Справа № 357/10989/25
Провадження № 2/357/4912/25
( ЗАОЧНЕ )
24 жовтня 2025 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання - Бондар Ж.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
10.07.2025 представник позивачки, адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, звернулася до суду з вказаним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, який зареєстрований судом 17.07.2025, обґрунтовуючи тим, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. ОСОБА_3 є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Технолого - економічного фахового коледжу Білоцерківського національного аграрного університету» третього курсу денної форми здобуття освіти, термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026, що унеможливлює його працевлаштування та самостійне матеріальне забезпечення, тому він потребує фінансової допомоги батьків. Позивака не має об'єктивної можливості самостійно забезпечувати сина та покривати усі витрати, пов'язані з навчанням, проживанням, харчуванням, забезпечення одягом, проїздом до навчального закладу, придання необхідних канцтоварів, навчального приладдя та інших супутніх витрат. Відповідач є здоровою, працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, на даний час проходить службу у ЗСУ, має регулярне грошове забезпечення, а також соціальні гарантії з боку держави. Таким чином, відповідач має усі об'єктивні можливості для виконання своїх зобов'язань, у тому числі й фінансових, відповідно до норм чинного законодавства України. Тому, просила у судовому порядку стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
21.07.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 29.08.2025-10:30.
21.07.2025 судом постановлено ухвалу, якою витребувано докази у справі, а саме: з Головного управління ДПС в Київській області інформацію про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2024 по дату виконання ухвали суду.
11.08.2025 з Головного управління ДПС в Київській області до суду надійшла інформація на виконання ухвали суду про витребування доказів.
29.08.2025 судом постановлено ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про відкладення засідання на 19.09.2025 -11:00, згідно п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України.
19.09.2025 справу було знято з розгляду, а судове засідання перенесено на 24.10.2025- 09:30, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у справі.
Позивачка - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Представник позивачки, адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, до позовної заяви додала клопотання, у якому просила розгляд справи здійснювати за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подав.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
24.10.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи, згідно ч. 4 ст. 223, ст.280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у зареєстрованому шлюбу та являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копіями паспортів, копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 10.09.2005, копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_2 від 23.10.2008, копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 .
Також, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Технолого - економічного фахового коледжу Білоцерківського національного аграрного університету» третього курсу денної форми здобуття освіти, термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026, фінансування навчання здійснюється за рахунок видатків державного бюджету, що підтверджено копією паспорта, Витягом з реєстру Маловільшанської територіальної громади від 09.07.2005 № 2025/009231846, довідкою ВСП «Технолого - економічного фахового коледжу Білоцерківського національного аграрного університету» від 10.06.2025 № 408 та Договором про надання освітніх послуг від 01.09.2022 № М-128.
Позивачка - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 01.09.2022 уклала Договір з Відокремленим структурним підрозділом «Технолого - економічного фахового коледжу Білоцерківського національного аграрного університету» про надання освітніх послуг вступнику - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією паспорта, Витягом з реєстру Маловільшанської територіальної громади від 09.07.2005 № 2025/009219690, Договором про надання освітніх послуг від 01.09.2022 № М-128.
Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , являється військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 та отримує грошове забезпечення, що підтверджено довідкою з Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 01.08.2025 та відповіддю ГУ ДПС в Київській області від 31.07.2025 № 14673/10-36-12-03-05.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Ст. 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 20 Постанови від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом ст. 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховним Судом України по справі № 346/103/17 , провадження №61-20178св18 від 23.01.2019.
Визначаючи розмір аліментів, суд, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, враховує наступне: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні, навчається на денній формі здобуття освіти, що унеможливлює його працевлаштування та самостійне матеріальне забезпечення, тому він потребує фінансової допомоги батьків; позивачка не має можливості самостійно забезпечувати сина та покривати усі витрати сина, пов'язані з навчанням, проживанням, харчуванням, забезпечення одягом, проїздом до навчального закладу, придання необхідних канцтоварів, навчального приладдя та інших супутніх витрат, тому потребує матеріальної підтримки зі сторони відповідача; відповідач здорова і працездатна особа, має стабільний дохід, відзив на позов з доказами у спростування доводів позивачки та доказів щодо не можливість надавати утримання на повнолітнього сина, який продовжує навчання, до суду не подав.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Керуючись ст.182, 191,199-200 СК України, ст. 4, 12, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10.07.2025 і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Рішення складено 24.10.2025.
Суддя: О. В. Бондаренко