Справа № 161/21095/25
Провадження № 3/161/6522/25
24 жовтня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі потерпілої - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк Волинської області, громадянки України, із вищою освітою, розлученої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 154 КУпАП, -
10.10.2025 року близько 18.00 по вул. Східно-Межова, 41А, в с. Підгайці Луцького району, ОСОБА_2 , вигулювала собаку поза місцем її постійного утримання без намордника та повідка, внаслідок чого собака кинувся на потерпілу ОСОБА_1 та вкусив її за праву гомілку, чим було спричинено шкоду її здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнала частково, суду пояснила, що 10.10.2025 року вона виходила з позвір'я свого будинку і її собака вибіг на нею на вулицю. В цей час по вулиці проходила потерпіла і собака побіг до неї. Вона не бачила чи дійсно її собака вкусив потерпілу. Вона відкликала собаку і запитала у потерпілої чи собака вкусила її. Потерпіла сказали, що її не кусали, штани потерпілої не були порвані. В цей же день, пізно ввечері, до неї прийшов чоловік потерпілої і, здійснюючи на неї тиск, вимагав відшкодувати завдану шкоду. Оскільки сума яку від неї вимагали була явно завищеною, домовленості про відшкодування школи вони не досягли. Надалі до неї прийшли працівники поліції і склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 10.10.2025 року близько 18.00 вона гуляла з дитиною по вул. Східно-Межова в с. Підгайці Луцького району. З подвір'я ОСОБА_2 вибігли два собаки і кинулися до неї. Більший за розміром собака вкусив її за праву гомілку. ОСОБА_2 підійшла до неї і запитала чи вкусили її. Вона показала, ОСОБА_2 , що її лосини на місці укусу були порвані. Потім вона пішла додому і побачила, що на правій нозі є вкушена рана і виступила кров. Після цього вони з чоловіком - ОСОБА_3 поїхали до травмпункту, де їй надали медичну допомогу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 429559 від 10.10.2025 року, складеного відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 154 КУпАП (а.с. 1);
-електронним рапортом реєстрації повідомлення на службі «102», отриманого 10.10.2025 року о 21.05 від ОСОБА_3 , який повідомив, що 10.10.2025 року по вул. Східна в с. Підгайці безпородній собака сірого кольору вкусив його дружину ОСОБА_1 за праву гомілку (а.с. 2)
-заявою ОСОБА_3 від 10.10.2025 року, в якій останній просив провести перевірку та притягнути до відповідальності власника собаки, який 10.10.2025 року близько 18.00 по АДРЕСА_1 вкусив його дружину ОСОБА_1 (а.с. 3);
-письмовими пояснення свідка ОСОБА_3 від 10.10.2025 року (а.с. 5), з яких слідує, що 10.10.2025 року близько 18.00 його дружина ОСОБА_1 повернулая з прогулянки з дитиною і повідомила, що на вул. Східна в с. Підгайці її вкусив собака, який вибіг з подвір'я одного з будинків;
--довідкою Травмпункту КП «Медичне Об'єднання Луцької місбкої територіальної громади» № 9746 від 10.10.2025 року (а.с. 7), з якої вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до травматолога 10.10.2025 року, в неї було діагностовано вкушену рану нижньої третини правої гомілки від укусу собаки.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення та потрепліою ОСОБА_1 , у суду немає, оскільки вищевказані докази у своїй сукупності в повній мірі узгоджуються між собою.
Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені, зокрема, частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Вищевказані норма КУпАП є бланкетною та містить відсилання до відповідних правил, які діють на території певного населеного пункту, в межах якого здійснюється утримання собак.
Як встановлено судом, події, які є предметом розгляду даної справи, відбулися в с. Підгайці Луцького р-ну. Вказаний населений пункт відноситься до Підгайцівської сільської ради, а тому усі рішення даного органу місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на території, зокрема, с. Підгайці Луцького р-ну.
Так, пп. 3 п. 10.4 «Обов'язки та права власників тварин» Розділу 10 «Утримання домашніх та сільськогосподарських тварин» Правил благоустрою населених пунктів Підкайцівської сільської ради, затверджених рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького р-ну Волинської обл. № 17/9 від 02.06.2022 року, визначено, що: особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані виводити собак на сходи, у двори, інші місця загального користування лише на короткому повідку та в наморднику, крім собак дрібних порід, на яких у реєстраційних посвідченнях зроблено відповідну відмітку.
У свою чергу, обов'язковою ознакою наявності в діях особи, яка здійснює утримання собаки вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є таке порушення правил утримання собак, яке призвело до заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
У судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечувала той факту, що належний їй безпородний собака вибіг за межі її будинковолодіння та вільно пересувався по громадській території без повідка та намордника.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, особа порушника, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст.ст. 22, 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Вищевказана норма Конституції України свідчить про те, що відповідальність особи за вчинення правопорушення у кожному випадку є окремою та персональною за своїми ознаками.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи вищевказане, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням подій, які є підставою здійснення даного провадження, суд вважає неможливим звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, оскільки дії останньої призвели до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_1 .
Санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, за якою ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
У даному випадку накладення основного та додаткового адміністративного стягнення у своїй сукупності є нерозривними та безальтернативним.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією належної останній безпородної собаки сірого кольору.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 154, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Конфіскувати у ОСОБА_2 належного їй безпородного собаку сірого кольору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська