22 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 357/11959/24
Провадження№22-ц/824/15184/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 22 жовтня 2025 року
Повний текст постанови складено 23 жовтня 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач Корюківська окружна прокуратура Чернігівської
області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року, постановлену у складі судді Бебешко М.М., -
У серпні 2024 року Корюківська окружна прокуратура Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянок.
23 червня 2025 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Коваленко Ю.О. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 04 липня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Коваленко Ю.О. про залишення позовної заяви без руху задоволено.
Позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки залишено без руху та надано строку для усунення недоліків.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року Позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, а тому, в силу положень ст.ст. 390, 391 ЦК України, п. 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 4292-ІХ, ч. 4 ст. 177 ЦПК України прокурор мав усунути недоліки позовної заяви, шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок), здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, і додати до позову вказані документи. Прокурор вказані вимоги суду не виконав, а тому вважав за доцільне позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки залишити без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду керівник Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.388,390 ЦК України), а справу направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції вважав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ.
Також, цим Законом частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено другим абзацом.
Аналізуючи зміст зазначених норм вбачається, що механізм компенсації вартості майна застосовується виключно у разі , якщо позивачем за позовом є прокурора є добросовісний набувач.
У додаткових поясненнях від 23 червня 2025 року та у заяві про усунення недоліків від 09 липня 2025 року прокурором наведено низку доводів щодо недобросовісності набувача ОСОБА_1 , про те суд залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не надав їм оцінки.
Зазначає, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220485300:01:008:0081, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка набута ним від попереднього власника - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2018 року.
Отже, ОСОБА_1 , як особа, котра придбавала земельну ділянку перш за все мала б бути зацікавлена у перевірці правового статуту такої ділянки. Проявивши розумну обачність, мала всі можливості , перевірити інформацію як щодо земельної ділянки, так і щодо її попереднього власника.
Добросовісність набувача передбачає не лише співставлення відомостей права на нерухоме майно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й розумну обачність.
Натомість ОСОБА_1 набув право власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного - юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті укладання.
При цьому, ОСОБА_1 , який придбав земельну ділянку у ОСОБА_2 проявивши розумну обачність, міг дослідити та перевірити факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Наголошує, що прокурор при наданні додаткових пояснень вказав, що вважає набувача спірної земельної ділянки ОСОБА_1 - недобросовісним. Саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватися оцінка судом.
У відзиві на апеляцій скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Ю.В. посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суд першої інстанції без змін.
В судовому засіданні прокурор Літковець Ю.А. підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_1 адвокат Коваленко Ю.О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, а тому, в силу положень ст.ст. 390, 391 ЦК України, п. 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 4292-ІХ, ч. 4 ст. 177 ЦПК України прокурор мав усунути недоліки позовної заяви, шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок), здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, і додати до позову вказані документи. Прокурор вказані вимоги суду не виконав, а тому вважав за доцільне позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки залишити без розгляду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом позовних вимог, поданий прокурором позов у даній справі є негаторним (на підставі ст. 391 ЦК України).
09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року позов керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи убачається, що позовна заява, подана прокурором 26.08.2024 року, відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, в редакції, чинній на дату звернення до суду.
Нова редакція ч. 4 ст. 177 ЦПК України набула чинності 09.04.2025 року, тобто після подачі позовної заяви.
Апеляційний суд зазначає, що хоча позов подано прокурором до набрання чинності вищезгаданими змінами, однак внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов'язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом №4292-ІХ.
Враховуючи вищевикладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для вирішення спору.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також було внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, доповнивши їх наступним змістом: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»; «якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
Так, вищевказані зміни до норм процесуального закону внесені після відкриття провадження у справі, водночас норми вищевказаних статтей ЦК України, підлягатимуть застосування судом під час ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки мають зворотню дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована виключно в ході розгляду справи.
Колегія суддів зауважує, що згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи, але це положення стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Крім того, положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року пом'якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у даній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідачу - фізичній особі, звільняючи її від обов'язку пред'явлення окремого позову до держави чи територіальної громади в разі задоволення позову вищевказаної категорії та захищають такого добросовісного набувача шляхом перерерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду. Тому цей Закон має зворотню дію в часі, в тому числі і абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України та ст. 390, 391 ЦК України, якими врегульовано порядок компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
З огляду на вказані норми закону колегія суддів дійшла висновку, що позивач звертаючись з даним позовом до суду зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви, тобто 26 серпня 2024 року.
Позивач не в повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, а саме не вніс на депозитний рахунок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.
Отже, слід дійти висновку, що залишаючи позов керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради без розгляду, суд першої інстанції діяв відповідно до норм процесуального права та принципу юридичної визначеності.
Відтак, залишення заяви без розгляду не перешкоджає позивачу після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна