іменем України
(заочне)
Справа № 285/4592/25
провадження у справі № 2/0285/2111/25
23 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої - судді Михайловської А.В.,
при секретарі Валінкевич І.І.,
сторони у справі: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк»), представник позивача - Барановський О.М., відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
установив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - позивача у справі, звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.12.2019 у розмірі 171 259,39 грн та судові витрати у розмірі 2422 грн 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч умовам укладеного кредитного договору № б/н від 21.12.2019 між позивачем та відповідачем, остання своїх договірних зобов'язань належним чином не виконувала, у зв'язку з чим перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 171 259,39 грн, з яких: 137 339,58 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 919,81 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Оскільки відповідач кредитні кошти не повертає у добровільному порядку, відбулося звернення до суду для захисту своїх прав.
25.08.2025 після виконання вимог ст. 187 ЦПК України провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, які просив задовольнити.
Відповідач до суду повторно не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позов не надходило.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України в судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення за наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 21.12.2019 відповідач ознайомилася з умовами та правилами кредитування, тарифами, підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг простим електронним підписом.
Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт 21.12.2019 у розмірі 1 700,00 грн, за тим неодноразово який було збільшено, останнє збільшення - 29.12.2021 на суму 135 000,00 грн .
На підставі погоджених умов кредитування відповідачу було видано кредитні картки : від 21.12.2019 - терміном дії до 10/23, 24.01.2024 - терміном дії до 10/27.
Відповідно до погоджених сторонами умов кредитування строк кредитування становить 20 років, процентна ставка 43,2% річних.
Факт видачі відповідачу кредитних карток та зарахування на них кредитних коштів вбачається з наданої Виписки за кредитним договором.
Відповідач скористався наданими позивачем кредитними коштами, що вбачається з відповідної Виписки за кредитним договором, частково сплачував відсотки за користування кредитом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, чим порушив права Банку.
Згідно з наданого до позовної заяви Банком розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 16.07.2025 виникла заборгованість у загальному розмірі 171 259,39 грн, з яких: 137 339,58 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 919,81 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Вирішуючи спір, що склався у кредитних відносинах, суд керується наступними нормами права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Отже при укладенні кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Застосовуючи передбачені процесуальним законом стандарти доказування та дотримуючись принципу змагальності, забезпечуючи повноту дослідження обставин справи, дотримуючись стандарту більшої переконливості та балансу вірогідностей, судом встановлено, що стороною позивача надано та матеріали справи містять достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування кредитної заборгованості в загальній сумі 171 259,39 грн, з яких: 137 339,58 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 919,81 грн - заборгованість за простроченими відсотками, що порушує право Банку.
Разом з цим, суд бере до уваги й те, що відповідачем не оспорено ні позовні вимоги, ні підстави, з яких позов заявлений.
Отже, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обгрунтованими та підлягають до повного задоволення
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із наступного.
Так, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн ( понижуючий коефіцієнт 0,8 ), що підтверджено платіжним дорученням.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.12.2019 у розмірі 171 259 ( сто сімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять) грн 39 коп та судові витрати у розмірі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін :
- позивач - Акціонерне товариство комерційний банку «ПриватБанк» ( адреса місцезнаходження - вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, індекс - 01001, код ЄДРПОУ - 14360570);
- відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення - 23.10.2025.
Суддя А.В.Михайловська