Справа № 643/18171/25
Провадження № 1-кс/643/5899/25
22.10.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22025220000000442 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України про продовження строків тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, громадянина України, одруженого, має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою освітою, за спеціальністю правознавство, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою в обґрунтування якого зазначив, що останній підозрюється у тому, що перебуваючи на території м. Харкова, маючи кримінальний протиправний намір, направлений на надання представнику іноземної держави-агресора - рф - допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, не пізніше 30.04.2025, діючи умисно та реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, встановив контакт з представниками іноземної держави-агресора та погодився на добровільну співпрацю та виконання завдань в інтересах рф, тим самим здійснюючи допомогу представникам вказаної держави-агресора в проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору та передачі вищевказаним представникам інформації щодо співробітників Служби безпеки України.
В період 30 квітня-28 травня 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Харкові, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, використовуючи займану посаду в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», налагодив систематичні зустрічі та дзвінки з раніше відомим йому співробітником Служби безпеки України ОСОБА_8
02.05.2025, в період часу з 17:00 до 17:15, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу адреси: м. Харків, вул. Вадима Манька, 15, використовуючи заходи конспірації, здійснив збір відомостей щодо транспортного засобу, яким користується співробітник СБУ ОСОБА_8 , а саме автомобіля марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , шляхом його фотографування на власний мобільний телефон.
Далі, цього ж дня, не пізніше 18:21, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, передав вищевказану інформацію у вигляді фотознімка зазначеного автомобіля представнику держави?агресора рф.
08.05.2025, в період часу з 16:56 до 16:58, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, перебуваючи на зустрічі зі співробітником СБУ ОСОБА_8 в автомобілі марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , використовуючи заходи конспірації, здійснив збір відомостей щодо місця проживання ОСОБА_8 шляхом фотографування належного останньому договору оренди житла по АДРЕСА_3 .
Цього ж дня, не пізніше 19:10, ОСОБА_5 передав вищевказану інформацію представнику держави-агресора.
27.05.2025, приблизно о 18:30, ОСОБА_5 під час розмови із співробітником СБУ ОСОБА_8 зібрав інформацію щодо часу та місця перебування автомобіля марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , а саме 28.05.2025, біля 18:00 на території автостанції поблизу адреси: м. Харків, Харківське шосе, 10 та не пізніше 13:00, 28.05.2025, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного наміру, передав вищевказану інформацію представнику держави-агресора.
Далі, 28.05.2025, представником держави-агресора рф здійснено організацію підривної діяльності шляхом закладення саморобного вибухового пристрою під автомобіль марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , яким користується співробітник СБУ ОСОБА_8
28.05.2025, о 19:18, ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 29.05.2025 останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 30.05.2025 до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 26.07.2025.
У наступному строк тримання ОСОБА_5 під вартою неодноразово продовжувався слідчими суддями Салтівського районного суду міста Харкова, в останнє - ухвалою від 26.08.2025 строком до 25.10.2025.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 26.08.2025 продовжений до 30.11.2025.
Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання, зокрема, у виді довічного позбавлення волі, вказує, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та експертів, знищення, приховування або спотворення речей та технічних носіїв інформації, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення продовжують існувати.
Це обумовлює необхідність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою в межах строку досудового розслідування, під час якого необхідно виконати ряд слідчих дій з метою його завершення: встановити осіб, які передавали отримувану від ОСОБА_5 інформацію особі, яка безпосередньо мала вчинити злочин відносно ОСОБА_8 ; отримати висновки судових експертиз зброї, вибухових засобів; з урахуванням отриманих доказів повідомити про нову та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 ; виконати процесуальні дії з метою завершення досудового розслідування, тощо.
Слідчий також просить врахувати положення ч. 6 ст. 176 КПК України, які передбачають, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються, або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також вимоги абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають можливість не визначати розмір застави.
В суді прокурор підтримав клопотання, яке просив задовольнити у повному обсязі. На запитання головуючого зазначив, що версія ОСОБА_5 про те, що його дії із встановлення певних відомостей про ОСОБА_8 були викликані борговими зобов'язаннями останнього та вчинені ОСОБА_5 на прохання людини на ім'я ОСОБА_9 , якому, начебто, ОСОБА_8 винен гроші, перевірялась та не знайшла свого підтвердження. Жодні відомості про існування такої особи відсутні, мобільний телефон ОСОБА_5 не містить даних, які б вказували на спілкування останнього з ОСОБА_10 . Разом з тим до тепер не встановлена особа, на замовлення якої ОСОБА_5 вчинив злочин, проте наявні об'єктивні обставини, які беззаперечно свідчать про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого злочину.
ОСОБА_5 проти задоволення клопотання категорично заперечував та зазначив, що не причетний до інкримінованого йому злочину, а підозра ґрунтується виключно на припущеннях та обставинах, які не відповідають дійсності. Те, що президент рф почав війну ніяким чином не пов'язано з особою ОСОБА_5 , його діями, отже викладене у повідомленні про підозру безпідставно. Жодного умислу на вчинення інкримінованого злочину він, будучи патріотично налаштованим, не мав і не має. Після свого затримання він повідомив слідчому про ОСОБА_11 та пропонував організувати зустріч з ним під контролем органу розслідування, проте ця пропозиція була проігнорована. Відсутність у телефоні відомостей про спілкування з ОСОБА_10 свідчить про те, що ці відомості навмисно видалені співробітниками СБУ, а постійні погрози з боку останніх про вчинення провокацій щодо сім'ї ОСОБА_5 лише підтверджують це. Крім того, факт існування ОСОБА_11 та спілкування з ним могли б підтвердити його дружина, інші родичі, проте відповідних процесуальних дій з метою отримання свідчень про це, а також інших слідчих дій за клопотаннями ОСОБА_5 , органом досудового розслідування не вчиняється.
Захисник підтримав позицію ОСОБА_5 та додатково зазначив, що жодного з перелічених прокурором ризиків не існує, на що вказують відомості про особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, відсутність проявів будь-якого з ризиків протягом досудового розслідування та фізичної можливості вчиняти дії з реалізації деяких з ризиків, а саме знищити речі чи документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, чинити тиск на свідків чи експертів, тощо.
Підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинить інший злочин не має, так як відсутні відомості, які б свідчили про схильність до вчинення кримінальних правопорушень чи існування у ОСОБА_5 матеріальних проблем, тощо. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_5 інший, більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані докази слідчий суддя вважає, що зібрані на тепер докази, всупереч позиції ОСОБА_5 , достатньо обґрунтовують підозру останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину. Надані слідчому судді докази, а саме відомості, зафіксовані у протоколах допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , проведення негласних слідчих розшукових дій, огляду речей і документів, огляду місця події, затримання ОСОБА_5 та обшуку дозволяють вважати, що останній міг вчинити інкримінований йому злочин. Доказів, які б спростовували доводи сторони обвинувачення та вказували на безпідставність підозри ОСОБА_5 під час розслідування не здобуто і стороною захисту не надано. За таких умов лише свідчення ОСОБА_5 у суді не можна розглядати як достатні докази його непричетності до інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про те, чи продовжують існувати ризики, які вважались доведеними під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід сказати, що так, продовжують, проте не всі.
На відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, слідчий суддя вказував під час обрання останньому запобіжного заходу і не вважає, що цей ризик міг виникнути після спливу п'яти місяців, протягом яких ОСОБА_5 перебуває під вартою.
Також слідчий суддя погоджується з думкою сторони захисту про відсутність ризику впливу на свідків, так як показання останніх зафіксовані у численних процесуальних документах, до того ж ключовими свідками у кримінальному провадженні є працівник СБУ, а також особа, яка залучена до кримінального провадження органом досудового розслідування з метою здійснення контролю за вчиненням кримінального правопорушення. Вказані обставини на думку слідчого суді на цьому етапі розслідування виключають будь-який вплив з боку підозрюваного на свідків.
Разом з тим не можна казати про зменшення чи зникнення ризиків переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду, знищення, приховування чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, не дивлячись на тривалий час перебування ОСОБА_5 в ізоляції, враховуючи, що за версією слідства фактичне спілкування між ним та представником держави-агресора, особа якого наразі не встановлена, відбувалось із застосуванням технічних засобів зв'язку, можливість спотворення чи знищення ОСОБА_5 перебуваючи на волі доказів такого спілкування та, можливо, й відповідних засобів, не виключається. Крім того, застосування комп'ютерних технологій дозволяє знищити електронні докази на віддаленому доступі.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду доводиться суворістю передбаченого покарання в разі доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину. Усвідомлюючи невідворотність покарання у разі доведення вини ОСОБА_5 може застосувати спроб до переховування, чому можуть сприяти як особа, на користь якої за версією слідства діяв ОСОБА_5 , а також родичі з числа осіб, які мешкають на тимчасово окупованій території та за наявними доказами підтримують збройну агресію рф проти України.
Таким чином, доведеність кількох із зазначених стороною обвинувачення ризиків наряду з обґрунтованістю підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, відомостями, що характеризують особу підозрюваного, а також положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, свідчать про обґрунтованість заявленого клопотання та відсутність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який, отже клопотання має бути задоволено, проте частково, про що буде зазначено нижче.
Підстав для визначення ОСОБА_5 розміру застави відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачає.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею не більше ніж на 60 днів та в межах строку досудового розслідування.
Як вбачається з ухвали слідчого судді від 26.08.2025 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 30.11.2025.
Не ставлячи під сумнів законність цієї ухвали слідчий суддя, вирішуючи питання про строк тримання ОСОБА_5 під вартою, має зазначити, що, враховуючи дату складення та вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру (29.05.2025), строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні має закінчитись 29.11.2025, отже й строк тримання ОСОБА_5 під вартою не може перевищувати цей строк.
При цьому слідчий суддя вважає необхідним відійти від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.02.2025 (далі Постанова) у справі № 369/16172/20 (провадження № 51-7739км023).
Так, відповідно до змісту вказаної Постанови з огляду на положення ст.ст. 115, 219 КПК України об'єднана палата дійшла висновку, що при обчисленні строку досудового розслідування день, коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.
Такий висновок зроблений через аналіз ч. 5 ст. 115 КПК України, згідно з якою при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк… .
Разом з тим норми ч. 5 ст. 115 КПК України, на думку слідчого судді, не можна застосовувати у відриві від положень ч. 7 ст. 115 КПК України, у другому реченні якої зазначено: … якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день… .
За такою логікою, якщо останній день строку досудового розслідування припадає на неробочий день, то такий строк має бути автоматично продовжений до наступного за ним робочого дня, що, на думку слідчого судді, є недопустимим, так як призведе до необґрунтованого та безпідставного продовження загальних строків досудового розслідування, встановлених законом.
З погляду на це клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196-199, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 39 днів, а саме до 29.11.2025.
Строк дії ухвали до 29.11.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 24.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1