Справа № 296/11534/25
1-кс/296/5090/25
Іменем України
23 жовтня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
скаржника ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР
13.10.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із заявою на бездіяльність слідчого ГУНП в Житомирській області щодо невиконання ухвали слідчого судді та невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР за його заявою від 19.08.2025.
В обґрунтування поданої скарги заявник зазначає, що 02 жовтня 2025 року Корольовський районний суд м. Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1 постановив ухвалу у справі №296/9280/25 (провадження №1- кс/296/4896/25), якою частково задовольнив скаргу та зобов'язав уповноважену особу ГУНП в Житомирській області розглянути заяву від 19.08.2025 року відповідно до вимог ст. 214 КПК України та повідомити про результати розгляду. Однак, ухвала суду виконана не була, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з даною скаргою.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ній.
Слідча в судовому засіданні зазначила, що заява ОСОБА_3 була розглянута та надано відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей в ЄРДР.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
При цьому згідно з п.4 ч.5 ст.214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об'ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, слідчим суддею встановлено, що 19 серпня 2025 року ОСОБА_3 подано до Головного управління Національної поліції в Житомирській області заяву про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, вчинене відповідальними посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , яке полягає у невиконанні виконавчого провадження №78506738 з примусового виконання виконавчого листа №240/2501/24, виданого 31.01.2025 Житомирським окружним адміністративним судом щодо Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 по 27.01.2024.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02.10.2025 частково задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано уповноважену особу ГУНП в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 19.08.2025 відповідно до вимог ст. 214 КПК України та повідомити заявника про результати розгляду згідно чинного законодавства.
Листом від 08.09.2025 ОСОБА_5 надано відповідь з якої вбачається, що на підставі отриманої під час перевірки інформації встановлено, що в діях посадових осіб в/ч НОМЕР_1 відсутні достатні підстави, щоб вбачати ознаки кримінального правопорушення. В зв'язку з чим перевірку за повідомленням завершено.
За вказаних обставин слідчий суддя вважає, що скарга заявника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1