20.10.2025 Справа № 363/3308/25
20 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Шевченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В червні 2025 року представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», - Алієва Нурай звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року у розмірі 12 579,63, з яких: 7 090,49грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5 489,14грн. - сума заборгованості за відсотками.
В обґрунтування позову представник зазначає, що між відповідачем та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» був укладений кредитний договір № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року, за якими відповідачу надавались грошові кошти, які він повинен був повернути у встановлений строк та виплатити відсотки за користування грошима або кредитом. Свої зобов'язання відповідач не виконав, а права вимоги за договорами були відступлені первісним кредитором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно з договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року.
На дату звернення ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором на загальну суму 12 579,63 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві в просильній частині просить розгляд справи здійснити за відсутністю представника позивача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
29.11.2019року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/7370556-СК. Згідно з заявою № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року відповідач приєднався до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання фінансових банківських та інших послуг в межах проекту «Велика П'ятірка».
04.04.2024 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу № НІ/11/17-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» передає (відступає), а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримує за плату належні Клієнту права вимоги, до боржників, зазначених у реєстрах прав вимог.
Відповідно до п. 3.1. договору факторингу, Фактор зобов'язаний в день укладання сторонами цього договору сплатити Клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі ( ).
Позивачем у якості придбання права вимоги до відповідача надано копію акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року, згідно з якого АТ «ТАСКОМБАНК» (Клієнт) передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) прийняв Реєстр Прав Вимоги кількістю ( ) шт., після чого, з урахуванням пункту 2.1. Договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Боргу від Позичальників і Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно їх Боргів. Загальна сума заборгованості складає ( ).
Відповідно до копії реєстру прав вимоги від 04.04.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 002/7370556-СК від 29.11.2019 у розмірі 12 579,63грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Звертаючись до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором позики № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року укладеним між відповідачем та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надані суду первісні виписки по рахунку надання Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» грошових коштів у вигляді кредиту, відповідно до договору позики № 002/7370556-СК.
Отже, на підтвердження вимог статті 1054 ЦК України, щодо виконання своїх зобов'язань, а саме, що АТ «ТАСКОМБАНК», надала грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі та умовах встановленими договором № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року, на які посилається позивач в обґрунтуванні своїх заявлених позовних вимог в матеріалах справи такі докази відсутні.
Крім того, суд враховує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що: відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов'язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов'язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.
Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
У постановах Верховного Суду від 02.11.2021 року № 905/306/17, від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Також, у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 року № 905/306/17 вказано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.
В постанові Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17 тощо).
Розділом 3 договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року визначено фінансування та порядок розрахунків.
Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», тому суд вважає, що у зв'язку саме з цією обставиною позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року від первісного кредитора Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК».
Будь-яких належних посилань на докази, що перехід права вимоги за договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року, відбувся на виконання умов вказаного договору факторингу, суду не надано, як і не надано посилань на докази на підтвердження оплати за вказаними договором факторингу.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, докази надання кредиту, оплати чи неоплати за кредитом відповідачем, а також, докази відступлення права вимоги до відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у певній сумі є необхідним для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.
Таким чином, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/7370556-СК від 29.11.2019 року, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, то судові витрати слід покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 205, 207, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення 24.10.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк