Справа № 344/3189/21
Провадження №22-ц/4808/116/25
Провадження №22-ц/4808/181/25
Головуючий у І інстанції Антоняк Т.М., Домбровська Г.М.
Суддя-доповідач Василишин Л.В.
16 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Девляшевського В. А., Максюти І. О.,
секретаря Шемрай Н.Б.
за участю представника відповідача адвоката Прозорової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви про відмову від позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі за апеляційною скарг ою Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» нарішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року ухваленого у складі судді Антоняка Т. М. у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діють: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання права на користування житлом та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2021 року Державна установа «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтересах яких діють: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про виселення з кімнати гуртожитку.
Позивач стверджував, що відповідачі мають право на проживання в кімнатах № 1, 2 у гуртожитку, проте самовільно зайняли ще і кімнату № 3 площею 20,1 кв.м., що підтверджується актом про фактичне проживання в кімнатах гуртожитку ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» від 18 лютого 2020 року. Добровільно виселитися з кімнати № 3 відповідачі не бажають. Ураховуючи наведене, ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» просила суд виселити ОСОБА_1 та членів її сім'ї: ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кімнати № 3 площею 20,1 кв.м. гуртожитку для особового складу, який перебуває на балансі установи та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У квітні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких в інтересах яких діють: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)», третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання права на користування житлом та зобов'язання вчинити певні дії. Зустрічний позов мотивовано тим, що вони з 2014 року проживають у кімнатах № 1, 2, АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з первісним позивачем. Вказували, що ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» зверталась до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про виселення. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2017 року (справа №344/1363/17) позов ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» задоволено, виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_3 без надання їй іншого житлового приміщення. Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» відмовлено. Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» залишено без задоволення. Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2017 року залишено без змін (провадження № 61-31965св18).
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діють: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:
- визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права користування кімнатами № 1, 2, 3 в гуртожитку по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» дати їм дозвіл на реєстрацію місця проживання в кімнатах № 1, 2, АДРЕСА_2 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року вказані позови об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Справа розглядалась судами не одноразово.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2021 року у задоволенні позову ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють також і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють також і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , право користування кімнатою АДРЕСА_2 .
У задоволенні решта вимог зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» задоволено.
ОСОБА_5 та членів її сім'ї: ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з кімнати № 3 площею 20, 1 кв. м. гуртожитку для особового складу, який перебуває на балансі установи та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року про часткове задоволення зустрічного позову та в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. У частині відмови у визнанні права на користування кімнатами № 1, 2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 07 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року провадження у справі в частині вимог ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діють: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про виселення з кімнати гуртожитку закрито.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють також і в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право користування кімнатами № 1, 2, 3 в гуртожитку по АДРЕСА_1 .
Зобов'язано ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» дати дозвіл на реєстрацію місця проживання в кімнатах АДРЕСА_4 , 2, АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Стягнуто з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 816 грн.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 рокузадоволено. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції та ухвалення додаткового рішення.
Справу за апеляційною скаргою Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року знято з апеляційного розгляду.
За наслідком розгляду справи, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2025 року у задоволенні позову ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діють: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про виселення з кімнати гуртожитку відмовлено.
Справу повернуто для продовження розгляду до апеляційного суду.
24 вересня 2025 року ОСОБА_1 , подала до суду заяву про відмову від зустрічного позову до ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» про визнання права на користування житлом та зобов'язання вчинити певні дії, у якій просила визнати нечинним рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі.
25 вересня 2025 року ОСОБА_2 також подав до суду заяву про відмову від зустрічного позову до ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)», про визнання права на користування житлом та зобов'язання вчинити певні дії просив визнати нечинним рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача за зустрічним позовом адвокат Прозорова О.М. заяви ОСОБА_1 про відмову від позову підтримала та просила задоволити заяву ОСОБА_2 , визнати нечинним рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі.
Представник ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» у судове засідання не з'явився.
15 жовтня 2025 року ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника установи.
Заслухавши суддю - доповідача, заяву представника позивачів за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяв про відмову від позову.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Ураховуючи, що позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в тому числі і як законні представники неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подали заяви про відмову від позову, які підтримала представник позивача за зустрічним позовом адвокат -Прозорова О. М. у межах наданих їй повноважень, які договором про надання правничої допомоги не обмежуються, з врахуванням відповідності таких заяв вимогам статті 206 ЦПК України, а також з огляду на те, що підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачам зрозумілі, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяви позивачів про відмову від позову, визнати нечинним рішення Івано-Франківського міського від 30 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 206, 373, 374, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Прийняти заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в тому числів інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відмову від зустрічного позову до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», про визнання права на користування житлом та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати нечинним рішення Івано-Франківського міського суду від 30 жовтня 2024 року.
Закрити провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в тому числі в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання права на користування житлом та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 24 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Л. В. Василишин
Судді: В. А. Девляшевський
І. О. Максюта