Рішення від 23.10.2025 по справі 368/635/25

Справа № 368/635/25

Провадження № 2/368/1053/25

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"23" жовтня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.

та відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в AT «КБ «ГЛОБУС» від 03.02.2021 року, зі змінами, в розмірі 27 297,20 грн., в тому числі:-9 947,40 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 17 349,80 грн. - прострочена заборгованість по процентам та судові витрати по справі покласти на відповідача, а саме: 3 028,00 грн. судового збору та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу (правову) допомогу, обґрунтовуючи позов наступним.

03.02.2021 року ОСОБА_1 подав до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС», заяву-анкету на укладення договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в AT «КБ «ГЛОБУС», якою акцептовано Публічну пропозицію банку на укладення Договору, що розміщена на офіційному сайті банку www.globusbank.com.ua і беззастережно приєднався до умов даного договору.

Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної позичальником заяви-анкети на приєднання до договору. Відповідно до додатку №3 до договору, а саме «Порядку відкриття та обслуговування платіжної картки», надалі - додаток №3 до договору та заяви-анкети позичальника, на приєднання до вказаного договору, банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановлено овердрафт за тарифним планом «Просто мані» на наступних.

Відповідно до умов договору банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_2 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та встановлено ліміт дозволеного овердрафту на наступних умовах (з урахуванням змін, внесених згідно з положеннями договору): сума ліміту овердрафту - 10 000,00 грн.; строк дії ліміту овердрафту - 12 місяців з 03.02.2021; фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) - 59,88%; процентна ставка в пільговий період кредитування (річних) - 0,000001%.

Заявою-анкетою передбачено, що після закінчення строку дії дозволенного овердрафту, визначеного в даній заяві-анкеті, банк може продовжувати дію дозволеного овердрафту на кожні наступні 12 місяців на умовах визначених договором.

Пункт 1.1.20. договору встановлює, що овердрафт - кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції держателем ПК залишку коштів на рахунку та в інших випадках, визначених цим договором (дозволений овердрафт та недозволений овердрафт).

Пунктами 1.1.9. та 1.1.19. договору визначено:

дозволений овердрафт - кредит, який надається банком клієнту в межах ліміту дозволеного овердрафту в разі перевищення суми операції держателем ПК залишку коштів на рахунку та в інших випадках, визначених цим договором.

Пунктом 1.1.19 Договору визначено, що недозволенний овердрафт - автоматичне надання банком кредиту клієнту у разі виникнення заборгованості за рахунком у зв'язку з перевищенням витратного ліміту та/або ліміту дозволеного овердрафту та ліміту обов'язкового залишку за рахунком, в тому числі у зв'язку з виникненням заборгованості за комісіями та іншими платежами, належними до сплати банку (за наданими ним послуги), а також перенесення коштів на рахунок простроченої заборгованості у зв'язку з невчасною сплатою заборгованості за дозволеним овердрафтом, процентів за дозволеним овердрафтом та недозволеним овердрафтом у відповідності до умов цього договору та тарифів банку.

Пунктом 1.1.29. договору визначено термін пільговий період кредитування (пільговий період) - період кредитування протягом якого, встановлюється окрема знижена процентна ставка за користування лімітом дозволеного овердрафту, розмір якої встановлюється відповідно до діючих тарифів банку. Порядок дії пільгового періоду визначено п. 4.2. договору.

Змістом положень підпунктом 4.2.2 договору, визначено, що пільговий період починається з дня виникнення заборгованості по дозволеному овердрафту, та діє протягом 30 календарних днів з дати виникнення заборгованості по дозволеному овердрафту, або до моменту погашення заборгованості по рахунку в повному обсязі.

Відповідно до п.4.2.1. договору: "Проценти за користування Овердрафтом нараховуються за фактичний строк користування кредитними коштам, виходячи із щоденного підсумкового залишку заборгованості на Рахунку в розмірі процентної ставки, зазначеної в Тарифах."

Оскільки, відповідачем (позичальником, клієнтом) не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, позивачем нараховані проценти у розмірі 42% та 46,8% річних, (відповідно 3,5 % та 3,9% на місяць) на суму існуючої заборгованості за овердрафтом.

Згідно з п.6.1.1. - 6.1.3., 6.1.5 договору сторони погодили:

6.1.1. Сторони домовились, що у випадку зміни економічної ситуації, погіршення фінансового стану банківської системи чи з метою недопущення збитковості даної послуги банк вправі вносити зміни, доповнення до цього договору, включаючи зміну тарифів та послуги, що надаються держателю ПК. [платіжної картки] Такий правочин банку створює та/чи змінює відповідним чином права та обов'язки банку та/або клієнта (і відповідно держателів ПК) за цим договором і набуває чинності з дати вказаної в ньому.

