Справа № 539/4322/25
Провадження № 1-кп/539/320/2025
24.10.2025 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лубни Полтавської області кримінальне провадження №42025172040000025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лубни Полтавської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
20.03.2025 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою каністри із дизельним паливом та запальнички підпалив переднє пасажирське сидіння автомобіля «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , в результаті чого зазначений автомобіль загорівся та був знищений пожежею.
У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , які перебувають у прямому причинному зв?язку із настанням негативних суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/117-25/7250-АВ від 28.03.2025 становить 34890 грн 00 коп.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим в присутності захисника, за наявності письмової згоди неповнолітнього потерпілого та його законного представника, не вбачаючи підстав для відмови у їх затвердженні.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, просив затвердити укладену ним із прокурором угоду про визнання винуватості.
Захисник у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Неповнолітній потерпілий та його законний представник у підготовчому судовому засіданні підтвердили, що надали згоду на укладення, а також надають згоду на затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором.
Судом встановлено, що 29 серпня 2025 року під час досудового слідства у місті Лубни Полтавської області між прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним (який наразі має статус обвинуваченого) ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 та його законного представника - батька ОСОБА_7 , на підставі ст.ст. 468-470, 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення; сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 194 КК України у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а також наслідки її невиконання.
Враховуючи ту обставину, що під час досудового слідства між обвинуваченим та прокурором за участю захисника, та за наявності письмової згоди неповнолітнього потерпілого та його законного представника, була укладена угода про визнання винуватості, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом, кримінальне провадження розглядалося судом відповідно до положень ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Розглядаючи зазначену угоду про визнання винуватості, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Потерпілим у кримінальному провадженні є неповнолітній ОСОБА_6 , законним представником потерпілого - ОСОБА_7 , які надали письмову згоду на укладення, а також затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, що особисто підтвердили у підготовчому судовому засіданні.
Під час підготовчого судового засідання судом з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_4 , що він повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження та невиконання угоди; характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнає себе винуватим; вид та міру покарання, яке буде призначене йому у разі затвердження угоди судом, і на яке він погодився.
Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами цієї угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не судимий в силу ст.89 КК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, оскільки: її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб; правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Витрати у загальному розмірі 5650,85 грн., понесені під час проведення судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його винуватість знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, обраного ОСОБА_4 26.08.2025 сплив 30.09.2025, а клопотання про застосування запобіжного заходу не заявлено, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів підлягають вирішенню відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 314, 368, 370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 серпня 2025 року у місті Лубни Полтавської області між прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та за наявності письмової згоди неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 та його законного представника ОСОБА_7 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк у вигляді 1 (одного) року та зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів, понесені під час проведення судових експертиз № СЕ-19/117-25/7250-АВ від 28.03.2025, №СЕ-19/117-25/12671-ПТ від 12.06.2025 у загальному розмірі 5650,85 грн. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень вісімдесят п'ять копійок).
Речовий доказ - оптичний диск «DVD-R» із відеозаписом нагрудних бодікамер працівників поліції від 20.03.2025 та відеозаписом з додатку «Instagram», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів із моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1