Справа № 364/404/25
Провадження № 2/364/248/25
20.10.2025 року, Володарський районний суд Київської області
в складі головуючого судді Ткаченка О.В.
за участі секретаря судового засідання Бондаренко Л.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропа-Агросервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Володарської селищної ради, ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта,
У травні 2025 року ОСОБА_1 ., інтереси якої представляє адвокат Лісовенко Д.І., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропа-Агросервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку.
В обгрунтування позову зазначено, що 27.03.2001 Косівська сільська рада (Володарський район, Київська область) на підставі свого рішення від 28.02.2001 №50 видала ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-КВ №018994, який був зареєстровано у Книзі записів державних актів під №245.
Об'єктом вказаного державного акту є земельна ділянка, площею 4,10 га., що розташована на території Косівської сільської ради, була передана ОСОБА_5 для ведення сільськогосподарського виробництва.
15.01.2015 Позивачка з ТОВ «Ропа-Агросервіс» уклала договір оренди землі б/н, на 10 років. 29.12.2016 Позивачка на підставі державного акту від 27.03.2001 серія ІІІ-КВ №018994 звернулась до землевпорядної організації з заявою про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж належної їй земельної ділянки.
Позивачка вказує, що в січні 2017 року, в межах розроблення технічної документації, земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3221683200:04:004:0019, і згідно з актом складеним між представником землевпорядної організації, власниками суміжних земельних ділянок та Позивачкою відбулась прийомка-передача межових знаків на зберігання останній.
Також, в січні 2017 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі укладеного з ТОВ «Ропа-Агросервіс» договору оренди землі від 15.01.2015, за останнім було зареєстровано речове право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221683200:04:004:0019.
26.02.2018 рішенням Володарського районного суду Київської області по справі №364/315/17 договір оренди землі від 15.01.2015 б/н було визнано недійсним, скасовано його державну реєстрацію, зобов'язано ТОВ «Ропа-Агросервіс» усунути перешкоди в користування Позивачці її земельною ділянкою (рішення суду набрало законної сили).
Позивачка зазначає, що ГУ Держгеокадастру у м.Києві та Київській області листом від 01.01.2025 №29-10 0.223-11/2-25 повідомило наступне: «Згідно Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 набули статусу архівних 16.07.2019 в зв'язку з поділом, в наслідок чого утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030.»
Позивачка зазначила, що належна їй земельна ділянка з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 була поділена на три земельні ділянки, дві з яких перейшли у приватну власність ОСОБА_2 , а згодом стали предметом оренди на підставі укладених договорів з ТОВ «Ропа Агросервіс», а одна земельна ділянка набула державної форми власності.
Позивачка вважає, що поділ належної їй земельної ділянки кадастровий №3221683200:04:004:0019, внаслідок чого утворилися три земельні ділянки з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030 та перехід права власності на кожну до інших осіб, порушують її право власності, та підлягає захисту у судовому порядку.
Тому позивачка, просить суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0031 шляхом здійснення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на неї за ОСОБА_1 . Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0030 шляхом здійснення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на неї за ОСОБА_1 . Витребувати з чужого незаконного володіння Володарської селищної ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032, шляхом здійснення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на неї за ОСОБА_1 та стягнути з Відповідачів на користь Позивачки судові витрати.
20.05.2025 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Плаксій Р.В. подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним рішенням сільської ради та державного акта, якою просив: визнати недійсним та скасувати рішення Косівської сільської ради Володарського району Київської області від 28.02.2001 року № 50, в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки. Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-КВ № 018994 від 27.03.2001 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,10 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Володарського району Київської області та стягнути на за користь позивача за зустрічним позовом судові витрати.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 12.05.2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с. 113-114).
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 28.07.2025 року було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Володарської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта.
Відкрито провадження за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Володарської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта.
Об'єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропа-Агросервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку, із зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Володарської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта.
В Зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить, визнати недійсним та скасувати рішення Косівської сільської ради Володарського району Київської області від 28.02.2001 року № 50, в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-КВ № 018994 від 27.03.2001 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,10 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Володарського району Київської області.
Підготовче судове засідання відкладено на 19.08.2025 року.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 19.08.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 17.09.2025 року (а.с. 156-158).
17.09.2025 року судове засідання було відкладено на 20.10.2025 року.
Представник позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги за первісним позовом повністю, щодо зустрічних позовних вимог заперечував.
Представник відповідача за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в режимі відеоконференції судовому засіданні, зустрічний позов підтримав та проти первісного позову заперечував.
Представник відповідача за первісним позовом та зустрічним позовом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області в судовому засіданні щодо первісного та зустрічного позову заперечувала, та просила відмовити в їх задоволенні повністю.
Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропа-Агросервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в підготовче судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
27.05.2025 року представник Володарської селищної ради Київської області надав до суду свій відзив, в якому зазначив, що Косівська сільська рада після 01.01.2002 року вже не була розпорядником земель за межами населених пунктів, а отже і земельної ділянки кадастровий номер 3221683200:04:004:0019. Тому Косівська сільська рада не могла володіти інформацією про державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Косівської сільської ради Володарського району Київської області кадастровий номер 3221683200:04:004:0019, та про те, що в подальшому на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 на території Косівської сільської ради Володарського району Київської області від 2019 року, розробленого ФОП ОСОБА_8 , земельну ділянку з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 було поділено на земельні ділянки з кадастровим номером кадастровий номер 3221683200:04:004:0030, 3221683200:04:004:0031, 3221683200:04:004:0032. Земельна ділянка площею 0,5282 га., з кадастровим номером кадастровий номер 3221683200:04:004:0032, яка знаходиться за межами населеного пункту в силу закону перейшла до комунальної власності Володарської селищної територіальної громади.
Відповідно до зведеного плану меж земельних ділянок, який є складовою проєкту землеустрою, земельна ділянка площею 0,5282 га, з кадастровим номером 3221683200:04:004:0032, входить до земель водного фонду (землі прибережної захисної смуги).
З огляду на це, вважають, що земельна ділянка 0,5282 га, з кадастровим номером 3221683200:04:004:0032, яка входить до земель водного фонду (землі прибережної захисної смуги) не може належати на праві приватної власності позивачці. Саме тому, представник Володарської селищної ради просить у задоволенні позовних вимог, а саме: «Витребувати з чужого незаконного володіння Володарської селищної ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032, шляхом здійснення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на неї за ОСОБА_1 », відмовити в повному обсязі виходячи з обставин, викладених у відзиві.
19.05.2025 року та 10.07.2025 року представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області надав до суду свої пояснення: про те, що Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі (пункт 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051): - поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; - коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; - ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Процедура скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) здійснюється із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, а також щодо технічної можливості скасування запису - пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами).
Скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державною мовою. Адміністративні послуги щодо скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав надаються через Центри надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (міст обласного значення), державними реєстраторами суб'єктів державної реєстрації прав виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, акредитованими суб'єктами та нотаріусами. Виходячи із вимог Закону, то однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права (далі - державна реєстрація прав) є рішення суду, яке набрало законної сили.
Так, згідно статті 26 Закону передбачено, що запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держаними реєстраторами вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду:- рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;- документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;- скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. В результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Згідно з ч. 1 ст. 10 вказаного закону Державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Розгляд справи просили здійснювати без участі їх представника.
04.08.2025 року представником відповідачки за зустрічною позовною заявою було подано відзив в якому зазначено: що представник Каплуна Т.М. у справі №364/404/25 намагається ввести суд в оману маніпулюючи обсягом компетенцій державної водогосподарської організації, посилаючись на їх офіційний лист вказує, що нею не надавалося погодження на передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 4,1 га. із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Володарського району Київської області. В спростування такої обставини, в інтересах ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось був скерований адвокатський запит предметом якого серед іншого було отримання інформації про компетенції (повноваження) РОВР річки Рось у 2001 році надавати погодження на передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, надати копії підтверджуючих документів (положення, статут, наказ, постанова, директива, тощо). Так, відповідно до листа від 28.05.2025 №360/023, РОВР р. Рось повноваженнями щодо погодження передачі земельних ділянок у приватну власність наділено не було. Окрім того, РОВР р. Рось надало копію паспорту водного об'єкту, який частково межує з земельною ділянкою 3221683200:04:004:0032. Такий паспорт був виготовлений у 2016 році і включає в себе характеристики самого водного об'єкту (довжина, ширина, площа, об'єм), його гідротехнічних споруд, прибережної захисної смуги, графічні матеріали. Відповідно до короткої пояснювальної записки паспорту, водний об'єкт є русловим, рік його здачі в експлуатацію не визначений, проект будівництва відсутній. Таким чином, можна прийти до висновку про те, що ідентифікувати водний об'єкт який частково межує з земельною ділянкою водного фонду 3221683200:04:004:0032 із заявленими в його паспорті характеристиками можливо лише починаючи з 2016 року. Якими характеристиками такий водний об'єкт був наділений природою у 2001 році, в період коли сільська рада приймала оскаржуване рішення та видавала оскаржуваний державний акт на землю, матеріали справи не містять, а отже, обставина про те, що земельна ділянка площею 4,10 га., що розташована на території Косівської сільської ради, яка була передана органом місцевого самоврядування ОСОБА_5 для ведення сільськогосподарського виробництва у 2001 році знаходилась (або частково знаходилась) в межах земель водного фонду належними доказами Позивачем не підтверджується. Саме тому, просить відмовити у повному обсязі в задоволенні зустрічної позовної заяви.
07.08.2025 рокупредставник Володарської селищної ради Київської області надав до суду свій відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив, що вважає, що зустрічний позов є безпідставним, необгрунтованим та поданим з метою затягування розгляду справи.
Представник Володарської селищної ради Київської області вказує, що спірне рішення Косівської сільської ради та державний акт були прийняті та видані понад 24 роки тому. Протягом цього часу вони не оскаржувались та не визнавались недійсними в установленому порядку. Більше того, на їх основі були сформовані відповідні цивільно-правові та майнові правовідносини, які тривалий час залишалися стабільними. Та вважають, що визнання недійсними зазначених рішень через чверть століття суперечить принципу правової визначеності, підриває довіру до дій органів влади та створює загрозу стабільності правового порядку і така спроба перегляду рішень органів місцевого самоврядування та документів, що посвідчують право власності, створює небезпечний прецедент, який може мати наслідком масове порушення прав осіб, які добросовісно користуються та володіють майном на підставі таких актів.
Також зазначають, що у зустрічній позовній заяві не вказано правових норм, чинних на момент оскаржуваного рішення Косівської сільської ради, які були порушені Косівською сільською радою при прийнятті 28 лютого 2001 року рішення № 50 «Про надання земельних ділянок громадянам села за номерами згідно поділу земель колективної власності». Земельний кодекс України, на норми якого є посилання у зустрічній позовній заяві, набрав чинності 01 січня 2002 року; Закон України «Про Державний земельний кадастр» набрав чинності 01 січня 2013 року; Закон України «Про землеустрій» набрав чинності 08 липня 2003 року. У зв'язку з цим просять відмовити у зустрічній позовній заяві повністю.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, вважає, що позовні вимоги первісного та зустрічного позову не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що на підставі державного акту серії ІІІ-КВ №018994, виданого 27.03.2001 року Косівською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_1 , належала на праві власності земельна ділянка площею 4,10 га з цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради (а.с.25).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15.01.2015 ОСОБА_1 з ТОВ «Ропа-Агросервіс» уклала договір оренди землі б/н, на 10 років, оренда земельна ділянки площею 4,1000 га, кадастровий номер 3221683200:04:004:0019, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке було скасовано на підставі рішення Володарського районного суду Київської області від 26.02.2018 року (а.с. 40).
На підставі розроблення технічної документації, земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3221683200:04:004:0019, і згідно з актом складеним між представником землевпорядної організації, власниками суміжних земельних ділянок та Позивачкою відбулась прийомка-передача межових знаків на зберігання останній (а.с. 21-24).
20.12.2024 в інтересах Позивачки до ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області був скерований адвокатський запит, предметом якого було отримання витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер 3221683200:04:004:0019.
ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом від 24.01.2024 №29-10 0.222-12426/2-24 повідомили наступне: «Відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (ДЗК), на даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 (площа 4,1334 га, адреса земельної ділянки: Київська область, Володарський район, Косівська сільська рада) знаходиться в архівному шарі Державного земельного кадастру.
Враховуючи вищевикладене, отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 не є можливим.» (а.с. 42-46).
ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом від 01.01.2025 №29-10 0.223-11/2-25 повідомило наступне: «Згідно Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 набули статусу архівних 16.07.2019 в зв'язку з поділом, в наслідок чого утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030.»
03.02.2025 з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок було встановлено наступне:
-земельна ділянка кадастровий №3221683200:04:004:0030 площею 1,8026га. була зареєстрована як об'єкт нерухомого майна у відповідному реєстрі 06.08.2019.
22.08.2019 відносно цієї земельної ділянки було зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.08.2019 №564.
В подальшому, ця земельна ділянка стала предметом договору оренди укладеного 17.01.2022 між ОСОБА_2 і ТОВ «Ропа Агросервіс», строком на 25 років, речове право якої зареєстровано 31.11.2022.
-земельна ділянка кадастровий №3221683200:04:004:0031 площею 1,8026 га. була зареєстрована, як об'єкт нерухомого майна у відповідному реєстрі 07.08.2019.
22.08.2019 відносно цієї земельної ділянки було зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.08.2019 №569. В подальшому, ця земельна ділянка стала предметом договору оренди укладеного 17.01.2022 між ОСОБА_2 і ТОВ «Ропа Агросервіс», строком на 25 років, речове право якої зареєстровано 31.11.2022.
-земельна ділянка кадастровий №3221683200:04:004:0032 площею 0,5282 га. набула державної форми власності, записи про яку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. (а.с. 46-49).
11.04.2025 ПП «Землевпорядний центр АО» на запит позивачки надав інформацію, що поворотні точки меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; накладаються на 3221683200:04:004:0030 межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 (а.с. 50).
29.04.2025 на запит позивача від ФОП ОСОБА_8 надійшла копія проекту землеустрою від 2019 року який був виготовлений на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою було отримано від ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на підставі наказів №10-3495/15-19-сг від 07.06.2019; №10-3496/15-19-сг від 07.06.2019 (51-93).
Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються гл. 22 «Припинення прав на землю» ЗК України, гл. 25 «Припинення права власності» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 388 ЦК України у власника також є право на витребування майна від добросовісного набувача. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно до присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власника (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Відповідно до пункту 10 статті 28-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом, є дійсними.
У відповідності ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257 та ч. 1 ст. 261 ЦК України особа може звернутись до суду за захистом свого цивільного права або інтересу протягом трьох років від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п.3 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.77, ч.1 ст.79, ч.1 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до запиту адвоката позивачки, ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом від 01.01.2025 №29-10 0.223-11/2-25 повідомило, що згідно Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221683200:04:004:0019 набули статусу архівних 16.07.2019 в зв'язку з поділом, в наслідок чого утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030.»
03.02.2025 з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок було встановлено наступне:
-земельна ділянка кадастровий №3221683200:04:004:0030 площею 1,8026 га. була зареєстрована як об'єкт нерухомого майна у відповідному реєстрі 06.08.2019.
22.08.2019 відносно цієї земельної ділянки було зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.08.2019 №564.
В подальшому, ця земельна ділянка стала предметом договору оренди укладеного 17.01.2022 між ОСОБА_2 і ТОВ «Ропа Агросервіс», строком на 25 років, речове право якої зареєстровано 31.11.2022.
-земельна ділянка кадастровий №3221683200:04:004:0031 площею 1,8026га. була зареєстрована як об'єкт нерухомого майна у відповідному реєстрі 07.08.2019.
22.08.2019 відносно цієї земельної ділянки було зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.08.2019 №569. В подальшому, ця земельна ділянка стала предметом договору оренди укладеного 17.01.2022 між ОСОБА_2 і ТОВ «Ропа Агросервіс», строком на 25 років, речове право якої зареєстровано 31.11.2022.
-земельна ділянка кадастровий №3221683200:04:004:0032 площею 0,5282га. набула державної форми власності, записи про яку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
На переконання суду, вищевказані листи не є достатніми та достовірними доказами на підтвердження тієї обставини, що володіння вище вказаними земельними ділянками з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030 є незаконними, саме тому суд не вбачає підстав для витребування їх з чужого незаконного володіння.
Натомість, зі змісту відповіді на запит позивача від ФОП ОСОБА_8 надійшла копія проекту землеустрою від 2019 року який був виготовлений на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою було отримано від ГУ Держгеокадастру у м.Києві та Київській області на підставі наказів №10-3495/15-19-сг від 07.06.2019; №10-3496/15-19-сг від 07.06.2019. При цьому, будь-які зауваження та пропозицій до проекту землеустрою - відсутні (а.с. 92).
Скасування документів на землю, які були законними в момент видачі, Європейський суд з прав людини вважає втручанням у право власності у формі позбавлення майна (справа «Кривенький проти України», рішення від 16 травня 2017 року).
У зв'язку з тим, що позивачем не доведено неправомірність набуття права власності ОСОБА_2 та державою власності на спірні земельні ділянки, тому витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0032; 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030, на користь ОСОБА_1 , відсутні.
Так, у задоволенні позову, пред'явленого ОСОБА_1 , потрібно відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Інших доказів, які б спростовували вищезазначені висновки суду, сторони не на надали.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 вмотивована тим, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , розташована в межах прибережної захисної смуги ставка на річці Коса, тому відносилася до земель водного фонду, тому вважає, що ця земельна ділянка взагалі не могла бути надана ані у колективну власність юридичній особі, ані у приватну власність фізичній особі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому наявні достатні правові підстави визнання недійсним рішення Косівської сільської ради Володарського району Київської області від 28.02.2001 року № 50 та державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-КВ № 018994 від 27.03.2001 року та вказує, що це порушує його право на вільне володіння, користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить в т.ч. є розпорядження землями територіальних громад.
Частиною 1 статті 122 ЗК України, передбачено що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В той же час, відповідно до п.24 Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Ураховуючи зазначене, компетенції розпоряджатися земельною ділянкою кадастровий номер 3221683200:04:004:0032 належать Володарській селищній раді, відповідно остання є одним із відповідачів у справі.
Верховний суд у постанові від 28.05.2025 по справі № 607/9006/20 зазначив, що для визнання недійсними правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивач має довести, що внаслідок їх прийняття було порушено його права. Відсутність доказів щодо порушення прав позивача при передачі земельної ділянки у власність іншій особі, а також неможливість встановлення накладення меж земельних ділянок через невизначеність координат межових знаків, виключає можливість задоволення позову про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку.
З огляду на дату набуття ОСОБА_2 (2019 рік) права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221683200:04:004:0031; 3221683200:04:004:0030, жодне з можливих видів його приватно-матеріального права ані ОСОБА_1 , ані Косівська сільська рада не порушувала, що є підставою для відмови в позові, адже вимоги ОСОБА_2 необґрунтовані. На підтвердження свого порушеного права при передачі земельної ділянки ОСОБА_1 ОСОБА_2 належних доказів не надав.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, ст. 22, ст. 90, ст. 122, ст. 152, ст. 153, ст. 158 ЗК України, ст. 21, ст. 215, ст. 256, ст. 257, ст. 261, ст. 267, ст. 321, ст. 387-388 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 77, 79, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропа-Агросервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку- відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Володарської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта - відмовити.
Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом.
Копії повного рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.
Повне судове рішення складено 24.10.2025 року.
Суддя О. В. Ткаченко