Справа № 355/1502/25
Провадження № 2/355/925/25
14 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Рассказова Даніїла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» Рассказов Д.І. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16080,00 гривень, а також понесені витрати по сплату судового збору під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422 гривень 40 копійок.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 січня 2025 року відповідачу ОСОБА_1 за договором №07.012025-100000005 був наданий кредит
у сумі 6000,00 гривень, строком на 98 днів, дата повернення 14 квітня 2025 року. Договором передбачена (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініцюювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі застосування одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет позичальника на веб сайті кредитодавця, який є створеним на момент укладення ним даного договору, та є обраним за згодою з позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем провадження (лонгацію, пролонгацію) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. Процентна ставка є фіксовано незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов'язана з наданням кредиту становить 20% від суми кредиту та дорівнює 1200,00 гривень. Неустойка становить 60 гривень ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 16080,00 гривень, що складається з тіла кредиту-6000,00 гривень, процентів-5880,00 гривень, комісії 1200,00 гривень, неустойки-3000,00 гривень.
Представник позивача від ТОВ «Споживчий центр» до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити. У разі неявки відповідача до суду не заперечує проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи 05 серпня 2025 року о 09 годині15 хвилин з довідки про причину повернення поштового конверту з ухвалою суду слід, що адресат відсутній за вказаною адресою, далі повідомлявся через веб-сайт «Судової влади України», а також поштовим повідомленням 14 жовтня 2025 року о 09 годині 30 хвилин з довідки про причину повернення поштового конверту з ухвалою суду слід, що адресат відсутній за вказаною адресою крім того повідомлявся, через веб-сайт Судової влади України, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзив стосовно позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З копії паспорту слід, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином Укрваїни.(а.с.17)
Відповідно до заявки відповідача ОСОБА_1 слід, що він звернувся до ТОВ «Споживчий центр» 07 січня 2025 з наданням кредиту з укладенням електронного договору на суму 6000,00 гривень, строком на 98 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 14 квітня 2025 року. Данна процентна ставка-фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Орієнтована реальна річна процентна ставка за кредитом становить 11016.74% орієнтована загальна вартість кредиту для споживача 11441гривень 03 копійок. Загальна витрата за споживчим кредитом 5441 гривень 03 копійок. Неустойка 60 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання. підписано одноразовим ідентифікатором Е774 (а.с.14 зворотна сторона аркуша 16)
Як слід з копії пропозиції про укладення електронного кредитного договору (кредитної лінії)(оферта) від 07 січня 2025 року слід, що сторона позивача уклала з відповідачем кредитний договір згідно його заявки, яка сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем. Відповідно до умов договору позичальнику надається кредит у розмірі 6000,00 гривень, яка встановлена у заявці, є невід'ємною частиною даної оферти, строком на 98 днів яка встановлена у заявці, є невід'ємною частиною даної оферти. Процентна ставка незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Дата повернення кредиту 14 квітня 2025 року. Підписаний одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договоруЕ774. (а.с.15)
З копії відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №07.012025-100000005 (кредитної лінії) слід, що відповідач погодився та прийняв пропозицію сторони позивача вказавши електронний платіжний засіб НОМЕР_1 . Підписаний одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е774 (а.с.16)
З копії листа генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Євгена Веліканова слід, що товариство надає послуги без відкриття рахунку згідно укладеного договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта. 07 січня 2025 року на суму 6000 гривень, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua-617205749, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 07.01.2025-100000005.(а.с.9)
З копії довідки-розрахунку слід, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором 6000,00 гривень основного боргу, 5880,00 гривень проценти, неустойка 3000,00 гривень, 1200,00 гривень комісія. Проценти по кредиту за період з 07 січня 2025 року по 14 квітня 2025 року (а.с.11)
З опису вкладення до Укрпошта Базовий, 0505338311103 на ім'я ОСОБА_1 відправлена копія позовної заяви.(а.с.14)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору підписав його електронним підписом та отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отже, як було встановлено судом сторона позивача на умовах кредитного договору надала споживчий кредит відповідачу, який отримав гроші, однак з свого боку договір не виконав не повернув як тіло кредиту, так і проценти за користуванням грошовими коштами в цій частині позовних вимог слід задовольнити в розмірі 11880,00 гривень яка підлягає стягненню.
Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного Кодекса України слід, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин в частині стягнення неустойки у сумі 3000,00 гривень та комісії у сумі 1200,00 гривень всього 4200,00 гривень слід відмовити.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 гривень було задоволено частина позовних вимог яка складається 16080 гривень позовних вимог задоволено 11880 гривень (11880х100%):16080=73.88%, судовий збір 2422,40 гривень задоволено 73,88%, (2422,40х73,88%):100%=1789 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054 ЦК України,-
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Рассказова Даніїла Ігоровича до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вулиця Саксаганського №133-А, місто Київ, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 UA103052990000026506026200756) заборгованість за кредитним договором 07 січня 2025-100000005 від 07 січня 2025 року у розмірі 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.
В іншій частині позовних вимог у сумі 4206 (чотири тисячі двісті шість) гривень відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вулиця Саксаганського №133-А, місто Київ, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 UA103052990000026506026200756), 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 40 копійок понесених витрат по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов