КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/7643/25
Провадження № 2-з/552/30/25
24.10.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання - Цимбалюк І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строків позовної давності, суд ,-
У провадженні Київського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФінФорс», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
У поданій позовній заяві позивач ОСОБА_2 надав клопотання про поновлення строку позовної давності.
Надаючи правову оцінку обґрунтуванням позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частин 1, 5статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що відповідачем не подано заяви про застосування строку позовної давності, суд дійшов до переконання, що клопотання позивача про поновлення їй строку позовної давності для подання позову є передчасним, а відтак до задоволення не підлягає.
Керуючисьст. 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строків позовної давності - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.В.Кузіна