6.1.2. Пропозиції банку щодо зміни умов договору та/або тарифів доводяться до відома клієнта шляхом розміщення (оголошення) пропозиції щодо зміни умов договору на дошках (дошці) об'яв головного офісу банку та його відділень та/або в мережі інтернет на сайті банку.

6.1.3. У кожному разі зазначена банком пропозиція має бути розміщена (оголошена) банком на дошках (дошці) об'яв та/або на сайті банку та набуває чинності з дати, вказаної в пропозиції, але не раніше, як за 30 календарних днів з моменту її надсилання клієнту чи розміщення (оголошення) в операційних залах банку та/або на сайті Банку. У зв'язку з чим клієнт зобов'язується щомісячно відвідувати банк та відповідну сторінку сайту банку з метою перевірки інформації стосовно змін до договору. Невиконання клієнтом вказаного вище обов'язку не зупиняє набуття чинності змін до договору та/або тарифів з відповідними правовими наслідками.

6.1.5. У разі неотримання банком письмової незгоди клієнта з пропозицією банку (незалежно від причин, в тому числі, поважних причин) в строк до 17-00 за Київським часом останнього дня, який передує даті набуття чинності відповідними змінами до договору, зміни до договору вважаються такими, що набувають чинності з вказаної в них дати та обов'язковими для виконання сторонами цього Договору.»

У зв'язку із зміною економічної ситуації, погіршення фінансового стану банківської системи та з метою недопущення збитковості даної послуги: 15.04.2019 року рішенням тарифного комітету банку затверджено зміни до тарифного плану «ЗАПАСОЧКА», що затверджено Протокол № 14 від 15.04.2019 р., в тому числі внесено зміни до розміру відсоткової ставки та збільшено до 46,8% річних.

На виконання п.6.1.2. банк розмішував відповідну інформацію в мережі інтернет на сайті банку та на дошках (дошці) об'яв головного офісу банку, та його відділень, що розміщуються в загальнодоступних для клієнтів місцях, а саме - операційній залі банку та його відділень.

Тобто, банк дотримався процедури повідомлення клієнта про зміну тарифів, передбаченої умовами договору та не отримав письмової незгоди (заперечення) клієнта.

Таким чином, зміни що набрали чинності з вказаних в них дат є обов'язковими для виконання сторонами договору.

В той же час відповідачем здійснювалось і часткове погашення заборгованості. Відповідно до 4.3.4. договору, погашення заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунок надходження коштів на рахунок клієнта, в наступній черговості:

-прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування лімітом дозволеного овердрафту;

-прострочена заборгованість за недозволеним (простроченим) овердрафтом;

-строкова заборгованість за нарахованими процентами;

-строкова заборгованість за дозволеним овердрафтом (за умови настання строку виконання зобов'язання);

-штрафи, відповідно до тарифів.

Змістом положень п. 4.1.6. договору, за користування овердрафтом клієнт сплачує банку проценти в розмірі та в строки, які обумовлені чинними тарифами банку та умовами договору.

Пунктом 4.3.1. та 4.3.2. договору «Порядок погашення Овердрафту» визначено, що щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування, клієнт сплачує обов'язковий щомісячний платіж (якщо такий визначений тарифами) та нараховані проценти за користування дозволений овердрафтом. В разі несплати обов'язкового щомісячного платежу (якщо такий визначений тарифами) та/або процентів у визначений термін, наступного робочого дня несплачений обов'язковий щомісячний платіж (якщо такий визначений тарифами) та проценти вважаються простроченими та переносяться на рахунок простроченої заборгованості. Проценти за користування недозволеним овердрафтом відносяться на рахунки простроченої заборгованості у день їх нарахування.

Пунктом 4.7.2. клієнт зобов'язується сплачувати обов'язковий щомісячний платіж (якщо такий визначений Тарифами) та проценти за користування дозволеним овердрафтом в строк до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування або в день розірвання договору.

Пункт 4.7.5. договору встановлює, що клієнт зобов'язується достроково повністю повернути заборгованість за дозволеним овердрафтом, сплатити проценти за фактичний термін користування ним, комісії та штрафні санкції (за наявності та/або якщо банк скористується своїм правом їх застосувати) у випадках, передбачених п.п. 3.1.5. та 4.4.2. договору.

Змістом п. 3.1.5. визначено, що у випадку невиконання або неповного виконання клієнтом умов договору (в т. ч. одноразового прострочення сплати процентів за користування овердрафтом, суми комісії за надані банком послуги), банк має право заблокувати ПК, а також у разі виникнення обставин вказаних в п. 4.4.2. даного договору, заблокувати ліміт дозволеного овердрафту та достроково розірвати даний договір та стягнути повну суму заборгованості за договором на момент його розірвання.

Положення пункту 4.4.2. цього договору регламентують, що банк має право припинити кредитування клієнта та вимагати дострокового повного повернення заборгованості за дозволеним овердрафтом, у випадку невиконання або неповного виконання клієнтом зобов'язань за договором.

У разі припинення дії даного договору (його розірвання) за ініціативою клієнта або за ініціативою банку, ПК анулюються а заборгованість клієнта має бути погашено в день припинення дії цього договору (його розірвання) (пункт 6.4. договору).

У позичальника виникла прострочена заборгованість за овердрафтом та процентами, що підтверджується випискою по договору та розрахунком заборгованості, які додаються.

Відповідно до тарифів банку, при видачі готівкових коштів у касі банку та/або при знятті готівкових коштів з банкоматів, з позичальника стягувалась комісія за видачу овердрафта (кредитних коштів), а також при направлені запиту щодо залишку коштів на рахунку (СМС-банкінг) стягувалась комісія, яка списана банком за рахунок кредитних коштів позичальника, що підтверджується випискою по договору та розрахунком заборгованості, які додаються.

Пунктом 4.7.3. договору вказано, що клієнт зобов'язаний повернути заборгованість за дозволеним овердрафтом в межах строку дії ліміту дозволеного овердрафту, зазначеного в п.4.1.9. договору (за виключенням випадків, коли банком прийняте рішення продовжити дію дозволеного овердрафту на новий строк), а заборгованість за недозволеним овердрафтом в день її виникнення.

Згідно пункту 4.7.4. договору, за користування неповернутою в строк сумою дозволеного овердрафту та/або непогашення в строк суми обов'язкового щомісячного платежу (якщо такий визначений тарифами) та процентів за користування лімітом дозволеного овердрафту, клієнт зобов'язаний сплачувати проценти та штрафи відповідно до умов цього договору та тарифів банку.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01.12.2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 01.06.2022 року у справі № 175/35/16-ц (провадження № 61-648св21, ЄДРСРУ № 104644740).

Змістом положень п.3, ч.3, ст. 9 «Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чітко вказано, що права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати поза балансом не менше п'яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника.

Станом на 01.01.2025 року, заборгованість позичальника за договором, становить 27 297,20 грн., в тому числі: 9 947,40 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 17 349,80 грн. - прострочена заборгованість по процентам.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України: «Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України».

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня звернення позики.»

Частина 2 ст. 625 ЦК України вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, положеннями ст. 625 ЦК України визначено наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме: нарахування та розмір процентної ставки для простроченої заборгованості, встановлюється в договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання підлягає виконанню у строк, визначений цим зобов'язанням.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банком на адресу позичальника направлено вимогу про погашення заборгованості. Вимоги банку не виконані, заборгованість не сплачено.

АТ «КБ «ГЛОБУС» у зв'язку із поданням вищезазначеної позовної заяви, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Крім цього, АТ «КБ «ГЛОБУС» понесені витрати на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

При розгляді справи в подальшому, інших витрат зі сторони АТ «КБ «ГЛОБУС» на час подання цієї заяви не очікується.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача та позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі. Просить розстрочити суму заборгованості за кредитом, оскільки сплатити вказану суму йому буде не можливо та поставить його у скрутне матеріальне становище, а також просить врахувати при стягненні витрат за судовий збір, що він визнає позовні вимоги і розгляд справи відбувся із першого судового засідання після скасування заочного рішення.

Суд, вислухавши відповідача та дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що 03.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус»» та ОСОБА_1 укладено Договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту.

Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної позичальником заяви-анкети на приєднання до договору. Відповідно до додатку №3 до договору, а саме «Порядку відкриття та обслуговування платіжної картки», надалі - додаток №3 до договору та заяви-анкети позичальника, на приєднання до вказаного договору, банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановлено овердрафт за тарифним планом «Просто мані» на наступних.

