Справа № 283/2757/24
провадження №2/283/727/2025
11 серпня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа в інтересах дітей: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської області про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей та визначення їх місця проживання,
В провадженні суду перебуває на розгляді вказана цивільна справа.
06 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
11 серпня 2025 року надійшло під час судового засідання надійшло клопотання від представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження. Обґрунтовує тим, що відповідач не був ознайомлений з матеріалами справи оскільки перебуває в іншій країні, та задля забезпечення належного захисту в суді виникла необхідність в поверненні до стадії підготовчого провадження.
Крім того, 09.05.2025 року сторона відповідача подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , про визнання незаконним утримання малолітніх дітей в Україні , повернення дітей до місця їх постійного проживання.
Представник відповідача підтримала зустрічний позов та просила суд об'єднати його з первісним позовом.
Суд, дослідивши частково матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 2 ст. 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ЦПК України.
Оскільки первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 є взаємопов'язаними між собою, суд дійшов висновку прийняття до спільного провадження разом із первісним.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Зважаючи на письмові пояснення позивача, які стосуються процесуальних дій, вчинення яких можливе лише під час підготовчого судового засідання, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено вагомість обставин, які потребують процесуальних дій, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Тому заява про повернення до стадії підготовчого провадження підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 189, 193, 194, 260, 261, 353 ЦПК України,
Клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та прийнятті зустрічного позову - задовольнити.
Повернутися на стадію підготовчого провадження у цивільній справі № 283/2757/24 (провадження № 2/283/224/2025).
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання незаконним утримання малолітніх дітей в Україні, повернення дітей до місця їх постійного проживання.
Вимоги за зустрічним позов об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа в інтересах дітей: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської області про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей та визначення їх місця проживання.
Роз'яснивши право відповідачу за зустрічним позовом надати відзив відповідно до ст.178 ЦПК України та додати до відзиву докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача.
Відзив на зустрічний позов подається у строк не менше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про прийняття зустрічного позову.
Позивач за зустрічним позовом має право подати відповідь на відзив на зустрічний позов протягом 5 днів з дня вручення їй відзиву на зустрічний позов, відповідач за зустрічним позовом має право подати заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов протягом 5 днів з дня вручення йому відповіді на відзив на зустрічний позов.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя