн., яка складається з: 12000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24387,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками на дату відступлення права вимоги позивачу.
11.08.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-08/2021, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржника за договором позики № 2086915 від 08.04.2021.
23.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23-05/24, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржника за договором позики № 2086915 від 08.04.2021.
Ухвалою від 07.02.2025 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де просили відмовити у задоволенні позову. В обґрунтуванні якого вказували, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Не надано до суду розрахунок заборгованості та докази видачі кредиту. У матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, однак наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором складений самим позивачем, і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо. Сума заборгованості по відсотках у розмірі 24387,60 гривень нарахована з порушенням вимог закону. Позикодавець має право на одержання процентів від суми позики лише протягом дії договору, а після його закінчення у разі прострочення виконання грошового зобов'язання. Просили стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
01.07.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтуванні якого вказували, що на виконання умов укладеного договору № 2086915 позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 12000 грн.
Враховуючи, що ТОВ "МАНІФОЮ" не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства.
Дана обставина підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до якого 08.04.2021 року здійснено успішний переказ грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зареєстрований для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-сайті Товариства (пункт 2.6. договору) у сумі 12000 грн.
Небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження відповідача не заслуговують на увагу. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.
У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
Щодо витрат на правничу допомогу, відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року витребувано інформацію у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Представник позивача до судового засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 08 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , шляхом заповнення останнім заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням реквізитів банківської карти, укладено договір № 2086915, за умовами якого товариство надало відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти у сумі 12000 грн. Позикодавець належним чином виконав зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Однак, відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку із чим заборгованість відповідача за кредитним договором становить 36387,60 грн., яка складається з: 12000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24387,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками на дату відступлення права вимоги позивачу.
Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), який був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 9 договору позики, реквізити та підпис сторін.
Згідно п. 2.1. договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.
Пунктом 2.3. договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 12000.00 грн.
Згідно п. 2.4.2. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.199% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно п. 2.4.4. договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована:
1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.
Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.
Згідно п. 2.6. договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.
Пунктами 3.1. та 3.2. договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 3.1.1. договору позики, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.
Згідно п. 3.1.3. договору позики у період прострочення позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.
Відповідно до п. 3.2.1. договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором у розмірі, визначеному п. 2.5 договору, за кожен день прострочення.
Згідно п. 3.6. договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.
Відповідно до п. 3.7. договору позики зобов'язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.
Згідно п. 3.10. договору позики, керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.
Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pro- nas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема п. 4.3.1 передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктом 4.3.2 правил визначено, що оферта, що містить повний текст договору позики, розміщується товариством в особистому кабінеті та надається для вивчення й погодження фізичний особі, яка бажає укласти договір позики.
Пунктом 4.3.5 правил визначено, що прийняття оферти (акцепту) фізичною особою, яка бажає укласти договір позики, відбувається шляхом надсилання електронного повідомлення, яке містить істотні умови договору позики.
Пунктом 4.3.6 правил визначено, що договірна документація підписується позичальником одноразовим ідентифікатором, що генеруються та надсилається йому товариством за вказаними в особистому кабінеті контактними даними; товариством підписуються відповідна електрона договірна документація електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 4.3.7 правил визначено, що на підтвердження укладення договору позики позикодавець направляє позичальнику електронне повідомлення про укладення договору позики.
Пунктом 4.3.8 правил визначено, що електронний договір, укладений відповідно до процедури, описаної вище, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Підписанням договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пп. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики).
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
За частиною 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Положення частини 6 даної статті Закону передбачають шляхи надання відповіді особи, якій адресова пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчиненні дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначені форми підписання електронного правочину: електронним підписом відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Також судом встановлено, що 11.08.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-08/2021, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржника за договором позики № 2086915 від 08.04.2021.
23.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23-05/24, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржника за договором позики № 2086915 від 08.04.2021.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2086915.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2086915 від 08.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36387,60 грн., з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12000,00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24387,60 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за договором кредитної лінії ні позивачу, ні первісному кредитору ТОВ «МАНІФОЮ».
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 Цивільного кодексу України (далі ЦК України
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Не виконуючи належним чином зобов'язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача в даній частині підлягають повному задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, то відповідно до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Частиною 1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч.2 вищевказаної статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно розрахунку витратити на правничу допомогу складають 13000 грн., але суд враховуючи складність справи, та обсяг наданих адвокатом послуг, приходить до висновку, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором № 2086915 від 08.04.2021 у розмірі 36387,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосереднь до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.М.Бугрій