Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2171/25
Провадження № 1-кс/935/528/25
20 жовтня 2025 року м.Коростишів
Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ВП №1 Житомирського РУП №2 ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025060650000267 від 06.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.286 КК України
установив:
До слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах володільця майна - ОСОБА_5 , про скасування арешту майна з автомобіля марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO WAGON» з д.н.з. « НОМЕР_1 » чорного кольору та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8044.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах володільця майна - ОСОБА_5 , подане клопотання підтримала, в його обґрунтування зазначила, що хоча автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу арештовані з метою збереження речових доказів, проте на даний час усі необхідні експертні дослідження завершені, а тому потреба у подальшому застосуванні арешту відсутня.
Слідчий ВП №1 ЖРУП №2 ОСОБА_3 у судовому засіданні частково заперечив проти даного клопотання. Слідчий зазначив, що у межах кримінального провадження №12025060650000267 від 06.09.2025 дійсно проведені експертизи, пов'язані з безпосереднім оглядом автомобіля. Однак, оскільки зазначений автомобіль визнано речовим доказом, проведені ще не всі необхідні слідчі дії для здійснення повного та об'єктивного досудового розслідування у межах даного кримінального провадження, тому скасування арешту можлива лише у частині користування автомобілем. Щодо скасування арешту, накладеного на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, слідчий не заперечив.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання про скасування арешту з доданими матеріалами, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Як убачається з матеріалів клопотання, СВ ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060650000267 від 06.09.2025 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. ст..286 КК України.
06.09.2025 проведено огляд місця ДТП, під час якого вилучено автомобіль марки MITSUBISHI, моделі «PAJERO WAGON», д.н.з. « НОМЕР_1 », та свідоцтво про скасування транспортного засобу.
Ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.05.2025 накладено арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки MITSUBISHI, моделі «PAJERO WAGON», д.н.з. « НОМЕР_1 », власником якого є ОСОБА_6 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8044, з метою збереження речових доказів у межах кримінального провадження №12025060650000267 від 06.09.2025.
За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.
Будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, а у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити "особистий і надмірний тягар для особи".
Отже, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.
За змістом положень ст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин, позиції сторони обвинувачення, яка не заперечує проти задоволення клопотання у частині права користування транспортним засобом, а також скасування арешту із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність подальшої потреби у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна у частині його користування, а саме на автомобіль «MITSUBISHI» моделі «PAJERO WAGON» з д.н.з. « НОМЕР_1 » чорного кольору, а також у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо вилученого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8044.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025060650000267 від 06.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.286 КК України задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 09.09.2025 у межах кримінального провадження №12025060650000267 від 06.09.2025, на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 8044, яке поміщено та упаковано до паперового конверту СУ НПУ.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 09.09.2025 у межах кримінального провадження №12025060650000267 від 06.09.2025 на автомобіль марки «MITSUBISHI» моделі «PAJERO WAGON» з д.н.з. « НОМЕР_1 » чорного кольору у частині користування автомобілем.
У решті вимог відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1