Відповідно до умов договору банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_2 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та встановлено ліміт дозволеного овердрафту на наступних умовах (з урахуванням змін, внесених згідно з положеннями договору): сума ліміту овердрафту - 10 000,00 грн.; строк дії ліміту овердрафту - 12 місяців з 03.02.2021; фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) - 59,88%; процентна ставка в пільговий період кредитування (річних) - 0,000001%.

Заявою-анкетою передбачено, що після закінчення строку дії дозволенного овердрафту, визначеного в даній заяві-анкеті, банк може продовжувати дію дозволеного овердрафту на кожні наступні 12 місяців на умовах визначених договором.

Пункт 1.1.20. договору встановлює, що овердрафт - кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції держателем ПК залишку коштів на рахунку та в інших випадках, визначених цим договором (дозволений овердрафт та недозволений овердрафт).

Пунктами 1.1.9. та 1.1.19. договору визначено:

дозволений овердрафт - кредит, який надається банком клієнту в межах ліміту дозволеного овердрафту в разі перевищення суми операції держателем ПК залишку коштів на рахунку та в інших випадках, визначених цим договором.

Пунктом 1.1.19 Договору визначено, що недозволенний овердрафт - автоматичне надання банком кредиту клієнту у разі виникнення заборгованості за рахунком у зв'язку з перевищенням витратного ліміту та/або ліміту дозволеного овердрафту та ліміту обов'язкового залишку за рахунком, в тому числі у зв'язку з виникненням заборгованості за комісіями та іншими платежами, належними до сплати банку (за наданими ним послуги), а також перенесення коштів на рахунок простроченої заборгованості у зв'язку з невчасною сплатою заборгованості за дозволеним овердрафтом, процентів за дозволеним овердрафтом та недозволеним овердрафтом у відповідності до умов цього договору та тарифів банку.

Пунктом 1.1.29. договору визначено термін пільговий період кредитування (пільговий період) - період кредитування протягом якого, встановлюється окрема знижена процентна ставка за користування лімітом дозволеного овердрафту, розмір якої встановлюється відповідно до діючих тарифів банку. Порядок дії пільгового періоду визначено п. 4.2. договору.

Змістом положень підпунктом 4.2.2 договору, визначено, що пільговий період починається з дня виникнення заборгованості по дозволеному овердрафту, та діє протягом 30 календарних днів з дати виникнення заборгованості по дозволеному овердрафту, або до моменту погашення заборгованості по рахунку в повному обсязі.

Відповідно до п.4.2.1. договору: "Проценти за користування Овердрафтом нараховуються за фактичний строк користування кредитними коштам, виходячи із щоденного підсумкового залишку заборгованості на Рахунку в розмірі процентної ставки, зазначеної в Тарифах."

Оскільки, відповідачем (позичальником, клієнтом) не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, позивачем нараховані проценти у розмірі 42% та 46,8% річних, (відповідно 3,5 % та 3,9% на місяць) на суму існуючої заборгованості за овердрафтом.

Згідно з п.6.1.1. - 6.1.3., 6.1.5 договору сторони погодили:

6.1.1. Сторони домовились, що у випадку зміни економічної ситуації, погіршення фінансового стану банківської системи чи з метою недопущення збитковості даної послуги банк вправі вносити зміни, доповнення до цього договору, включаючи зміну тарифів та послуги, що надаються держателю ПК. [платіжної картки] Такий правочин банку створює та/чи змінює відповідним чином права та обов'язки банку та/або клієнта (і відповідно держателів ПК) за цим договором і набуває чинності з дати вказаної в ньому.

6.1.2. Пропозиції банку щодо зміни умов договору та/або тарифів доводяться до відома клієнта шляхом розміщення (оголошення) пропозиції щодо зміни умов договору на дошках (дошці) об'яв головного офісу банку та його відділень та/або в мережі інтернет на сайті банку.

6.1.3. У кожному разі зазначена банком пропозиція має бути розміщена (оголошена) банком на дошках (дошці) об'яв та/або на сайті банку та набуває чинності з дати, вказаної в пропозиції, але не раніше, як за 30 календарних днів з моменту її надсилання клієнту чи розміщення (оголошення) в операційних залах банку та/або на сайті Банку. У зв'язку з чим клієнт зобов'язується щомісячно відвідувати банк та відповідну сторінку сайту банку з метою перевірки інформації стосовно змін до договору. Невиконання клієнтом вказаного вище обов'язку не зупиняє набуття чинності змін до договору та/або тарифів з відповідними правовими наслідками.

