Справа № 161/17227/25
Провадження № 3/161/5504/25
23 жовтня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи
14.08.2025, 08:10, м. Луцьк, вул. Чернишевського, 11, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського ОСОБА_2 при виконанні ним службових обов'язків, а саме: не пред'явив військово-облікові документи.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
ІІ.Пояснення учасників справи
Про судові засідання, призначені на 04.09.2025, 18.09.2025, 02.10.2025 та 23.10.2025, ОСОБА_1 був повідомлений судовими оголошеннями.
Постановами суду від 04.09.2025, від 18.09.2025 та від 02.10.2025 ОСОБА_1 було піддано приводу. Проте, вказані приводи працівниками поліції виконані не були.
Отже, судом було вжито усіх передбачених законом заходів для забезпечення розгляду справи у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 у справі №640/16613/21 вказав на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
ОСОБА_1 , достеменно усвідомлюючи факт складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також те, що цей протокол буде розглядатися судом, мав цікавитись ходом розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ІІІ.Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
ІV.Висновок суду
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №350944 від 14.08.2025;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5476178 від 14.08.2025.
- рапортом від 14.07.2025;
- відеозаписом (dvd-диск).
При цьому, суд враховує також те, що ОСОБА_1 не надав доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V.Накладення адміністративного стягнення
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн., і за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення.
VІ.Судові витрати
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 185, ст. ст. 33-35, 40-1, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн., 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в цей строк постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і з порушника буде стягуватися подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін