"20" жовтня 2025 р. Справа № 363/2861/25
20 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Поліщук Є.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
27 травня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом 67230,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.
Вимоги позову обґрунтовані тим, 18.09.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , було укладено Договір кредитної лінії №543341664, у формі електронyого документа, відповідно до якого відповідач отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти в розмірі 27000,00 грн. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладенні договору . Відповідно до п. 5.3. договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізити для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
24.12.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/14.
Станом на 15 квітня 2025 року розмір заборгованості за кредитом становить 80730,00 гривень. Проте, з дати отримання вимоги станом на дату розірвання договору проценти не нараховуються, скориставшись правом визначити суму позовних вимог просить стягнути 67230,00 гривень.
Процесуальні дії та рішення у справі.
21 липня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
20 жовтня 2025 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Позиції учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. При цьому, в позовних вимогах міститься клопотання про розгляд справи без участі представника проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи 27.08.2025 року, 13.10.2025 року, повідомлений належним чином, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.
Відповідач повідомлявся шляхом направлення судових повісток, що підтверджується поштовим повідомленням, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду «адресат відсутній за вказаною адресою» Крім того, про призначення судового засідання відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.
Відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру (або з витягу про місце проживання), підтверджено останнє зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові повідомлення надсилалися на зазначену адресу, проте поштове відправлення було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що, відповідно до правової позиції Верховного Суду, є належним врученням. (Постанова ВС від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
18 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 , (позичальник) укладено договір кредитної лінії №543341664 згідно якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 27000,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов.
Договір підписано позичальником ОСОБА_1 , електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Договором детально регламентовано умови кредитування, визначено права та обов'язки сторін договору.
У заявці до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на отримання грошових коштів в кредит від 18 вересня 2024 року вказано дані про ОСОБА_1 , відомості про суму кредиту - 27000 грн., строк кредиту - 30 днів, номер карти 5355-2800-2041-6721 .
Згідно паспорту споживчого кредиту продукту кредитором є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальником є ОСОБА_1 , сума кредиту 27000,00 грн., строк кредитування 1826 днів (дисконтний період 30 днів) процентна ставка -1% в день, він ввів одноразовий ідентифікатор і таким чином підписав договір, після цього йому перераховано грошові кошти 18 вересня 2024 року.
19.жовтня 2024 року ТОВ «ПрофітГІД» повідомило ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що 18 вересня 2024 року були перераховані кошти в сумі 27000,00гривень на номер карти НОМЕР_2 .
24 грудня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №МВ-ТП/14 за змістом якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У реєстрі прав вимоги від 24 грудня 2024 року вказано, що клієнт (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») відступає фактору (ТОВ «Таліон Плюс») на виконання договору факторингу №МВ-ТП/14 від 24 грудня 2024 року право вимоги до боржника ОСОБА_1 (№469), кредитний договір 543341664 від 18 вересня 2024 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 27000,00 грн., заборгованість по відсотках - 40230,00 грн., загальна заборгованість (сума відступлення) - 67230,00 грн.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надано розрахунок заборгованості по кредитному договору №543341664від 18 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , строк договору - 30 днів, сума кредиту -27000,00 грн., дата продажу - 24 грудня 2024 року .
Розрахунок: тіло - 27000,00 грн., проценти - 22545.00 грн., до сплати - 13500,00 грн.
ТОВ «Таліон Плюс» надано розрахунок заборгованості по кредитному договору договору №543341664 від 18 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , сума кредиту -27000,00 грн.
Розрахунок: тіло - 80730,00 грн., проценти - 40230,00 грн., неустойка 13500,00 гривень, до сплати - 67230,00 грн.
Застосовані норми права.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2).
За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).
Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Законодавець у п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначив, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В ч. 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).
У ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Якщо позичальник у визначені кредитним договором порядку та строки поверне кредит і сплатить проценти, тобто здійснить належне виконання зобов'язання за договором, то це зобов'язання припиняється.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Мотиви та висновки суду.
18 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора укладено кредитний договір №543341664 на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 27000,00 грн., який зобов'язався повернути та сплатити кошти за його використання.
На підставі укладених договорів факторингу №МВ-ТП/14 від 24 грудня 2024 кредитором за кредитним договором став позивач - ТОВ «Таліон Плюс»
Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань і не повернув кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірах ні первісному кредитору, ні новому кредитору згідно договору факторингу
Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримував, ними не користувався, або що у нього немає заборгованості за вказаним кредитним договором.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 67230,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту -27000,00 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 40230,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази відповідно до ст. 89 ЦПК України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх доказів у справі, встановивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд з урахуванням правовідносин, що виникли між сторонами та регулюються нормами цивільного законодавства, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником ТОВ «Таліон Плюс»» - адвокатом Томилко О.Б., надано:довіреність у порядку передоручення від 26 травня 2025 року, якою ОСОБА_2 уповноважує представляти інтереси ТОВ «Таліон Плюс»,договір про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, укладений між адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» і ТОВ «Таліон Плюс», додаткову угоду №555 від 02 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 30 грудня 2024 року, у якому вказано детальний перелік виконаних адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» для клієнта ТОВ «Таліон Плюс», робіт, загальна вартість яких становить 5000,00 грн.
Отже, з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Таліон Плюс», слід стягнути судові витрати 2422,40 гривень по сплаті судового збору та 5000 гривень по сплаті витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 543341664 від 18 вересня 2024 року у розмірі 67230,00 гривень, витрат по сплаті судового збору 2422,40гривень, витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, б. 13; код ЄДРПОУ 39700642.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.В. Олійник