Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/13903/2025
м. Київ Справа № 753/10555/25
02 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Шмарова Олексія Валерійовича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Маркєлової В.М., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просила суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко Олени Василівни, адреса робочого місця: АДРЕСА_1 - завірену копію спадкової справи № 22/2025 щодо спадкування майна померлого ОСОБА_2 ; встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна, Чернігівська область, с. Кинашівка, який помер приблизно 24 приблизно лютого приблизно 2024 року в м. Києві, відносно дитини (доньки) ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, Україна; внести зміни до актового запису про народження № 63 від 20.03.1973 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Носівського районного управління юстиції Чернігівської області щодо батька дитини, а саме: записати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шмаров Олексій Валерійович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанціїпостановлена з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано заявницею до суду в порядку окремого провадження, з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину.
Відповідно до заяви про встановлення юридичного факту, заявниця у своїх вимогах просить встановити факт батьківства для продовження оформлення спадщини, а не визнання за нею права власності на нерухоме майно, що дійсно змушувало б заявника залучити у справу КМДА, як орган, що в силу ЦК України, претендує на нерухоме майно відумерлого.
Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що навіть встановлення факту батьківства, не створюватиме для інших спадкоємців або КМДА юридичних наслідків у вигляді майнових чи немайнових прав чи обов'язків у контексті заявленої ОСОБА_1 мети для встановлення такого факту, а тому вказана обставина мала бути оцінена судом при вирішенні заяви по суті із прийняттям відповідного рішення.
Відповідно до зазначеного, між заявницею, яка просить встановити факт батьківства, що має юридичне значення, та заінтересованими особами не може бути спору про право щодо визнання батьківства, наслідком якого є виникнення права на спадщину, що повністю узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
Наразі єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 , а тому будь який спір з третіми особами відсутній, натомість закон вимагає встановити наявність спору про право або його відсутність, а не припускати його можливість.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шмаров Олексій Валерійович підтримав доводи апеляційної скарги.
Заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїв судове засідання не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.
Заінтересована особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна подала до суду апеляційної інстанцції заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представників заінтересованих осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко Олени Василівни, Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника заявниці, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Вимоги заяви обгрунтовувала тим, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 , та є її біологічним батьком.
Однак, згідно свідоцтва про народження заявниці, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , 04.04.1973 року зроблено актовий запис № 63, із зазначенням відомостей про батька: в графі «батько» вказано « ОСОБА_3 », відомості записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
У березні 2025 рокувона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. із заявою про прийняття спадщини на підставі статті 1261 ЦК України, як спадкоємець першої черги, як донька померлого ОСОБА_2
20 березня 2025 року приватний нотаріус повідомила заявницю про заведення спадкової справи № 22/2025 після смерті ОСОБА_2 та усно роз'яснила, що вона має подати документи, які встановлюють прямі родинні відносини із спадкодавцем.
Посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , а тому будь-який спір з третіми особами відсутній, заявник ОСОБА_1 а просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна, Чернігівська область, с. Кинашівка, який помер приблизно 24 приблизно лютого приблизно 2024 року в м. Києві, відносно дитини (доньки) ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, Україна; внести зміни до актового запису про народження № 63 від 20.03.1973 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Носівського районного управління юстиції Чернігівської області, щодо батька дитини, а саме: записати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту заяви ОСОБА_1 и наявний спір щодо права заявниці ОСОБА_1 (у разі встановлення за наслідками розгляду справи судом такого факту, про який просить заявниця), на спадкування після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 - нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , який має розглядатися у позовному провадженні, і в якому відповідачами є інші спадкоємці відповідної черги, а у разі їх відсутності - Київська міська рада (КМДА), оскільки це нерухоме майно знаходиться у м. Києві, а неПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з якими у заявності дійсно не може виникнути спір з приводу спадкового майна.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, оскільки він не відповідає нормам права, які підлягають застосуванню, і фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) та постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16 (провадження № 61-24660св18), від 5 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 3 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є її біологічним батьком, який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, а тому вона бажає внести зміни до актового запису про її народження № 63 від 20.03.1973 року з метою оформлення спадкових прав.
До заяви, серед іншого, ОСОБА_1 долучила свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , висновок експерта від 25 квітня 2025 року № СЕ-19/111-25/13359-БД Київського науково-дослідногоекспертно-криміналістичного центру МВС Україниза результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні від 23.02.2025 року № 12025100040000620, в якому судовим експертом зроблено висновки про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ймовірно є біологічною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події - 99,999999 %, а також докази заведення Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко Оленою Василівною спадкової справи №22/2025 після смерті ОСОБА_2 , номер у спадковму реєстрі 73816223, на підставі заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
У статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 СК України).
У постанові Верховного Суду від 9 квітня 2025 року у справі № 213/1448/24 (провадження № 61-12171св24) вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю дитини, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Із долученого до заяви доказу -свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер, тому, враховуючи статтю 130 СК України та статтю 293 ЦПК Украни, наявні підстави для звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року
№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Отже, процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції на зазначене належної правової уваги не звернув та, посилаючись на те, що зі змісту заяви вбачається спір про право, не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював право заявниці на прийняття спадщини, тобто, не встановив між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
Крім того, це можна було встановити лише при розгляді справи по суті.
Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18 провадження № 61-39374 св 18, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, провадження № 61-872 св 21 від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, провадження № 61-13709 св 20.
Посилання суду першої інстанції на положення статті 1277 ЦК України, яка регулює відумерлість спадщини і при певних обставинах перехід спадщини у власність територіальної громади є безпідставним, так як це стосується випадку, коли взагалі відсутні спадкоємці або вони відмовилися від прийняттяспадщини (частина перша).
У цій справіспадкоємець є, про що свідчать долучені до матеріалів заяви письмові докази з яких вбачається, що ОСОБА_1, як спадкоємець всіх прав та обов?язків, що належали спадкодавцеві ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, звернулась 18 березня 2025 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у порядку спадкування за законом та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко Оленою Василівною на підставі заяви ОСОБА_1 и 18 березня 2025 року заведено спадкову справу №22/2025 після смерті ОСОБА_2 , номер у спадковму реєстрі 73816223.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений.
За викладених обставин висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду досуду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За викладених обставин апеляційна скарга представника заявника ОСОБА_1 адвоката Шмарова Олексія Валерійовича підлягає задоволенню, ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року - скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Шмарова Олексія Валерійовича задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року скасувати.
Цивільну справу за за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: