Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/509/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія ст. 368 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.10.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.10.2025, якою стосовно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Головківка, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, з повною вищою освтою, який виконує обовязки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею, одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1 ,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12025120000000548, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, строком на шістдесят днів, а саме з 07.10.2025 13 год. 20 хв. до 05.12.2025 включно, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яності тисяч вісімсот сорок) грн.,
Слідчий відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 за погодженням з заступником начальником відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Кропивницького з клопотанням, у якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді триманням під вартою з визначеннмя застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 09.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000548 за підозрою ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 07.10.2025 о 13 год. 20 хв. затримано ОСОБА_8 на підстав ст. 208 КПК України.
08.10.2025 у порядку та в строки передбачені 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_8 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно повідомлення про підозру від 08.10.2025, ОСОБА_8 підозрюється у тому, що: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу № 42-к від 02.06.2022 Директора Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації з 03.06.2022 призначено виконуючим обов'язки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею, код ЄДРПОУ 02544968.
Відповідно до Статуту Олександрійського професійного аграрного ліцею, код ЄДРПОУ 02544968, (далі Олександрійський профаграрний ліцей, Ліцей) прийнятого на загальних зборах колективу (протокол № 1 від 09.01.2004) та затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України № 123/11-п від 23.03.2004 передбачено наступні положення:
Розділ 1. Загальні положення.
п. 1.1. Олександрійський професійний аграрний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної середньої освіти, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і незайнятого населення.
п. 1.2. Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти», від 11.09.2003 № 1158-IV, Тимчасовим положенням про професійний ліцей, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17.10.2002 № 587, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, що є його засновником, та іншими законодавчими актами України.
п 1.4. Ліцей створено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.12.2003 № 829 шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 31 м. Олександрії.
Ліцей є правонаступником Професійно-технічного училища № 31 м. Олександрії.
п. 1.6. Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
п. 1.7. Ліцей діє на підставі цього Статуту, який розроблено відповідно до законодавства України, Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, Тимчасового положення про професійний ліцей і не суперечить їм.
Розділ 5. Управління ліцеєм.
п. 5.1. Управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України та Управлінням освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації.
п. 5.2. Ліцей виконує рішення інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, що не суперечать законодавству України та в межах їх повноважень.
п. 5.3. Керівництво діяльністю ліцею здійснює директор, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту Міністерством освіти і науки України у відповідності із законодавством України.
п. 5.4. Директор ліцею:
- організовує навчально-виробничий процес, забезпечує створення необхідних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників;
- діє від імені навчального закладу, представляє його в усіх установах, організаціях і підприємствах, відкриває в банках рахунки, укладає угоди;
- в установленому порядку персонально відповідає за результати діяльності ліцею, ефективність використання і збереження закріпленого за ліцеєм майна;
- приймає на посади та звільняє з посад працівників ліцею, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові обов'язки, формує склад педагогічного колективу;
- створює необхідні умови для творчості педагогічних працівників, учнів, слухачів, для використання і впровадження ними прогресивних форм і методів навчання, розвитку інноваційної діяльності, проведення педагогічних експериментів;
- виконує постанови уряду, накази, розпорядження, вказівки Міністерства науки і освіти України та Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації;
- визначає структуру управління ліцеєм;
- вирішує наукові, навчально-методичні, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання, що виникають в процесі роботи ліцею;
- визначає і затверджує надбавки, премії і доплати до ставок і посадових окладів працівників ліцею;
- забезпечує виконання колективного договору, створює необхідні умови для нормальної роботи громадського самоврядування;
- затверджує штатний розпис, посадові обов'язки із забезпеченням безпеки життєдіяльності для педагогічного колективу;
- забезпечує безпечні і нешкідливі умови навчання, праці і виховання;
- щорічно звітує про результати роботи на зборах колективу.
Органи державного управління професійно-технічною освітою можуть делегувати директору ліцею й інші повноваження, що визначаються контрактом.
п. 5.10. Наказом директора створюється педагогічна рада, яка розглядає питання організації та здійснення навчально-виробничого процесу, головою якої є директор ліцею.
Крім цього, 29.11.2024 між Олександрійським профаграрним ліцеєм затверджено та Департаментом освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації погоджено Правила прийому до Олександрійського профаграрного ліцею у 2025 році. Згідно розділу ІІ правил прийому приймальну комісію очолює в.о. керівника ОСОБА_8 .
