Справа № 645/1603/20
Провадження № 1-кп/645/120/25
21 жовтня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника цивільного відповідача - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 ,
обвинуваченої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України , -
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебували на розгляді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220460001836 від 27.07.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 17.11.2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність судових справ Фрунзенського районного суду м. Харкова з 23.11.2022 року.
Ухвалою Верховного суду від 21.11.2023 року задоволено клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження №12019220460001836 від 27.07.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України направлено до Фрунзенського районного суду м.Харкова для його розгляду по суті.
Відповідно до автоматичного розподілу, вищезазначене кримінальне провадження 13.02.2024 року передано судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.03.2025 року задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_9 та її захисника адвоката ОСОБА_8 про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважала за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, посилаючись на те, що кримінальне провадження підсудне Немишлянському районному суду м. Харкова, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підстав для його повернення прокурору немає, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні вважав не можливим призначення обвинувального акту до судового розгляду та заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що у справі приймає участь потерпілий ОСОБА_10 .Є, проте в обвинувальному акті відсутні будь-які відомості щодо потерпілих, як це передбачено положеннями п.3 ч.2 ст. 291 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_6 заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору та вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Разом з тим просив прийняти цивільний позов ОСОБА_10 до розгляду в даному кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання захисника обвинуваченої про повернення обвинувального акту, при цьому зазначила, що в обвинувальному акті наявна інформація про відсутність потерпілого у кримінальному правопорушенні. Разом з тим не заперечувала проти прийняття цивільного позову ОСОБА_10 до розгляду в даному кримінальному провадженні.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання захисника обвинуваченої про повернення обвинувального акту прокурору, при цьому у вирішенні питання про прийняття цивільного позову ОСОБА_10 , посилалася на розсуд суду.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 заперечував проти прийняття цивільного позову ОСОБА_10 .
Обвинувачена ОСОБА_9 підтримала думку свого захисника.
Колегія суддів, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, клопотання та цивільний позов, приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Таким чином, обвинувальний акт - це ще й документ, в якому міститься оцінка, дана представником державної влади певним фактам і поведінки підозрюваного, а в подальшому обвинуваченого.
Пункт 3 ч.3 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Вимоги до обвинувального акту визначені у ч.ч.1-3 ст.291 КПК України.
Відповідно п.п. 3, 5, 9 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, дату та місце його складання та затвердження.
Щодо доводів захисника про невідповідність обвинувальних актів вимогам п.5 ч.4 ст. 291 КПК України, а саме з підстав не зазначених стороною обвинувачення потерпілого, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні є особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права та обов'язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Крім того, частиною 7 ст. 55 КПК України визначено, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Ту обставину, що прокурор у змісті обвинувального акту зазначив інформацію про відсутність потерпілого у кримінальному правопорушенні, неможливо вважати вагомою підставою для висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України.
Між тим, колегія суддів звертає увагу, що потерпілим ОСОБА_10 заяву про залучення його до участі в якості потерпілого по даному кримінальному провадженні було подано до суду, яка було розглянута судом та задоволена.
Таким чином, твердження захисника обвинуваченої про невідповідність обвинувального акту вимогам п.3 ч.2 ст.291 КПК України, є помилковим.
Колегія суддів зауважує, що встановлені в ході підготовчого судового засідання недоліки обвинувального акту не впливають на сприйняття сутті висунутого обвинувачення та не перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що недоліки обвинувальних актів, на які посилається захисник обвинуваченої, не є підставою в розумінні положень ст.314, ст.291 КПК України для повернення цього акту прокурору, а самі процесуальні документи відносно ОСОБА_9 складені за результатами досудового розслідування, повністю відповідають вимогам ст.291 КПК України.
В зв'язку з вищезазначеним, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту прокурору.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Немишлянському районному суду м. Харкова.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зокрема про повернення обвинувального акту прокурору відсутні.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів.
Щодо клопотання представника потерпілого про залучення цивільного позову, колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 1 ст. 1171 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, відшкодовується роботодавцем.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Із системного тлумачення зазначених норм процесуального закону вбачається, що КПК передбачені певні особливості розгляду цивільного позову у кримінальному судочинстві та такий процес не є тотожнім з розглядом позову у цивільному судочинстві.
Стаття 129 КПК України закріплює правила щодо вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Так, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
У відповідності до вказаних норм закону потерпілий ОСОБА_10 скористався своїм правом та до початку судового розгляду пред'явив цивільний позов до АТ «ПРАВЕКС-БАНК».
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про прийняття цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 до розгляду в кримінальному провадженні №120192204600001836 від 27.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, визнавши потерпілого ОСОБА_10 цивільним позивачем, а Акціонерне товариство «ПРАВЕКС-БАНК» - цивільним відповідачем.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 128,129, 314-316 КПК України, колегія суддів -
Прийняти цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до розгляду в кримінальному провадженні №120192204600001836 від 27.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, визнавши потерпілого ОСОБА_10 цивільним позивачем, а Акціонерне товариство «ПРАВЕКС-БАНК» - цивільним відповідачем.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, колегіально у відкритому судовому засіданні в приміщенні Немишлянського районного суду м. Харкова на 06 листопада 2025 року на 14 год. 30 хв.
Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3