Справа № 643/4672/25
Провадження № 2/643/3091/25
15.10.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Скотара А.Ю., за участю секретаря судового засідання Серікової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна та стягнення грошової компенсації, -
установив:
Короткий зміст позовних вимог.
25.03.2025 ОСОБА_1 звернулась через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_2 в обґрунтування якої зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2005. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2024 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, угоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю, між сторонами не досягнуто.
У період шлюбу з 16.09.2005 до 15.08.2024 сторонами за спільні кошти набуто таке майно: 1/2 частка трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , пральна машина Bosch вартістю 26099,00 грн, сушильна машина WTR85V10BY вартістю 16624,00 грн, автомобіль марки HONDA, загальний легковий універсал, модель M-NV, 2023 року випуску.
Відповідно до звіту про оцінку майна ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 станом на 24.03.2025 становить 1411993,00 грн без ПДВ, у свою чергу 1/4 частка квартири відповідно до звіту про оцінку складає 352998,00 грн.
Позивач посилається, що вони разом із відповідачем відкладали грошові кошти на придбання автомобіля, оскільки мають двох дітей, яких потрібно возити до лікарів, на різноманітні гуртки. Однак подружнє життя з відповідачем не склалося і вона з дітьми з 25 червня 2024 року почала проживати окремо від відповідача, що підтверджується договором найму житлового приміщення.
Грошові кошти, які подружжя збирало з відповідачем на придбання автомобіля, відповідач віддав своїй матері ОСОБА_3 , яка 14.08.2024 придбала на своє ім'я автомобіль марки HONDA, загальний легковий універсал, модель M-NV, 2023 року випуску. 31.01.2025 вказаний автомобіль переоформлено на ім'я ОСОБА_2 . Зазначені дії відповідача та його матері свідчать про те, що вони бажали уникнути розподілу грошових коштів або розподілу майна між подружжям (автомобіля) та вирішили приховати оформлення автомобіля шляхом його придбання пенсіонеркою, яка не має водійських прав та достатнього рівня заробітку для купівлі такого цінного майна.
Позивачка вважає, що грошові кошти, які вони збирали на придбання автомобіля фактично відповідач використав без її відома з метою приховання правочинів та оформлення права власності на автомобіль тільки на себе.
У тексті позовної заяви наводить орієнтовний розмір понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь у порядку поділу майна колишнього подружжя: грошову компенсацію вартості 1/4 частки квартири у праві спільної сумісної власності колишнього подружжя, за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 352998,00 грн; грошову компенсацію 50 % вартості майна: пральної машина Bosch та сушильна машина WTR85V10BY у сумі 21361,50 грн; визнати автомобіль марки HONDA, загальний легковий універсал, модель M-NV, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 4954,80 грн; витрати на проведення оцінки майна в сумі 2000,00 грн.
Позивачкою двічі подано заяву про зміну предмету позову 16.05.2025 та 11.06.2025. В останній редакції заяви позивачка просить суд: визнати 1/2 частину трикімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя, поділити майно шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки у порядку поділу майна колишнього подружжя грошову компенсацію вартості 1/4 частки квартири у праві спільної сумісної власності колишнього подружжя у сумі 352998,00 грн; визнати пральну машину Bosch та сушильну машину WTR85V10BY спільною сумісною власністю колишнього подружжя, поділити майно шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки у порядку поділу майна колишнього подружжя грошову компенсацію 50 % вартості майна у сумі 21361,50 грн; визнати автомобіль марки HONDA, загальний легковий універсал, модель M-NV, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя, поділити автомобіль шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки у порядку поділу майна колишнього подружжя грошову компенсацію 50 % вартості автомобіля у розмірі 378120,00 грн; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 7979,76 грн, витрати на проведення оцінки майна в сумі 2000,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Представники позивачки в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Суд, зі згоди представників позивача, розглянув справу в порядку заочного провадження на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано термін на усунення недоліків.
08.04.2025 на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачкою подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів: інформації відносно спірного автомобіля.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.04.2025 задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів: інформації щодо дати перебування матері відповідача на пенсійному обліку та про розмір її щомісячної пенсії.
28.04.2025 змінено найменування юридичної особи Московський районний суд м. Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 11.06.2025 задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів, а саме копії актового запису про народження відповідача.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 26.06.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.08.2025 позовну заяву залишено без руху, надано термін на усунення недоліків.
25.08.2025 на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява по усунення недоліків, ухвалою суду від 25.08.2025 продовжено розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2005, шлюб розірвано рішенням Московського районного суду міста Харкова віл 15.08.2024, рішення набрало законної сили 16.09.2024 (а.с. 45).
Згідно із договором купівлі-продажу від 09.06.2006, реєстровий номер 3570, ОСОБА_2 придбав 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина вказаної квартири придбана відповідачем за договором купівлі-продажу від 27.10.1998, тобто до реєстрації шлюбу з позивачкою (а.с. 38-41).
Згідно з копією чеку від 19.11.2020, вартість пральної машини Bosch WАV28K90ME становить 16624,00 грн, сушильної машини Bosch WTR85V10BY - 26099,00 грн (а.с. 44).
Відповідно до звіту про оцінку майна ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 станом на 24.03.2025 становить 1411993,00 грн без ПДВ, у свою чергу 1/4 частка квартири відповідно до звіту про оцінку складає 352998,00 грн (а.с. 48).
З відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на ухвалу суду про витребування доказів установлено, що 14.08.2024 легковий автомобіль HONDA, 2023 року випуску, зареєстровано за технологічною операцією «105 - Первинна реєстрація нового ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону». Реєстраційні дані здійснено на підставі ВМД № 24UA500110004753U8 від 04.07.2024 Одеська митниця, договору купівлі-продажу амезка-4357 від 06.08.2024, вартість 756240 грн, реєстрація автомобіля здійснено на громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , представником якої за дорученням був ОСОБА_2 , 01.04.2025 вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 28.01.2025 (а.с. 59, 60).