Згідно п. 2.4. правил прийому Приймальна комісія організовує прийом заяв та документів безпосередньо від вступника (його батьків та/або законних представників) та/або через електронний кабінет вступника, які реєструються у журналі реєстрації документів для вступу; визначає форму ведення журналу реєстрації документів для вступу (паперова чи електронна); проводить зі вступниками бесіди з питань вибору професії, умов навчання, матеріального забезпечення та забезпечення особливого соціального захисту здобувачів освіти, в тому числі осіб з особливими освітніми потребами, працевлаштування після закінчення закладу освіти; організовує та координує підготовку та проведення конкурсного відбору; приймає рішення щодо осіб, рекомендованих до зарахування до ліцею, оформляє протокол та оголошує відповідні списки осіб; організовує роботу щодо комплектування навчальних груп з урахуванням здібностей і нахилів, віку, стану здоров'я та професійної придатності вступників; вирішує інші питання, пов'язані з прийомом.
ОСОБА_8 обіймаючи посаду в.о. директора Олександрійського профаграрного ліцею, а також очолюючи приймальну комісію ліцею, відповідно до ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, та примітки 2 ст. 368 КК України являється службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Проте, ОСОБА_8 обіймаючи посаду в.о. директора Олександрійського профаграрного ліцею, очолюючи приймальну комісію ліцею, будучи службовою особою, що постійно здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, вирішив умисно використати свої службові повноваження з корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням свого службового становища, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи намір працевлаштувати на посади трактористів до ТОВ «Кропивницьковоч», код ЄДРПОУ 44984018, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вирішив звернутись до Олександрійського профаграрного ліцею з метою дізнатись, які саме умови прийому на навчання та детальну інформацію про освітню програму у даному навчальному закладі, а також про роботу приймальної комісії, для подальшого відправлення на навчання до Олександрійського профаграрного ліцею ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для здобуття останніми освіти і відповідної професії трактористів, та отримання посвідчення тракториста-машиніста, з правом керувати сільськогосподарською технікою відповідної категорії.
03.09.2025 приблизно о 13:00 годин ОСОБА_10 , перебуваючи у м. Олександрія Кіровоградської області звернувся з вищевказаного приводу до в.о. директора Олександрійського профаграрного ліцею ОСОБА_8 .
В ході бесіди ОСОБА_8 пообіцяв ОСОБА_10 , що зарахує ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до навчального закладу за спеціальністю «тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва». При цьому ОСОБА_8 зазначив, що за вчинення ним дій спрямованих на безперешкодне зарахування ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до навчального закладу за вказаною спеціальністю за рахунок державного бюджету йому необхідно надати неправомірну вигоду в загальній сумі 4000 доларів США з розрахунку по 2000 доларів США за одну особу, а у разі ненадання зазначеної суми неправомірної вигоди він, як в.о. директора та очільник приймальної комісії Олександрійського профаграрного ліцею буде чинити перешкоди ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вступі до навчального закладу.
Крім цього, в ході даної бесіди ОСОБА_8 наголосив ОСОБА_10 , що у разі надання неправомірної вигоди в сумі 4000 доларів США ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за його безпосереднього сприяння зарахують на державну форму навчання, та останні будуть отримувати державну підтримку у вигляді стипендій для студентів, а також отримають відстрочку від мобілізації у вигляді бронювання на період навчання.
ОСОБА_10 маючи реальні підстави вважати, що ОСОБА_8 , будучи директором Олександрійського професійного аграрного ліцею та використовуючи надані йому владні повноваження, може особисто чи завдяки дій інших службових осіб вчинити дії, які будуть перешкоджати вступу до Олександрійського профаграрного ліцею ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , внаслідок чого останні не зможуть отримати професійно-технічну освіту, та посвідчення тракториста-машиніста, з правом керувати сільськогосподарською технікою відповідної категорії, у результаті чого він не зможе працевлаштувати останніх до ТОВ «Кропивницьковоч», був змушений погодитись на вимогу ОСОБА_8 , щодо надання останньому неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США.
05.09.2025 о 10:30 годин ОСОБА_10 здійснив аудіо дзвінок ОСОБА_8 , та у ході розмови останній повідомив про необхідність надання документів, та зазначив їх повний перелік, які необхідно надати до приймальної комісії ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та зазначив, що вказані документи необхідно скинути у електронному вигляді, які він роздрукує та в подальшому наддасть до приймальної комісії. Після даної розмови ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_8 , за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», надіслав останньому копії документів ОСОБА_11 , а саме: копію картки фізичної особи - платника податків, копію атестата про отримання базової середньої освіти, копію свідоцтва про народження, та копію паспорту, а також номер телефону останнього.
09.09.2025 о 15:31 годин ОСОБА_10 на виконання вказівки ОСОБА_8 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», надіслав скриншот із мобільного застосунку «Дія», стосовно ОСОБА_12 , а саме: свідоцтво про базову середню освіту, картку фізичної особи - платника податків, паспорт громадянина України, та номер телефону останнього.
10.09.2025, ОСОБА_8 у мобільному додатку «WhatsApp» надіслав ОСОБА_10 , текстове повідомлення про те, що з документами ОСОБА_12 та ОСОБА_11 все гаразд та вказав про необхідність наступної зустрічі.
17.09.2025 приблизно о 13:35 годин ОСОБА_10 , на виконання вимог ОСОБА_8 , прибув до Олександрійського профаграрного ліцею, який розташований за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, селище Приютівка, вулиця Користівське шосе, 6, де зустрівся з ОСОБА_8 , у службовому кабінеті останнього де у них відбулась розмова в ході якої ОСОБА_10 , передав ОСОБА_8 , копії документів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які напередодні надсилав останньому за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», а саме: 05.09.2025 та 09.09.2025.
У подальшому, ОСОБА_8 провів ОСОБА_10 до кабінету приймальної комісії, де останній надав документи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 члену приймальної комісії, яка ознайомившись з ними зауважила про необхідність надання додатково копій атестатів про отримання середньої освіти.
Після цього, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 попрямували до службового кабінету останнього де між ними продовжилась розмова у ході якої ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вже зараховано на навчання до Олександрійського профаграрного ліцею та жестом правої руки показав ОСОБА_10 цифру чотири.
25.09.2025 о 17:50 годин ОСОБА_10 здійснив аудіо дзвінок ОСОБА_8 та у ході розмови останній вказав про необхідність наступної зустрічі.
У подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, з мотивів особистого незаконного збагачення, та продовжуючи свої злочинні дії, стійко спрямовані на одержання неправомірної вигоди, в обумовлений день, а саме 07.10.2025 в приміщенні піцерії «Пікаріні», яка розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 27Б, приблизно о 13:00 годин зустрівся з ОСОБА_10 , в ході даної зустрічі останній, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_8 , близько о 13:15 годин передав останньому раніше обумовлену суму грошових коштів у сумі 4000 доларів США, в якості неправомірної вигоди за вирішення питання про безперешкодний вступ ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на навчання до Олександрійського профаграрного ліцею.
Після одержання неправомірної вигоди у вигляді зазначених грошових коштів, виконуючого обов'язки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею ОСОБА_8 , було викрито у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронного органу та проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_2 в ході якого у останнього виявлено та вилучено неправомірну вигоду у розмірі 4 000 доларів США.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.10.2025 задоволено частково вказане клопотання.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 обчислюється з моменту його фактичного затримання, тобто з 07.10.2025 13 год. 20 хв. до 05.12.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначено ОСОБА_8 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яності тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 09.10.2025 по справі № 12025120000000548 від 09.09.2025.
Вказана ухвала мотивована тим, що слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 т. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено.
Обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою
Враховуючи серйозність повідомленої ОСОБА_8 підозри, його особи та матеріального стану, необхідно визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні про обрання в рамках кримінального провадження № 12025120000000548 від 09.09.2025 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
При визначені розміру застави прошу врахувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає ролі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення
В ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити, наступні обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення нею застави:
1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обгрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваної та її бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які мають місце:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, оскільки покарання за вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, з конфіскацією майна; При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25 квітня 2000 року).
При розгляді питання про обрання запобіжного заходу, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду».
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обгрунтованості підозри, ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , що вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення так і тих, що підлягають встановленню та допиту, зокрема і серед працівників Олександрійського професійного аграрного ліцею, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і як результат схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240, 00 гривень, що співмірно особі підозрюваного, оскільки останній вимагав та отримав неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США, обставинам вчинення вказаного кримінального правопорушення, наявним реальним ознакам справжнього суспільного інтересу та свідчить про здатність застави забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, оскільки наявні ризики передбачені п.п. 1,3,5. ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, тощо.
Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання або продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування та судового розгляду, сприяти якому має й тримання під вартою.
