23 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №361/9645/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/13144/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Петришин Н.М. 06 березня 2025 року у м. Києві, повний текст рішення складений 19 травня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за наступними договорами:
- № 6165023 від 26 жовтня 2023 року - у загальному розмірі 65574 грн;
- № 76648377 від 01 листопада 2023 року - у загальному розмірі 56200 грн;
- № 4379663 від 05 листопада 2023 року - у загальному розмірі 16600 грн, та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6165023, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 18000 грн, строком на 105 днів, тобто до 08 лютого 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у визначеному договором розмірі. Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27022024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Мілоан» (ціна продажу), а ТОВ «Мілоан» відступити факторові право грошової вимоги , строк виконання зобов'язань з якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Так, на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6165023 від 26 жовтня 2023 року у загальному розмірі 65574 грн, з яких: 18000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45774 грн - сума заборгованості за відсотками, 1800 грн - сума заборгованості за комісією.
Крім того, 01 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76648377, за яким останній отримав кредит на суму 16000 грн, строком на 30 днів, до 30 листопада 2023 року, зі сплатою процентної ставки (базової) ставки у розмірі 2,5 % на день. Даний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 76648377 від 01 листопада 2023 року становить 56200 грн, з яких: 16000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 40200 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також, 05 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4379663, за яким останній отримав кредит на суму 4000 грн, строком на 15 днів, до 20 листопада 2023 року, зі сплатою процентної ставки, у розмірі визначеному договором. Даний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно укладеного 14 червня 2021 року договору факторингу № 14/06/21 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 4379663 від 05 листопада 2023 року становить 16600 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12600 грн - сума заборгованості за відсотками.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6165023 від 26 жовтня 2023 року у розмірі 65574 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 76648377 від 01 листопада 2023 року у розмірі 20200 (двадцять тисяч двісті) гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 4379663 від 05 листопада 2023 року у розмірі 5800 (п'ять тисяч вісімсот) гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1998 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 50 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вимог щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6165023 від 26 жовтня 2023 року у загальному розмірі 65574 грн, з яких 18000 грн - тіло кредиту, 45774 грн - відсотки, 1800 грн. - комісія.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики № 76648377 від 01 листопада 2023 року та № 4379663 від 05 листопада 2023 року, то суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки нарахування та стягнення процентів за користування позикою поза визначеним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Враховуючи, що строк дії вищевказаних договорів встановлено їх умовами, то проценти після закінчення строку дії договорів нараховувалися безпідставно, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення із відповідача заборгованості за даними договорами у розмірі загальної вартості позик.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням відповідач, його представником подана апеляційна скарга, в якій вона вказує на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права і за неповного з'ясування обставин справи.
Представник вказує на те, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт перерахування відповідачу коштів за кредитними договорами, не обгрунтовано наявність у відповідача заборгованості за вказаними договорами кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунках, як і не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеними договорами, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами №6165023, №76648377 та №4379663 не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками, то представник відповідача вказує на те, що заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за вказаними вище кредитними договорами мала б бути нарахована в межах строків кредитування, визначених в укладених договорах, однак позивачем на підтвердження заявлених вимог не долучено документів передбачених Законом України «Про платіжні послуги» та ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що таких переказ є завершеним.
Щодо незаконності нарахування відсотків за кредитним договором, то представник вказує на те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ЗСУ з 16 березня 2017 року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ, перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу до ЗСУ, на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», а тому проценти за користування кредитом не нараховуються. При цьому, законодавець не пов'язує надання зазначеної пільги з обов'язковим повідомленням про це кредитора, а також з часом укладення кредитного договору та періодом нарахування відсотків.
Представник відповідача також не погоджується із позовною вимогою про стягнення заборгованості за комісійну винагороду за кредитним договором №6165023 від 26 жовтня 2023 року, оскільки відповідачу було встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно, а тому пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, є нікчемними відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 та ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Представник відповідача також заявляє орієнтовний розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які планує понести відповідач та які становлять 5000,00 грн, а також зазначає, що докази понесення таких витрат будуть надані в порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Представником позивача - ОСОБА_2 подано додаткові пояснення, в яких вона вказує на те, що доводи наведені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також представник позивача просить долучити до матеріалів справи ряд документів доданих до вказаних пояснень, зокрема, копію договору факторингу №27022024 від 27 лютого 2024 року; копі. Акту прийому -передачі Реєстру боржників за вказаним договором факторингу, витяг з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, копію платіжної інструкції; копію договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, копії додаткових угод №7, №22 від 13 червня 2022 року та від 11 квітня 2024 року, копію акту прийому-передачі Реєстру боржників №22 за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, витяг з Реєстру боржників №22 від 11 квітня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, копію платіжної інструкції, копію акту прийому-передачі Реєстру боржників №23 за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, витяг з Реєстру боржників №23 від 11 квітня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, копію платіжної інструкції.
Враховуючи, що представником позивачем до додаткових пояснень долучені докази, на підставі яких він спростовує доводи апеляційної скарги, апеляційний суд перш за все має вирішити питання про можливість їх прийняття.
Метою подання вказаних доказів представник позивача зазначає - надання вичерпної інформації по справі.
Колегія суддів наголошує, що, згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ч.ч.2,4 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
А положеннями ч. 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Верховний Суд у Постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 521/10766/18 вказав на те, що згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
З наведених обставин справи вбачається, що при зверненні до суду апеляційної інстанції з додатковими поясненнями представником позивача були подані нові докази, зокрема, і повні тексти договорів факторингу, які не були долучені ним до позовної заяви і не було зазначено про причини їх неподання. Враховуючи відсутність поважних і виняткових обставин, якими зумовлено неподання позивачем цих доказів до суду першої інстанції, нові докази, додані до апеляційної скарги, не можуть бути враховані колегією суддів під час апеляційного перегляду справи.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом. При цьому, відповідач в апеляційній скарзі, а позивач в додаткових поясненнях просили розглядати справу за їх відсутності. Тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
В порядку визначеному ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з такого.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги по суті спору, апеляційним судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
26 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 6165023, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 18000 грн, строком на 105 днів, тобто з 26 жовтня 2023 року до 08 лютого 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у визначеному договором розмірі.
Вищевказаний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача ОСОБА_1 .
Згідно п. 1.3.1 пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10 листопада 2023 року.
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08 лютого 2024 року (п. 1.3.2 договору).
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 1800 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
За змістом п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 4455,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до п. 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 56700,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
У Додатком № 1 до вищевказаного договору позики - Графіків платежів за договором про споживчий кредит № 6165023 від 26 жовтня 2023 року, що невід'ємною частиною договору, сторони визначили порядок повернення кредиту та відсотків за договором, а також загальну вартість кредиту у розмірі 80 955,00 грн.
З матеріалів справи видно, що 27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28112023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Мілоан» (ціна продажу), а ТОВ «Мілоан» відступити факторові право грошової вимоги , строк виконання зобов'язань з якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6165023 від 26 жовтня 2023 року у загальному розмірі 65574,00 грн, з яких: 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45774,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1800 грн - сума заборгованості за комісією.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином договірні зобов'язання не виконав, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 65574 грн, що складається із: 18000 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 45774,00 грн - суми заборгованості за відсотками, 1800 грн - суми заборгованості за комісією.
Крім того, 01 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76648377, за яким останній отримав кредит на суму 16000 грн, строком на 30 днів, тобто до 30 листопада 2023 року, зі сплатою процентної ставки (базової) ставки у розмірі 2,5 % на день.
Даний договір позики підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п. 2.3 договору визначено знижену процентну ставку у розмірі 2,5 % на день, яка застосовується у відповідності до умов Програми лояльності; процентну ставку за понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70 % за день, пеню - 2,70 % на день.
У Додатком № 1 до вищевказаного договору позики - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що невід'ємною частиною договору, сторони визначили порядок повернення кредиту та відсотків за договором позики, а також загальну вартість кредиту у розмірі 20200 грн.
Відповідно до договору факторингу № 14/06/21, укладеного 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно Витягу з Реєстру боржників №22 до вищевказаного договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №76648377 від 01 листопада 2023 року становить 56200 грн, з яких: 16000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 40200 грн - сума заборгованості за відсотками.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договірних зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 56200 грн, яка складається з: 16000 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 40200 грн - суми заборгованості за відсотками.
З матеріалів справи також вбачається, що 05 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено ще один договір позики за № 4379663, за яким останній отримав кредит на суму 4000 грн, строком на 15 днів, тобто до 20 листопада 2023 року, зі сплатою процентної ставки (базової) ставки у розмірі 44,86 % - за перший день користування кредитними коштами, а також 3,00 % - починаючи з другого дня користування позикою до дати повернення позики.
Даний договір позики підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
У Додатком № 1 до вищевказаного договору позики - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що невід'ємною частиною договору, сторони визначили порядок повернення кредиту та відсотків за договором позики, а також загальну вартість кредиту у розмірі 5800 грн.
Згідно договору факторингу № 14/06/21, укладеного 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно Витягу з Реєстру боржників № 23 до вищевказаного договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 4379663 від 05 листопада 2023 року становить 16600 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12600 грн - сума заборгованості за відсотками.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договірних зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 16600 грн, яка складається з: 4000 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 12600 грн - суми заборгованості за відсотками.
Також надані дані про реєстрацію ТОВ «Мілоан», ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» , ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» як юридичних осіб та фінансових установ.
Вирішуючи питання про перехід права вимоги до позивача апеляційний суд виходить з такого.
Положеннями ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В порядку визначеному ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Положеннями ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину:
а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором);
б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги);
в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;
г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату;
д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляд різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо;
е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
За змістом ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В силу ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав про те, що 27 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено Договір факторингу №27022024, та 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов вказаних договорів первісні кредитори передають (відступають) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні їм права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні первісним кредиторам права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників, які формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Реєстри боржників, право вимоги до яких передаються позивачу за вказаними договорами факторингу, матеріали справи не містять.
Витяги з Реєстру боржників до договору факторингу №27022024 від 27 лютого 2024 року та договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року не підписані представниками первісних кредиторів та не завірені їх печаткою.
Проте, наявні в матеріалах справи копії договорів факторингу №27022024 від 27 лютого 2024 року, №14/06/21 від 14 червня 2021 року не містять всіх сторінок договору, що позбавляє суд дослідити їх зміст у повному обсязі та встановити умови вказаних договорів, за якими, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за договорами позики № 6165023 від 26 жовтня 2023 року, № 7664877 від 01 листопада 2023 року, №4379663 від 05 листопада 2023 року, укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів».
Крім того, оригінальний реєстр боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписаний як «Фактором» так і «Клієнтом».
Відсутність підпису «Фактора» на витягу з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором «Клієнту», тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісних кредиторів до позивача за договорами позики № 6165023 від 26 жовтня 2023 року, № 7664877 від 01 листопада 2023 року, №4379663 від 05 листопада 2023 року, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав до задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами на користь позивача.
За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до відповідача за договорами позики № 6165023 від 26 жовтня 2023 року, № 7664877 від 01 листопада 2023 року, №4379663 від 05 листопада 2023 року.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача за договорами позики № 6165023 від 26 жовтня 2023 року, № 7664877 від 01 листопада 2023 року, №4379663 від 05 листопада 2023 року, укладеними відповідачем з ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів».
Розрахунки заборгованості за вказаними договорами позики, на які посилався позивач у позові, не є первинними документами, які б підтверджували отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких розрахунки були складені, не може бути доказом наявності заборгованості за договорами, на якій наполягає позивач.
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження дійсного зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки), позивачем не доведено фактичного користування відповідачем кредитними коштами, тому відсутні підстави задоволення позовних вимог позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідачем було сплачено 3633,60 грн судового збору, а отже вказана сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3633,60 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук