Справа № 161/20877/25
Провадження № 3/161/6476/25
22 жовтня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, інваліда І групи,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 350807 від 08.10.2025 року вбачається, що 08.08.2025 року гр. ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 , а саме: штовхав, кинув пляшку в сторону потерпілої. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 350948 від 08.102025 року за вказаною адресою вчинив вказані дії в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю дитини. Дії особи кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Потерпіла ОСОБА_2 просила не притягувати чоловіка до відповідальності. Суду пояснила, що виклик поліції здійснено викладачами школи, в якій навчається їх син. ОСОБА_1 неходячий, пересувається лише за її допомогою, переніс інсульт, є особою І групи інвалідності. Відмовляється приймати ліки, у зв'язку з цим у нього підвищений рівень агресії, яку він час від часу направляє на неї. Вона ставиться до цього з розумінням, вдіяти нічого не може. Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Самі по собі нецензурні висловлювання, словесні образи, погрози, штовхання утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи і за умови, що такі дії викликали у потерпілого побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному чи психічному здоров'ю особи.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні потерпілому.
При цьому суд наголошує на тому, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних побутових конфліктів, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Тоді як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями, ситуацію, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Судом встановлено, що у сторін наявний конфлікт з приводу поведінки у сімейному побуті, причиною якого є нестабільний та пригнічений психологічний стан ОСОБА_1 у зв'язку з хворобою.
З матеріалів справи вбачається, що до протоколів про адміністративні правопорушення додано лише письмові пояснення ОСОБА_2 .
Зазначені пояснення судом взяті до уваги, однак не можуть рахуватися основними доказами у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення доведеності вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, як про те вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, факти, встановленні в судовому засіданні спростовують наявність складу адміністративного правопорушення в діях особи.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк