Київський апеляційний суд
20 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Eлектронний суд" матеріали кримінального провадження № 12022100000000349 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Києва, громадянина України,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року,
Печерським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів та незаконному поводженні з бойовими припасами за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28 липня 2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбав наркотичний засіб кокаїн масою 0,224 г, який почав незаконно зберігати при собі з метою збуту. 28 липня 2022 року у невстановлений час ОСОБА_7 , перебуваючи за кермом автомобіля "Smart Fortwo" д/н НОМЕР_1 , незаконно перевіз наркотичний засіб кокаїн масою 0,224 г до місця масового перебування громадян, а саме, до ТРЦ "Арена-Сіті", що за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 1-3, де о 16 годині 56 хвилин незаконно збув його ОСОБА_8 .
Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 серпня 2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин повторно незаконно придбав наркотичний засіб кокаїн масою 0,21 г, який почав незаконно зберігати з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , і 15 серпня 2022 року о 16 годині 55 хвилин за цією ж адресою повторно незаконно збув ОСОБА_8 .
Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 серпня 2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин повторно незаконно придбав наркотичний засіб кокаїн масою 5,193 г у великих розмірах, який почав незаконно зберігати при собі з метою збуту. 23 серпня 2022 року у невстановлений час ОСОБА_7 , перебуваючи за кермом автомобіля "Porsche Panamera" д/н НОМЕР_2 , повторно незаконно перевіз наркотичний засіб кокаїн масою 5,193 г у 24 пакетах до місця масового перебування громадян, а саме, до ТРЦ "Арена-Сіті", що за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 1-3, де о 19 годині 20 хвилин повторно незаконно збув наркотичний засіб кокаїн масою 0,21 г ОСОБА_8 .
Цього ж дня о 20 годині 42 хвилини наркотичний засіб кокаїн масою 4,983 г у 23 пакетах був вилучений у ОСОБА_7 після його затримання на проїзній частині дороги на бульв. Тараса Шевченка, 2 під час особистого обшуку в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.
Крім того, за невстановлених досудовим розслідувань обставин, але не пізніше 23 серпня 2022 року ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу придбав 34 патрона, які належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є проміжними патронами калібру 7,62 ? 39 мм, що виготовлені саморобним способом, які зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 . 23 серпня 2022 року в період з 22 години 22 хвилини по 23 годину 54 хвилини під час обшуку за цією адресою вказані боєприпаси були вилучені.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу і за наслідками розгляду клопотання прокурора ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 22.08.2025 включно та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 029 520 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_5 просить ухвалу суду в частині визначення розміру застави скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і визначити розмір застави у розмірі 690 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 089 320 гривень.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що ОСОБА_7 на час вчинення злочинів проживав в орендованому житлі, не працював, заробляючи на життя шляхом незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу кокаїну, що мало системний характер і за що він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.307, ч.1 ст.309 КК України в іншому кримінальному провадженні. Обвинувачений на шлях виправлення не став і вчинив інкриміновані йому умисні злочини після направлення 29.01.2021 обвинувального акта щодо нього до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
На переконання прокурора, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
На користь цього свідчить те, що обвинувачений був затриманий 23.08.2022 безпосередньо на місці вчинення злочину і під час досудового розслідування зібрані докази його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_7 не має офіційного законного джерела доходу. Системний характер вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може знову вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів або інші корисливі злочини.
Також під час досудового розслідування допитані свідки, місце проживання яких стало відоме ОСОБА_7 при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження. Свідки судом не допитувались, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може на них впливати з метою зміни свідками своїх показань.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час здійснення попереднього кримінального провадження виявилось неефективним, враховуючи вчинення кримінальних правопорушень після притягнення до кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене прокурор вважає, що суд необґрунтовано визначив розмір застави. Також зауважує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2022 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і визначено розмір застави в сумі 3 969 600 гривень. На стадії досудового розслідування та під час судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався ОСОБА_7 . Востаннє ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2025 обвинуваченому продовжено строк дії запобіжного заходу і визначено розмір застави в розмірі 690 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 089 320 гривень. Переглядаючи за апеляційною скаргою захисника вказану ухвалу, колегія суддів Київського апеляційного суду в ухвалі від 12.06.2025 зазначила про доведення прокурором ризиків і погодилась з таким розміром застави. Тож, суд першої інстанції не навів достатнього обґрунтування наявності таких обставин, які б дозволили зі спливом лише двох тижнів від дати постановлення рішення судом апеляційної інстанції суттєво (у два рази) зменшити розмір застави.
Окремо звертає увагу, що згідно з встановленим порядком дослідження доказів прокурор ще у грудні 2024 року долучив документи, дослідження яких не відбувається протягом більше ніж півроку, у зв'язку з чим вважає, що тривалий судовий розгляд не може бути достатньою підставою для зменшення ризиків та визначення меншого розміру застави.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи захисника і обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився з доводами про те, що з моменту застосування запобіжного заходу не змінилися обставини, які стали підставами для його застосування, і що наразі тривають ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.
Також суд взяв до уваги доводи захисника щодо непомірності для обвинуваченого застави у розмірі, що перевищує зазначений у п.2 ч.5 ст.182 КПК України, і зменшив її розмір, визначивши у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За приписами ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, викладені в ухвалі висновки є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, а також стадію судового розгляду, під час якого свідки лише підлягають допиту.
Що стосується розміру застави, то висновки суду про його непомірність цілком обґрунтовані з огляду на строк, протягом якого обвинувачений перебуває під вартою.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Істоміна проти України" вказав, що гарантія, передбачена п.3 ст.5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі "Гафа проти Мальти"). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст.5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (рішення у справі "Хрістова проти Болгарії").
Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 тримався під вартою з дня його затримання, тобто з 23 серпня 2022 року майже три роки, поки ухвалою суду, яка оскаржується, йому не було зменшено розмір застави, яку за нього внесено. Обвинувачений з'являється до суду апеляційної інстанції і до Печерського районного суду м. Києва, що прокурором не заперечується. Дані про те, що ОСОБА_7 не виконує свої процесуальні обов'язки або вчинює дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, відсутні. А тому жодних підстав вважати, що визначений судом першої інстанції розмір застави не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та покладених на нього обов'язків, немає.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 4221 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 340 /триста сорок/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 029 520 /один мільйон двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять/ гривень залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3