Справа № 168/803/25
Провадження № 2/168/365/25
22 жовтня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , однак належним чином не оформила своїх спадкових прав. Заповіт від імені ОСОБА_2 виконавчим комітетом Галиновільської сільської ради не посвідчувався. Вказуючи, що він є спадкоємцем за законом, прийняв спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення права власності на спадкове майно звернувся до нотаріуса, отримав свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна, однак, у видачі свідоцтва на спірне спадкове майно йому відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просить визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування.
У підготовче засідання сторони не з'явилися.
Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Старовижівської селищної ради у підготовче засідання не з'явився, подав заяву, в якій Старовижівська селищна рада позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, збудований у 1960 року, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Витягом з погосподарської книги № 2006-2010 роки Старовижівської селищної ради Ковельського району підтверджується належність вищевказаного будинку ОСОБА_3 (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а.с. 12).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 26.02.2007 року Галиновільською сільською радою Старовижівського району Волинської області, згідно з яким усе своє майно заповів сину позивачу у справі ОСОБА_1 (а.с. 13).
Згідно з довідкою Галиновільської сільської ради на момент смерті ОСОБА_3 з ним проживали позивач та дружина ОСОБА_2 , яка, враховуючи її вік, мала право відповідно до ст.1241 ЦК України, на обов'язкову частку у спадщині після ОСОБА_3 (а.с. 59).
Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, ніхто із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 45), також встановлено, що заяв про відмову від прийняття спадщини не подано.
Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_2 та позивач, однак право власності у встановленому законом порядку у справі не оформили (а.с. 59).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що позивач у справі є сином ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 11).
Позивач у встановлений законом строк подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 (а.с. 55 на звороті).
Заповіту за життя ОСОБА_2 не складала, свідоцтво про право на спадщину, в тому числі на частку у спадковому будинку не оформляла.
Встановлено, що спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині після ОСОБА_2 , відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який відповідно до положень ст.ст. 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Постановою нотаріуса від 26.11.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що у відсутні документи, які підтверджують право власності на житловий будинок (а.с. 17). Отже позивач, маючи право на успадкування будинку - на частину будинку за законом після смерті матері та на частину будинку за заповітом після смерті батька, не може реалізувати свої спадкові права як після смерті матері, так і після смерті батька, тому реалізувати право на спадщину може лише шляхом звернення до суду.
Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 91/2011 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 55-78), з яких також встановлено, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , немає.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що набуто право власності на житловий будинок неправомірно або, що на даний будинок, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Старовижівська селищна рада, адреса місця знаходження: пл. Миру, 3, с-ще Стара Вижівка, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333224.
Повне судове рішення складене 22.10.2025 року.
Суддя О. Й. Хаврона