Згідно п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане в кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Причетність ОСОБА_8 до повідомленої її підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 09.09.2025 з додатками, від 08.10.2025, відповідь на доручення слідчого про проведення гласних слідчих (розшукових) дій від 10.09.2025, протокол допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 09.09.2025, протокол огляду місця події від 07.10.2025, протокол огляду особи та вручення грошових коштів від 07.10.2025, протокол огляду предметів від 03.10.2025, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України, наведене повністю спростовує доводи захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, описані у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення, у сукупності дають підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК в період воєнного стану, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті та під час винесення вироку, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, що пред'явлені в підозрі, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
При цьому, досудове розслідування кримінального провадження триває, а тому однозначно стверджувати, що в діях ОСОБА_8 відсутня вина та склад кримінального правопорушення під час розгляду матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу не допускається.
Разом з тим, необхідно зазначити про те, що вказаний висновок може зробити суд виключно в ході дослідження усіх зібраних доказів стороною обвинувачення по суті розгляду справи.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених пп. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити про те, що тяжкість злочину у якому підозрюється
ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання винуватим, свідчить про наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду.
Ризик переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.
Так санкція ч. 3 ст. 368 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду.
А тому, на думку колегії суддів ОСОБА_8 може використати незаконно отримані кошти, які не відшкодовано, інші наявні засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_8 оцінюючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
За таких обставин, існування ризику переховування, обумовлює необхідність покладення на ОСОБА_8 обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження, за винятком проведення за їх участі слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, колегія суддів враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні із зазначеним колом осіб підозрюваний може здійснити вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі або вчинити вплив на експертів, спеціалістів по вказаному кримінальному провадженню.
При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 добре зазнає свідків, тому є вагомі підстави вважати, що зможе здійснити незаконний вплив на них з метою зміни наданих ним показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Отже, на переконання колегії суддів, обов'язок, який полягає в необхідності утримуватися підозрюваному від спілкування з визначеним колом осіб є об'єктивно виправданим.
В той же час колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді про те, що наявність ризику, передбаченого п.п. 4 ч. 1 т. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено, оскільки із змісту клопотання та апеляційної скарги не конкретизовано, яким саме чином ОСОБА_8 може вчинити вказані дії.
В той же час колегія суддів вважає помилковою позицію суду про відсутність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 є виконуючим обов'язки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею.
Особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення.
Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Отже, у справі наявна реальна можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання зумовлена наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України.
В той же час, у справі наявна реальна можливість ОСОБА_8 ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання зумовлена наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України.
А тому, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення.
Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Отже, у справі наявна реальна можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання зумовлена наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України.
Враховуючи обґрунтованість підозри підозрюваного ОСОБА_13 , наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, висновок слідчого судді про можливість відмови відмови у застосування запобіжного заходу, є помилковим, оскільки не забезпечить належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Щодо обґрунтування обраного розміру застави
Частиною 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В пункті 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Частиною 5 ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Разом з тим, із статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в цілому та її третього пункту вбачається, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangourasv. Spain).
З огляду на наведене, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_8 вимагав та отримав 4000 доларів США.
Колегія суддів визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану ОСОБА_8 , який є виконуючим обов'язки директора Олександрійського професійного аграрного ліцею, а також ступенем довіри, при якому перспектива втрати заставу у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При фактичних обставинах даної справи, які встановлюють ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особи підозрюваного, а також можливості забезпечення процесуальних обов'язків, колегія суддів вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з винесення застави в мінімально встановлених КПК межах, у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде достатнім для виконанням ним процесуальних обов'язків, у тому числі зможе по побігти ризикам передбачених п. 1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, як самим підозрюваним, так і іншими особами аналогічних кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст.176, 177, 181, 183, 184, 194, 196, 376, 405, 407, 409, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.10.2025, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12025120000000548, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, строком на шістдесят днів, а саме з 07.10.2025 13 год. 20 хв. до 05.12.2025 включновключно, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яності тисяч вісімсот сорок) грн.,- скасувати.
Повернути особі грошові кошти внесені, як заставаза ОСОБА_8 , у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яності тисяч вісімсот сорок) грн., яка була внесена на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 09.10.2025 по справі № 12025120000000548 від 09.09.2025.
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12025120000000548, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 46 днів, обчислювати з моменту його фактичного затримання до 05.12.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_8 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає242 240гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду № UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12025120000000548 від 09.09.2025.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_8 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , на строк до 05.12.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_8 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_8 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4