Справа № 348/357/25
Провадження № 22-ц/4808/1466/25
Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А.
Суддя-доповідач Луганська
21 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Баркова В.М., Максюти І.О.
за участю секретаря - Кузів А.В.
учасники справи
скаржник - ОСОБА_1
заінтересована особа - Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року, постановлену судом у складі судді Бурдун Т.А., за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабчук Оксани Михайлівни,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Сінкевич Л.О., звернувся до Надвірнянського районного суду із скаргою на дії/ бездіяльність державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив поновити строк для подання скарги, зобов'язати Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок заборгованості аліментів за кожен місяць,починаючи з 19.02.2025 року без врахування додаткової винагороди, що не має постійного характеру в межах виконавчого провадження №77885471.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Надвірнянського районного суду від 02 вересня 2025 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ч. 3 ст. 448 ЦПК України не визначено обов'язку скаржника зазначати стягувача у скарзі та його персональні дані, відтак суд дійшов помилкового висновку про повернення скарги. Також зазначена норма закону не містить зобов'язання надсилати стягувачу копії скарги та доданих до неї матеріалів та зазначати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника.
Скарга стосується дій посадових осіб органу державної влади, відомості про який зазначено у скарзі в повному обсязі, а персональні дані державного виконавця (зокрема ІПН) у скаржника відсутні та не можуть бути йому відомі, оскільки ці дані є персональними даними державного виконавця як фізичної особи, а не посадової, тому перевірити наявність чи відсутність електронного кабінету у державного виконавця не є можливим. Крім того, п.4 ч. 3 ст. 448 ЦПК України не містить вимог про зазначення наявності/відсутності електронного кабінету у державного виконавця.
Скаржник зазначив, що судом не здійснювався розгляд справи, а тому не міг давати оцінку змісту заявлених вимог та їх обґрунтуванню.
Суд першої інстанції не врахував існуючої судової практики щодо надмірного формалізму, не врахував змісту ст. 449 ЦПК України, факту несення скаржником військової служби, чим позбавив його права на належний судовий захист, адже відповідно до ст. 449 ЦПК України встановлено відповідний строк звернення до суду у даних правовідносинах, а також підстави для його поновлення.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
У судове засідання представник Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Повертаючи скаргу без розгляду, суд виходив з того, що в порушення вимог ч.3 ст.488 ЦПК України, у скарзі не зазначено стягувача у виконавчому провадженні, його імені (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та місця проживання чи перебування, також не додано доказів направлення їй копії скарги та доданих до неї матеріалів, не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника та державного виконавця. Суд зазначив, що зі змісту скарги скаржник просить зобов'язати Надвірнянський ВДВС провести перерахунок заборгованості аліментів за кожен місяць, починаючи з 19.02.2025 без врахування додаткової винагороди, при цьому вимог про скасування чи визнання неправомірним попереднього розрахунку заборгованості не зазначив.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до Надвірнянського районного суду із скаргою на дії/ бездіяльність державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив поновити строк для подання скарги та зобов'язати Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок заборгованості аліментів за кожен місяць,починаючи з 19.02.2025 року без врахування додаткової винагороди, що не має постійного характеру в межах виконавчого провадження №77885471.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику без розгляду на підставі ч.5 ст.448 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до положень статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно частини 3 статті 448 ЦПК України скарга повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Положенням частини 5 статті 448 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз'яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
У скарзі ОСОБА_1 на дії державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства скаржником зазначив як учасника справи лише заінтересовану особу - Надвірнянський відділ державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Однак скарга не містить найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача, місце проживання чи перебування. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про те, що ч.3 ст.488 ЦПК України не містить вимог щодо зазначення в скарзі стягувача не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1, 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Скаргу на дії державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства скаржником подано через систему «Електронний суд. Отже, скаржник мав додати до скарги докази направлення копії скарги всім учасникам справи, стягувачу також.
Вимоги пункту 4 ст.3 ст.448 ЦПК України не містять вимог про зазначення наявності чи відсутності електронного кабінету у державного виконавця, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що не зазначення скаржником вимог про скасування чи визнання неправомірним попереднього розрахунку заборгованості, не може бути підставою для повернення скарги, оскільки судом не здійснювався розгляд справи. Однак ця обставина не може бути достатньою підставою для скасування ухвали суду та направлення справи до суду для продовження розгляду.
Доводи скаржника про те, що повернення скарги на дії державної виконавчої служби порушено право на доступ до правосуддя, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом було роз'яснено скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення подання.
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення скарги до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для скаржника.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку про те, що скаржником при звернені із скаргою не було виконано вимоги ч. 3 ст. 448 ЦПК України, а саме не було зазначено стягувача, його прізвище, ім'я, по батькові, його місце проживання, не надано доказів надсилання копії скарги іншому учаснику справи стягувачу, а тому висновок суду першої інстанції про повернення скарги без розгляду є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року по доводам апеляційної скарги не має.
Апеляційний суд роз'яснює скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення подання.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
І.О. Максюта