Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/775/25
Провадження № 2/935/250/25
Іменем України
23 жовтня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду із вказаним вище позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №2950504 від 17.02.2022 року у розмірі 15 366,42 грн., а також судові витрати у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 17.02.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №2950504 від 17.02.2022.
Тіло кредиту складає 3000 грн, строк кредиту 360 днів. Укладаючи договір позичальник зобов'язався у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Перед укладенням договору товариством була здійснена електронна ідентифікація позичальника для входу в особистий кабінет відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав умови договору, надавши позичальнику, кредитні кошти, однак відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 17.05.2023 було укладено договір № 17052023 відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2950504. 23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором № № 2950504. Також, представник позивача просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2950504 в розмірі 15366,42 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн та 12366, 42 грн - заборгованість за процентами, також стягнути судові витрати в тому числі на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2422.40 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У позові вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду. Відзиву, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, а тому суд розглянув справу без його участі.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2950504.
Відповідно до п. 1.2 сума кредиту складає 3000,00 грн. Строк кредиту 360 днів (п.1.3 договору). Стандартна процентна ставка становить 1.99 % в день та застосвується в межаї всього строку кредитування (п.1.4.1. договору).
Пунктом 2.1. визначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної карти клієнта реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п.5.4.1. договору клієнт зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Кредитний договір № 2950504 та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом В526.
На підтвердження перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів надано довідку ТОВ «Лінеура Україна» від 01.03.2024, в якій зазначено, що відповідно до договору на переказ коштів № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта 17.02.2022 на суму 3000,00 грн маска карти № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 138506435, призначення платежу - зарахування 3000, 00 грн на карту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2950504 від 17.02.2021 складеного ТОВ «Лінеура Україна» загальна заборгованість становить 15366, 42 грн., яка складається з: 3000, 00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 12 366, 42 грн заборгованість за відсотками.
17.05.2023 було укладено договір № 17052023 відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договорами до позичальників та відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу в тому числі за договором № 2950504.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором № № 2950504.
У витязі з Реєстру заборгованостей від 23.05.2024 року до Договору факторингу від 23 травня 2024 року вказано, що ТОВ «Факторинг партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 15366.42 грн, з яких 3000.00 грн. заборгованість за кредитом, 12366.42 грн. заборгованість за процентами.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклала кредитний договір №2950504 від 17.02.2022 року з ТОВ «Лінеура Україна» за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 3000, 00 грн, на строк 360 днів, зі сплатою процентів в розмірі 1.99%. Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень, власного розрахунку або доказів повернення наданих кредитних коштів. Не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача, та не отримання грошових коштів в якості кредитних на вказану банківську карту.
Відповідачем не доведено обставин належного виконання нею умов кредитного договору, які полягають у вчасному поверненні кредитних коштів та сплаті відповідних відсотків відповідно до умов погоджених у договорі.
Таким чином суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 15366, 42 грн, з яких 3 000, 00 грн. заборгованість за кредитом, 12366, 42 грн. заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №02-09/2024-5 від 02.09.2024 року укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 , заявка на надання юридичної допомоги, акт про надання юридичної допомоги, платіжну інструкцію № 0505520004, заявку на надання юридичної допомоги № 24, витягу з акту № 6 про надання юидичної допомоги від 28.02.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
З матеріалів справи слідує, що позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, які надані йому фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , який не є адвокатським бюро чи об'єднанням, чи адвокатом (документів про те, що ОСОБА_2 є адвокатом до матеріалів справи не долучено).
Однак витрати на юридичні послуги, надані позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» у справі іншою, ніж адвокат особою, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку передбаченому статтею 137 ЦПК України, тому підстави для стягнення таких витрат з відповідача відсутні і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», ЄРДПОУ: 42640371 заборгованість за кредитним договором № 2950504 від 17.02.2022 року у розмірі 15 366 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн 42 коп, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В задовленні стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄРДПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО