Справа № 351/2222/24
Провадження № 22-ц/4808/1471/25
Головуючий у 1 інстанції Сегін І.Р.
Суддя-доповідач Луганська
21 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Баркова В.М., Максюти І.О.,
за участю секретаря Кузів А.В.,
учасники справи
позивач - Товарство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2025 року, яке ухвалено судом у складі судді Сегіна І.Р., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2024 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 493866-КС-001 від 22.03.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2024 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № 493866-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес позика» 22.03.2024 р. направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 493866-КС-001 про надання кредиту.
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 24000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти на суму 5200 грн.
Відповідно до п. 5.1 Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту станом на початком доби з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту, тобто протягом всього строку кредитування.
ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 03.11.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 96 177,08 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 24000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 69636,63 грн, суми прострочених платежів за комісією - 2 540,45 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2025 року позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №493866-КС-001 від 22.03.2024 року у розмірі 78 235,45 грн, судовий збір у розмірі 1970,50 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Бізнес позика» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції змінити заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2025 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме змінити суму стягнення з 51 695,55 грн на грошову суму в розмірі 69 636,63 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Здійснити розподіл судових витрат.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції базуються на хибному ототожненню понять денної процентної ставки та процентної ставки в день.
Суд першої інстанції помилково відмовив у стягненні 17 941,08 грн процентів за користування кредитом, посилаючись на п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Скаржник звертає увагу суду на лист Національного банку України № 14-0004/3433 від 15.01.2024, в якому зазначено, що враховуючи наданий Законом фінансовим установам перехідний період за договорами, укладеними протягом перехідного періоду, або строк дії яких було продовжено протягом Перехідного періоду, денна процентна ставка може перевищувати законодавчо встановлений максимальний розмір лише протягом перехідного періоду та за умови, що строк виконання зобов'язань позичальника за такими договорами спливає до закінчення перехідного періоду. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Розмір денної процентної ставки, передбачений договором № 493866-КС-001 про надання кредиту від 22.03.2024 року не перевищує 1%, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі - як того вимагає норма ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 69 636,63 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відсотки по кредитному договору № 493866-КС-001 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідає нормам Цивільного кодексу України, умовам договору про надання кредиту та правилам.
В пункті 3.2.3 договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за договором припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує
заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по договору 62 400,00 грн, з яких по процентах - 34 800,00 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Отже, загальна сума до сплати по відсоткам дійсно становила би 34 800,00 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів. Однак, боржником було сплачено лише один платіж (у сумі 5 200,00 грн, з яких по процентам 4140,45 грн) на погашення заборгованості за договором
№ 493866-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту та збільшення процентної ставки, наведене узгоджується з пунктом 3.2.2 договору.
Згідно нового графіку платежів відповідач мав зробити другий плановий платіж 19.04.2024 року у розмірі 5 200,00 грн, однак платіж не був зроблений, тому з 20.04.2024 року почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу семи днів, починаючи з восьмого дня - 27.04.2024 року почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці - у відповідності до пункту 3.2.2 договору.
Відповідачем встановлений графік погашення заборгованості не виконувався, за весь період дії кредитного договору не було сплачено жодного платежу, у наслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за стандартною ставкою - 2,00000000%, а саме з 27.04.2024 року по 06.09.2024 року включно і після 06.09.2024 року не нараховувались. Проценти за користування кредитом у загальній сумі 69 636,63 грн включають в себе: нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15012809% в день - у сумі 5 796,63 грн у період з 22.03.2024 по 26.04.2024 року (включно) плюс нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000% в день - у сумі 63 840,00 грн у період з 27.04.2024 по 25.10.2024 року (включно).
Скаржник зазначає, що розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору №493866-КС-001 повністю відповідає умовам договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам стаей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.
У судове засідання представник ТОВ «Бізнес позика» не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2025 року оскаржується в частині відмови позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 17941,08 грн, в іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині в частині відмови позовних вимог, саме відмови у стягненні заборгованості процентів в розмірі 17 941,08 грн. В частині стягнення тіла кредиту за вказаним договором рішення суду не оскаржується та не є предметом апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з положень частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Суд врахував положення пункту 17 розділу IV Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням сплаченої суми відповідачем в рахунок процентів, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума заборгованості за відсотками в розмірі 51695, 55 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №493866-КС-001, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів (п. 2.1 договору).
Договір укладений в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24000, 00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
Згідно з п. 2.3. договору строк, на який надається кредит становить 24 тижні.
Строк дії договору визначений сторонами до 06 вересня 2024 року (п.2.7 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору стандартна процентна ставка за кредитом в день становить 2,0 % фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом становить в день 1,15012809 % фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору.
Пунктом 2.5 договору передбачена комісія за надання кредиту, що складає 3600,00 грн та нараховується одноразово при видачі кредиту в день видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи не змінні в продовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою.
Згідно п.2.10 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 9168, 16 процентів.
Денна процентна ставка складає 0, 95 процентів.
Відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 493866-КС-001 на загальну суму 5200,00 грн, що підтверджується розрахунком.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, який надано позивачем, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.11.2024 року становить 96177,08 грн, що складається із суми прострочених платежів зі сплати тіла кредиту в сумі 24000,00 грн, суми прострочених платежів зі сплати процентів в сумі 69636,63 грн та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 2540,45 грн.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У справі, яка переглядається встановлено, що 22 березня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір №493866-КС-001, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 24000 грн, строком на 24 тижні.
Кредитний договір укладений в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.7. кредитного договору строк дії договору до 06.09.2024 року
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору стандартна процентна ставка вдень становить 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15012809, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, суд установив, що проценти за користування кредитними коштами нараховані за період з 22.03.2024 до 06.09.2024, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.
Кредитний договір №493866-КС-001 укладений 22 березня 2024 строком 24 тижні, до 06 вересня 2024 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до вказаних правовідносин зазначеного вище закону.
Із розрахунку заборгованості суд установив, що позивач за період з 22.03.2024 року до 26.04.2024 року нараховував щоденно відсотки за ставкою 1,15012809 %, що узгоджується з п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
З 27.04.2024 позивач нараховував відсотки в розмірі 2 %, що не відповідає п. 17 Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування», оскільки з 23 квітня 2024 року вона повинна бути не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Суд дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за відсотками в розмірі 51695, 55 грн.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до умов договору денна процентна ставка становить 0,95 %, адже із наданого позивачем розрахунку не вбачається нарахування відсотків за таким розміром ставки.
При цьому посилання позивача на те, що «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку(ки) в день, які встановлені в кредитному договорів укладеному відповідачем з ТОВ « Бізнес Позика» не є тотожними поняттями, апеляційний суд відхиляє та вважає такими, що зводяться лише до особистого тлумачення позивачем закону на власну користь.
При цьому суд не приймає позицію позивача, що він мав право укладаючи договір в березні 2024 року передбачити відсоткову ставку 2 % на протязі всього строку кредитування, оскільки, передбачаючи такі умови, кредитор поставив споживача в гірші умови ніж визначені Законом «Про споживче кредитування».
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2025 року в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то апеляційний суд не здійснює перерозподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 259,367,374,375,382,384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» залишити без задоволення.
Заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М.Барков
І.О.Максюта