Справа№ 953/9750/25
н/п 3/953/2636/25
"24" жовтня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріал, що надійшов з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
09.09.2025 о 15 годині 45 хвилин в м. Харкові по вул. Кричевського 36, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen passat д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою тестеру Alcotest Drager та в закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи міститься поштова кореспонденція.
Поважність причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому було достовірно відомо, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Київському районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколах про адміністративне правопорушення.
Суд наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою. Проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбаченої ст.130 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд вбачає, що останній вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130КУпАП, так як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448593 від 09.09.2025, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння виявлені працівником поліції; направленням на огляд водія з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння від 09.09.2025 з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп'яніння; довідкою з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 отримував посвідчення про право керування транспортним засобом ;відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №448544 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; рапортом інспектора УПП в Харківській області від 09.09.2025, про виклад обставин події, що цілком узгоджується з відомостями протоколів та відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Суд вважає, що має місце порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.
Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та акту огляду вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Також суд бере до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисниками не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів захисника щодо незаконності дій працівників поліції.
Отже, дослідженими судом доказами підтверджено дотримання поліцейськими правової процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння і конкретних обставин, які могли б свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова (ст. 289 КУпАП).
Суддя: Кіндер В. А.