Справа № 355/1309/25
Провадження № 1-кп/355/149/25
"23" жовтня 2025 р. селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
-секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасників кримінального провадження:
-прокурора ОСОБА_3 ,
-обвинуваченого ОСОБА_4 ,
-захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка кримінальне провадження №12025111080000308, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 липня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Селище Київської області, українець,громадянин України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, розлучений, не має на утриманні малолітніх дітей, не депутат, не інвалід, раніше судимий: 11.02.2010 засуджений Баришівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців, відповідно до ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 07.10.2010 засуджений Баришівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 7 місяців, 21.12.2013 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 4 місяці 4 дні; 12.08.2016 засуджений Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. 13.05.2020 засуджений Апеляційним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення на 3 роки. 16.01.2020 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 4 місяці 28 днів; 15.08.2023 засуджений Баришівським районним Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 02.07.2025 засуджений Баришівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у видіобмеження волі на 3 роки 6 місяців; 07.10.2025 засуджений Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у видіпозбавленняволі на 2 роки 1 місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 у березні 2022 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в лісі в адміністративних межах с. Селище Броварського району Київської області, знайшов корпус ручної уламкової оборонної гранати типу Ф-1, та підривач до ручних уламкових гранат типу УЗРГМ, з наявним маркуванням на запобіжному важелі із зовнішньої сторони «UZRGM 354 P-8169505 354 56 r», та на внутрішній стороні «UZRGM 354 R-089706635456r».
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу. Відразу реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, всупереч нормам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, та без передбаченого законом дозволу, забрав собі корпус ручної уламкової оборонної гранати типу Ф-1, та підривач до ручних уламкових гранат типу УЗРГМ, з наявним маркуванням на запобіжному важелі із зовнішньої сторони «UZRGM 354 P-8169505 354 56 r», та на внутрішній стороні «UZRGM 354 R-089706635456r», чим вчинив незаконне їх придбання та зберігання.
В подальшому, ОСОБА_4 продовжував зберігати у не встановленому досудовим розслідуванням місці корпус ручної уламкової оборонної гранати типу Ф-1, та підривач до ручних уламкових гранат типу УЗРГМ, з наявним маркуванням на запобіжному важелі із зовнішньої сторони «UZRGM 354 P-8169505 354 56 r», на внутрішній стороні «UZRGM 354 R-089706635456r».
Після цього, 01.07.2025 близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, всупереч передбаченому законом порядку та без передбаченого законом дозволу, зберігаючи при собі корпус ручної уламкової оборонної гранати типу Ф-1 та підривач до ручних уламкових гранат типу УЗРГМ, з наявним маркуванням на запобіжному важелі із зовнішньої сторони «UZRGM 354 P-8169505 354 56 r», на внутрішній стороні «UZRGM 354 R-089706635456r», йшов по вул. Центральна в с. Селище Броварського району Київської області, чим вчинив незаконне їх носіння.
В подальшому, 01.07.2025 поряд з будинком № 15, по вул. Центральна в с. Селище Броварського району Київської області, працівниками поліції у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: корпус ручної уламкової оборонної гранати типу Ф-1 та підривач до ручних уламкових гранат типу УЗРГМ, з наявним на запобіжному важелі із зовнішньої сторони «UZRGM 354 P-8169505 354 56 r», та на внутрішній стороні «UZRGM 354 R-089706635456r», які останній незаконно придбав, носив та зберігав за вищевказаних обставин.
Відповідно до висновку експерта (один) промислово-виготовлений уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ та 1 (один) промислово-виготовлений корпус ручної осколкової гранати Ф-1, є конструктивними частинами бойового припасу, а саме - 1 (однієї) оборонної осколкової ручної гранати Ф-1.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Суд дійшов висновку щодо доведеності обвинувачення, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, зважаючи на таке.
Так, будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював, надав показання, а саме те, що навесні 2022 року, перебуваючи в лісі біля с. Селище Броварського району Київської області знайшов гранату, запам'ятав, де вона знаходиться/лежить. Жодні органи державної влади, в тому числі, органи поліції про те, що знайшов гранату, не повідомив, гранату органам влади добровільно не здав.
Влітку 2025 року ОСОБА_4 забрав гранату та йшов з нею по АДРЕСА_1 . Зазначив обставини, що поряд з будинком АДРЕСА_1 , його зупинили працівники поліції з метою перевірки документів; тоді ж працівниками поліції було виявлено та вилучено у нього ручну гранату.
Означеними діями ОСОБА_4 майнової шкоди не завдано.
Відтак, суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які за змістом аналогічні обставинам, що зазначені в обвинувальному акті.
Також, крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення (злочину), оскільки обвинувачений повністю погоджується із встановленими обставинами.
Показання обвинуваченого, надані в судовому засіданні, є послідовними та логічними, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності погодження з ними та істинності позиції обвинуваченого.
Прокурор під час судового розгляду просила обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до вимог статті 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відтак, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, з огляду на що суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
3.Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох визначальних обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
За таких обставин, відповідно до положень Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи показання обвинуваченого з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне носіння, зберігання та придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Підстав, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
4. Обставини, які пом'якшують та/або обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
5.Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_4 та його вік (36 років); соціальне положення (проживає разом із співмешканкою; має зареєстроване та постійне місце проживання, працездатний); стан здоров'я (особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має); те, що ОСОБА_4 раніше судимий; поведінку обвинуваченого (неповідомлення про знайдення бойового припасу, відсутність обставин його добровільної здачі); відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність обставини, що обтяжують покарання (вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину з використанням умов воєнного стану).
З огляду на вищевикладене, суд бере до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховує відомості про особу обвинуваченого (характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, проживає за рахунок тимчасових заробітків, схильний до зловживання спиртними напоями, порушень громадського порядку, вживання наркотичних засобів. Перебуває на профілактичному обліку у ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області як «адміннаглядний»; не має тісних соціальних зв'язків. Разом з тим, суд враховує і те, що ОСОБА_4 є батьком двох малолітніх дітей, має хвору матір, яка потребує лікування), позицію сторін у судових дебатах щодо призначення обвинуваченому покарання.
Суд при цьому враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 вчинив до ухвалення вироку Баришівського районного суду Київської області від 07.10.2025, а тому суд застосовує правила ч. 4 ст. 70 КК України та призначає остаточне покарання шляхом часткового складання покарання за цим вироком та за вироком Баришівського районного суду Київської області від 07.10.2025.
Суд зауважує, що при обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 01.06.2020 у справі № 766/39/17, відповідно до яких за змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 13 цієї статті (сукупність злочинів). При цьому, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує означене поняття,- це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.
Відтак, враховуючи все вищевикладене, суд доходить до переконання, що саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
З метою забезпечення виконання вироку обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання за цим вироком ОСОБА_4 необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 01.07.2025 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення, за один день позбавлення волі.
Цивільний позов не подано.
Процесуальні витрати розподіляються відповідно до ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 124, 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання за цим вироком та за вироком Баришівського районного суду Київської області від 07.10.2025 визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 01 липня 2025 року подень набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення, за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.
Речові докази по справі - предмет ззовні схожий накорпус ручної осколкової оборонної гранати типу Ф-1 (відомості про пакування - пакет полімерний №2961813) та предмет ззовні схожий напідривач до ручних уламкових гранат типу УЗРГМ (відомості про пакування - пакет полімерний №2961812), які передані на зберігання в кімнату речових доказів ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи у розмірі2674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 копійок) на рахунок UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/24060300; Код отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: «Інші надходження» за проведення експертизи по кримінальному провадженню.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обмеження права оскарження цього вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області ОСОБА_6