1-кп/381/375/25
381/5476/25
23 жовтня 2025 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025111310000756 від 21.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець, Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Формулювання обвинувачення.
Судом встановлено, що згідно з вимогами ст. ст. 41, 68 та 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно з вимогами ст.178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Крім того у відповідності до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 зі змінами (надалі - Положення), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсинами).
Згідно з п. 6 Положення міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни, яким у встановленому порядку надано право виготовляти, придбавати, зберігати, перевозити і використовувати предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система, повинні забезпечити їх належну охорону і правильне використання у господарській діяльності.
Крім цього, у відповідності до п. 2.1. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622.
У відповідності до п. 9.1. Інструкції вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для: озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв; науково-дослідних потреб; навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки); спортивних потреб; промислового та любительського полювання; захисту життя, здоров'я та майна громадян; використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах; експонування в музеях та виставках; колекціонування.
Згідно з п. 9.2. Інструкції дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв та патронів до них для вказаних потреб видаються тільки за наявності законодавчого або іншого нормативно-правового акта про надання
права працівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, підприємств, установ і організацій користуватися нею при виконанні службових обов'язків лише після вивчення ними матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.
ОСОБА_5 діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471 X-II, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, в середині квітня 2022 року на узбіччі дороги у лісопосадці в с. Копилів Бучанського району Київської області знайшов уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, таким чином придбав. Після чого переніс вказаний вибуховий пристрій, бойовий припас до будинку, що на території його домоволодіння за адресою; АДРЕСА_1 , де почав його незаконно зберігати.
13.06.2025в ході проведення санкціонованого обшуку в період часу з 06 год. 18 хв. по 07 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає та зареєстрований ОСОБА_5 , у будинку було виявлено та вилучено уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, який придатний до вибуху, який без передбаченого законом дозволу ОСОБА_5 зберігав за вказаною адресою.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні вибухового пристрою, бойового припасу, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, які зазначені в обвинувальному акті.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_5 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання вибухового пристрою, бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України є тяжким злочином проти громадської безпеки.
Оцінюючи позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд вважає, що таке звільнення від відбуття покарання може мати місце у даному випадку з огляду на таке.
Згідно положень ст. 75 КК України, якщо суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого злочину та його поведінку після його вчинення, а саме те, що він щиро розкаюється у вчиненому, особу винного, на психіатричному обліку та на обліку в лікаря-нарколога не перебуває.
Таким чином, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_5 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення, яке буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим.
Відповідно до довідок про витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за висновками експертиз: № СЕ-19/111-25/38007-БЛ від 10.07.2025, № СЕ-19/111-25/38289-ХЗ від 27.06.2025, № СЕ-19/111-25/38296 - ХЗ від 26.06.2025, № СЕ-19/111-25/38511-БЛ від 14.08.2025, № СЕ-19/111-25/38329-ВТХ від 10.09.2025, загальна сума процесуальних витрат становить 18273 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят три) гривні 70 коп.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку - з 23.10.2025.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі - 18273 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят три) грн 70 коп у дохід держави.
Речові докази у справі після набуття вироком законної сили, а саме:
-первинне упакування, два чохла, протирки каналів стволів, рушниця моделі ТОЗ-Б № 121819 калібру 16*70 мм, рушниця моделі ТОЗ-Б № 92739 калібру 16*70 мм, револьвер системи «Наган» № НОМЕР_1 , які знаходяться в поліетиленовому пакеті, який опломбовано полімерною стяжкою № 7582728, які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області та арбалет, первинне упакування, які знаходяться в поліетиленовому пакеті, який опломбовано полімерною стяжкою № 7598097, який передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області; багнет, первинне упакування, які знаходяться в поліетиленовому пакеті №4168972; первинне упакування, 6 патронів у демонтованому стані, 85 частин патронів (кулі та гільзи) калібру 7,62*54R, 2 гільзи та 1 куля, які знаходяться в поліетиленовому пакеті, який зафіксовано стяжкою синього кольору № 7582845; первинне упакування, залишки запала УЗРГМ, які знаходяться в спеціальному пакеті № 2961660 та які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1