З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу суду про витребування доказів установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію з 14.05.1985 р.н., розмір пенсії щомісячно за період з 01.07.2021 до 30.11.2021 складав 4952,60 грн, з 01.12.2021 - 4964,60 грн, з 01.03.2022 до 30.09.2022 - 5609,72 грн, з 01.10.2022 - 5609,72 грн, з 01.12.2022 - 5633,57 грн, з 01.03.2023 - 6556,17 грн, з 01.03.2024 - 7042,59 грн, з 01. 03.2025- 7738,57 грн (а.с. 107-119).
Згідно копії актового запису про народження відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 (а.с. 146).
Отже судом установлено, що між сторонами виник спір з приводу поділу майна, набутого під час шлюбу сторонами. На підставі досліджених судом доказів установлено, що 1/2 частка спірної квартири, пральна та сушильна машинки набуті під час шлюбу, а спірний автомобіль придбаний під час шлюбу сторін матір'ю відповідача та після припинення шлюбу перереєстровано на відповідача.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п'ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України).
Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі статтею 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частину третю статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) дійшла висновку про те, що приписи частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
Зокрема, у пункті 36 наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено таке: «Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п'ята статті 71 СК України)».
Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67 цс 20(пункт 58); постанова Великої Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21, яка стосується саме поділу нерухомого майна подружжя (пункти 23-27, 36).
Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
При вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 522/17831/20, провадження № 61-7951 св 23; від 19 лютого 2020 року у справі № 615/1364/16-ц, провадження № 61-6575 св 19; від 17 серпня 2022 року у справі № 522/8676/20, провадження № 61-1714 св 22.
На підставі викладеного суд вважає доведеним, що набуті під час шлюбу 1/2 частка квартири, пральна та сушильна машинки є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вказані обставини доведені належними та допустимими доказами. Вказане майно є неподільним, оскільки спільне їх використання обома сторонами неможлива, отже спільна 1/2 частка квартири, пральна та сушильна машинки мають бути визнані спільною сумісною власністю подружжя та поділені у відповідності до заявлених позовних вимог: виділені у особисту власність відповідача з виплатою компенсації позивачці за її частки у праві спільної сумісної власності.
Суд погоджується із вартістю майна, яка зазначена позивачкою, оскільки альтернативного розрахунку вартості майна відповідачем не подано, та зазначає, що поділивши спільне сумісне майно сторін, суд не вийшов за межі позовних вимог, проте структурував позовні вимоги іншим чином з метою остаточного вирішення виниклого спору між сторонами.
Позивачка не претендує на те, щоб квартиру залишити собі, припинивши право відповідача на частку у праві спільної сумісної власності з компенсацією йому за цю частку. Вона навпаки дала згоду на те, щоб отримати грошову компенсацію за її частку у праві спільної сумісної власності на квартиру та побутову техніку від відповідача. Вказана вимога не породжує обов'язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду.
Щодо визнання автомобіля HONDA, 2023 року випуску спільної сумісною власністю подружжя та вирішення похідних вимог про поділ цього автомобіля, суд вважає, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, що спірний автомобіль придбаний за рахунок коштів, які вони спільно із відповідачем відкладали для купівлі автомобіля.
Так, позивачем не надано суду жодного доказу існування цих грошей як у неї, так і у відповідача, у готівковій чи безготівковій формі, зокрема не надано довідок про доходи сторін, які б доводили можливість робити заощадження, та/або відомостей, занесених у декларації щодо наявності заощаджень готівкою, витягів з банківських рахунків, договорів, за якими сторони отримували кошти унаслідок продажу майна тощо.
Таким чином, позивачем не доведено, що спірний автомобіль придбаний за спільні кошти подружжя та не спростовано, що він не міг бути придбаний матір'ю відповідача за власні кошти, через наведене вище.
Отже, позовні вимоги в частині визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та його поділу з виплатою позивачці компенсації від 50% вартості автомобіля задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Згідно з квитанціями, позивачем сплачено судового збору у загальному розмірі 7979,66 грн квитанціями на суми 1211,20 грн, 3743,50 грн, 3024,96 грн (а.с. 18, 19, 135).
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов складається з вимог визнання майна спільною сумісною власністю та поділу майна з виплатою компенсації. Загальна сума позовних вимог становить 752479,50 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 374359,50 грн, отже пропорційною та належною до стягнення сумою судового збору є 3743,60 грн.
Крім того, у пред'явленому позові позивачка просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані із проведенням оцінки майна у розмірі 2000,00 грн та професійної правничої допомоги в сумі 24000,00 грн.
Проте доказів реальності понесення вказаних витрат до ухвалення рішення позивачем суду не надано.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, протягом п'яти днів з моменту отримання рішення суду позивач має право подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 19, 76-81, 137, 141, 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна та стягнення грошової компенсації задовольнити частково.
Визнати 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , пральну машину Bosch WАV28K90ME, сушильну машину Bosch WTR85V10BY спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Провести поділ спільного сумісного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таким чином:
виділити у приватну власність ОСОБА_2 :
- 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 ,
- пральну машину Bosch WАV28K90ME,
- сушильну машину Bosch WTR85V10BY.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 352998,00 грн (триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок) як компенсацію вартості 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 21361,50 грн (двадцять одна тисяча триста шістдесят одна гривня 50 копійок) як компенсацію 50 % вартості пральної машини Bosch WАV28K90ME і сушильної машини Bosch WTR85V10BY.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3743,50 грн (чотири тисячі сімсот сорок три гривні 50 копійок).
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складене 24.10.2025.
Суддя А.Ю. Скотар