про залишення позовної заяви без руху
Справа № 621/3283/25
Провадження № 2/621/1697/25
13 жовтня 2025 року м. Зміїв, Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп'єва, розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , до
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
про розірвання шлюбу,
Адвокат В. Литвиненко, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_3 , звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.04.2019 Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 418.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема, наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Частинами першою та другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України)
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що право на звернення до суду гарантовано, доступ до суду має бути забезпечено.
Верховний Суд в Постановах від 22 грудня 2021 року в справі № 591/4922/21 (провадження № 61-16576св21), від 11 вересня 2024 року в справі № 757/68189/21-ц (провадження № 61-5209св24) зазначив, що одне з найважливіших процесуальних питань, яке має вирішити суд під час відкриття провадження у справі, - це питання про підсудність справи цьому суду і вказане має велике значення, оскільки означає дотримання судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, частиною першою статті 8 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Республіці Вірменія та має громадянство Республіки Вірменія. Зареєстроване чи фактичне місце проживання (перебування) відповідача на території України - в позовній заяві не зазначено, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості повідомити відповідача про наявність в суді цивільної справи про розірвання шлюбу.
Одночасно, суддя звертає увагу на те, що порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей , і крім іншого, регламентується Законом України "Про міжнародне приватне право".
Тобто, у даному випадку, важливим є питання про те, чи підсудна справа судам України, зокрема, Зміївському районному суду Харківської області, та визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Вимогами статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ч. 1 статті 60 вищевказаного Закону України, правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», подружжя, яке немає спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватись до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права, згідно з частиною другою цієї статті, обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
У випадку, якщо відповідач має зареєстроване місце проживання чи перебування за межами України, суд підкреслює, що ч. 1ст. 498 ЦПК України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», передбачає, що, у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутись з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У такому разі, саме на позивача покладатиметься обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направлятимуться судом до Міністерства юстиції України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатись за місцем проживання будь-кого з них. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами."
Таким чином, позивачем не зазначено в позовній заяві жодної відомої адреси реєстрації (перебування) відповідача та не надала жодних доказів на підтвердження цих відомостей, що перешкоджає суду належним чином встановити підсудність даної справи.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачці (представнику) строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Запропонувати позивачці ОСОБА_1 та її представнику в семиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки поданої позовної заяви.
Роз'яснити позивачці та її представнику, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вона буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В. Філіп'єва