6.1.5. У разі неотримання банком письмової незгоди клієнта з пропозицією банку (незалежно від причин, в тому числі, поважних причин) в строк до 17-00 за Київським часом останнього дня, який передує даті набуття чинності відповідними змінами до договору, зміни до договору вважаються такими, що набувають чинності з вказаної в них дати та обов'язковими для виконання сторонами цього Договору.»

У зв'язку із зміною економічної ситуації, погіршення фінансового стану банківської системи та з метою недопущення збитковості даної послуги: - 15.04.2019 року рішенням тарифного комітету банку затверджено зміни до тарифного плану «ЗАПАСОЧКА», що затверджено Протокол №14 від 15.04.2019 р., в тому числі внесено зміни до розміру відсоткової ставки та збільшено до 46,8% річних.

Тобто, банк дотримався процедури повідомлення клієнта про зміну тарифів, передбаченої умовами договору та не отримав письмової незгоди (заперечення) клієнта.

Таким чином, зміни що набрали чинності з вказаних в них дат є обов'язковими для виконання сторонами договору.

В той же час відповідачем здійснювалось і часткове погашення заборгованості. Відповідно до 4.3.4. договору, погашення заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунок надходження коштів на рахунок клієнта, в наступній черговості:

-прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування лімітом дозволеного овердрафту;

-прострочена заборгованість за недозволеним (простроченим) овердрафтом;

-строкова заборгованість за нарахованими процентами;

-строкова заборгованість за Дозволеним овердрафтом (за умови настання строку виконання зобов'язання);

-штрафи, відповідно до тарифів.

Змістом положень п. 4.1.6. договору, за користування овердрафтом клієнт сплачує банку проценти в розмірі та в строки, які обумовлені чинними тарифами банку та умовами договору.

Пунктом 4.3.1. та 4.3.2. договору «Порядок погашення Овердрафту» визначено, що щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування, клієнт сплачує обов'язковий щомісячний платіж (якщо такий визначений тарифами) та нараховані проценти за користування дозволений овердрафтом. В разі несплати обов'язкового щомісячного платежу (якщо такий визначений тарифами) та/або процентів у визначений термін, наступного робочого дня несплачений обов'язковий щомісячний платіж (якщо такий визначений тарифами) та проценти вважаються простроченими та переносяться на рахунок простроченої заборгованості. Проценти за користування недозволеним овердрафтом відносяться на рахунки простроченої заборгованості у день їх нарахування.

Пунктом 4.7.2. клієнт зобов'язується сплачувати обов'язковий щомісячний платіж (якщо такий визначений Тарифами) та проценти за користування дозволеним овердрафтом в строк до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування або в день розірвання договору.

Пункт 4.7.5. договору встановлює, що клієнт зобов'язується достроково повністю повернути заборгованість за дозволеним овердрафтом, сплатити проценти за фактичний термін користування ним, комісії та штрафні санкції (за наявності та/або якщо банк скористується своїм правом їх застосувати) у випадках, передбачених п.п. 3.1.5. та 4.4.2. договору.

Змістом п. 3.1.5. визначено, що у випадку невиконання або неповного виконання клієнтом умов договору (в т. ч. одноразового прострочення сплати процентів за користування овердрафтом, суми комісії за надані банком послуги), банк має право заблокувати ПК, а також у разі виникнення обставин вказаних в п. 4.4.2. даного договору, заблокувати ліміт дозволеного овердрафту та достроково розірвати даний договір та стягнути повну суму заборгованості за договором на момент його розірвання.

Положення пункту 4.4.2. цього договору регламентують, що банк має право припинити кредитування клієнта та вимагати дострокового повного повернення заборгованості за дозволеним овердрафтом, у випадку невиконання або неповного виконання клієнтом зобов'язань за договором.

У разі припинення дії даного договору (його розірвання) за ініціативою клієнта або за ініціативою банку, ПК анулюються а заборгованість клієнта має бути погашено в день припинення дії цього договору (його розірвання) (пункт 6.4. договору).

У позичальника виникла прострочена заборгованість за овердрафтом та процентами, що підтверджується випискою по договору та розрахунком заборгованості, які додаються.

Відповідно до тарифів банку, при видачі готівкових коштів у касі банку та/або при знятті готівкових коштів з банкоматів, з позичальника стягувалась комісія за видачу овердрафта (кредитних коштів), а також при направлені запиту щодо залишку коштів на рахунку (СМС-банкінг) стягувалась комісія, яка списана банком за рахунок кредитних коштів позичальника, що підтверджується випискою по договору та розрахунком заборгованості, які додаються.

