Справа № 535/942/25
Провадження № 1-кп/535/263/25
21 жовтня 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
та обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Котельва кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2025 за №12025170490000295 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Котельва, Котелевського району Полтавської області, українця, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
- 21.08.2024 Котелевським районним судом за ст.126-1 КК України до 1 року обмеження волі. 17.05.2025 ухвалою Машівського районного суду від 09.04.2025 на підставі ст.81 КК України звільненого умовно-достроково з Машівської ВК Полтавської області (№ 9) з невідбутим терміном 5 місяців 16 днів;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України
У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
20.10.2025 від прокурора Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 надійшло до суду письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , в якому він просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому строком на шістдесят днів з визначенням застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90840 грн., та у разі внесення обвинуваченим визначеної суми застави покласти на останнього відповідні обов'язки.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , на шістдесят діб, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, та жодним чином не зменшились. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджети кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також запобігання ризикам. У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт просив відмовити.
Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив підготовче судове засідання проводити без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заявили усне клопотання в якому просили зміними йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Свідок ОСОБА_7 , за клопотанням сторони захисту була допитана в судовому засіданні, в обгрунтування клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченого, зараз вона потребує його допомоги бо перенесла операцію, її старший син переніс інсульт, сестра онкохвора. В неї є можливість забезпечити сину належне утриманняі його поведінку у разі зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, оскільки має власне житло і згодна щоб син у ньому проживав, характеризувала сина виключно позитивно, а вчиненні ним кримінальні правопорушення були на грунті зловживання спиртними напоями.
Вирішуючи заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується таким.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та проступку, за який передбачене покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, в тому числі до покарання, якевідбував реально.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи зависунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, кількість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, а також ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, та відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків.
У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Відповідно, суд не може визнати обґрунтованими доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для подальшого тримання обвинуваченого під вартою та необхідності зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення обвинуваченим вищезазначених дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, так і про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Крім того, ОСОБА_4 відбував покарання за кримінальне правопорушення передбачене ст.126-1 КК України- вчинене відносно його матері.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконно впливу на свідків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 днів, тобто до 19.12.2025 року включно.
З наведених вище підстав суд відмовляє в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Згідно з ст.205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченим, що вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Крім того, в судовому засідання захисник обвинуваченого -адвокат ОСОБА_5 надала клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 .
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника про виклик свідків, а обвинувачений підтримав клопотання свого захисника про виклик свідків.
Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст.95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що клопотання захисника про виклик свідків в судове засідання слід задовольнити.
Крім того, у судовому засіданні прокурор, захисник, обвинувачений вважали за можливе призначити судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України, суд, після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання з'ясовані питання, передбачені ч.ч.2, 3 ст.315 КПК України.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 19.12.2025 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу- відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_5 про виклик свідків -задовольнити.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Котелевського районного суду Полтавської області на 13:30 год. 06.11.2025.
У судове засідання викликати свідків:
- ОСОБА_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_9 адреса проживання: АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження: прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2025.
Суддя: ОСОБА_1