Пунктом 4.7.3. договору вказано, що клієнт зобов'язаний повернути заборгованість за дозволеним овердрафтом в межах строку дії ліміту дозволеного овердрафту, зазначеного в п.4.1.9. договору (за виключенням випадків, коли банком прийняте рішення продовжити дію дозволеного овердрафту на новий строк), а заборгованість за недозволеним овердрафтом в день її виникнення.

Згідно пункту 4.7.4. договору, за користування неповернутою в строк сумою дозволеного овердрафту та/або непогашення в строк суми обов'язкового щомісячного платежу (якщо такий визначений тарифами) та процентів за користування лімітом дозволеного овердрафту, клієнт зобов'язаний сплачувати проценти та штрафи відповідно до умов цього договору та тарифів банку.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01.12.2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 01.06.2022 року у справі № 175/35/16-ц (провадження № 61-648св21, ЄДРСРУ № 104644740).

Змістом положень п.3, ч.3, ст. 9 «Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чітко вказано, що права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати поза балансом не менше п'яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника.

Станом на 01.01.2025 року, заборгованість позичальника за договором, становить 27 297,20 грн., в тому числі: 9 947,40 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 17 349,80 грн. - прострочена заборгованість по процентам.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У частині 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у цьому випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що сторони досягли згоди за істотними умовами спірного Кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки суд встановив, що дійсно Відповідачка прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, відповідачка не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується витрат на правову допомогу та витрат за судовий збір, то слід зазначити наступне.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Відповідний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2024 року між АТ «Комерційний банк «Глобус»» та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги.

Матеріали справи містять акт приймання передачі надання послуг № ВКП/2190 від 26.03.2025 про надання юридичної допомоги від 01.02.2024 року, в яких зазначені послуги та витрати: складання позовної заяви про стягнення боргу, вартістю 3000 грн. 00 коп. та складання адвокатського запиту, вартістю 3000 грн. 00 коп., а всього 6000 грн. 00 коп. (а.с. 46).

Також матеріали справи містять копію платіжного доручення про сплату за договором про надання правової допомоги № 010224 від 01.12.2024 року в розмірі - 6000 грн. 00 коп. (а.с.28-29).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладений у додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами, зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено повністю, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути визначений із розрахунку пропорційності задоволених позовних вимог.

Отже, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення сплати заборгованості, суд вважає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні законом №3685-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, враховуючи положення процесуального законодавства, визнання позову відповідачем, враховуючи, що на території України введено воєнний стан, матеріальне становище відповідача, які є тією обставиною, що ускладнить виконання рішення суду, а відтак суд прийшов до переконання про те, що ОСОБА_1 необхідно розстрочити виконання цього рішення строком на 12 місяців щомісячними платежами у розмірі 2275 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв'язку з зазначеним вище, суд присуджує стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн., та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 1514,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» (ідентифікаційний код 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в AT «КБ «ГЛОБУС» від 03.02.2021 року, зі змінами, в розмірі 27 297 (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто сім) грн.. 20 коп., в тому числі: 9 947,40 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 17 349,80 грн. - прострочена заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» (ідентифікаційний код 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) судові витрати по справі, а саме: 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн.. 00 коп. судового збору та 6 000 (шість тисяч) грн.. 00 коп. витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Повернути Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» (ідентифікаційний код 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) з Державного бюджету України 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн.. 00 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 20 від 29.04.2025 р.

Розстрочити виконання рішення строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривні 00 копійки не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного місяця на рахунок Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» (ідентифікаційний код 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5).

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення та подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 24.10.2025 р.

Суддя І.І. Шевченко

Попередній документ
131238782
Наступний документ
131238784
Інформація про рішення:
№ рішення: 131238783
№ справи: 368/635/25
Дата рішення: 23.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.10.2025)
Дата надходження: 01.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
03.06.2025 14:30 Кагарлицький районний суд Київської області
15.09.2025 11:30 Кагарлицький районний суд Київської області
01.10.2025 13:30 Кагарлицький районний суд Київської області
23.10.2025 12:30 Кагарлицький районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕВЧЕНКО ІРИНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ШЕВЧЕНКО ІРИНА ІВАНІВНА
відповідач:
Хвостенко Володимир Іванович
позивач:
АТ "КБ "ГЛОБУС"
представник позивача:
Прохоренко Валерій Петрович