справа № 619/5282/25
провадження № 2-а/619/76/25
іменем України
24 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Калиновської Л.В., за участю секретаря судового засідання Булах С.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Так, ОСОБА_1 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому просить скасувати постанову №01/906 від 01 серпня 2025 року та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що 29 липня 2025 року офіцером відділення обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_3 , відносно позивача - ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП №01/837 від 29 липня 2025 року. Вказано, що ОСОБА_1 29.07.2025 було доставлено патрульною поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з порушенням правил військового обліку, змінив місце проживання і не став на військовий обліку ТЦК та СА протягом 7 днів, таким чином порушив вимоги абз.2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.1 ч.1 с.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. 01.08.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 01 серпня 2025 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно постанови №01/906 від 01 серпня 2025 було встановлено, що «Під час дії воєнного стану в Україні продовженого на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року№740/2024, затвердженого ЗУ від 29 жовтня 2024 року №4024-IX та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №741/2024, затвердженого ЗУ від 23 липня 2024 року №4025-ІХ громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк та взяття на облік, на підставі чого: було сформовано звернення №2822484 від 11.07.2025 року до ХРУП№3 ГУНП в Харківській області про розшук та доставляння військовозобов'язаного ОСОБА_1 з метою складання адміністративного протоколу про правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з внесенням відповідних даних до ЄДРПВР «Оберіг» про розшук ОСОБА_1 , чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.1 та п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.20 та п.21 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. за №560, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Таким чином, згідно вказаної постанови нібито ОСОБА_1 , своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк.
Однак, з вищевказаною постановою позивач не згодний повністю і вважає, що вона винесена незаконно та необґрунтовано, порушуючи його права. Позивач вказав, що він перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його місце прописки та проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, а саме: відміткою про прописку, протоколом №01/837, постановою №01/906.
Позивач особисто подавав документи на оформлення відстрочки від призову, так як є інвалідом з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим довічно Серія ААМ №973336, та посвідченням серії НОМЕР_2 . Крім того, згідно військового квитка Серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 виключений з військового обліку. В Резерві + дані свої оновлював вчасно, чому адреса проживання вказана інша, йому не відомо. Він не змінював ні місце реєстрації, ні місце проживання. Крім того вказав, що представники ІНФОРМАЦІЯ_2 мали змогу отримати будь-які додаткові відомості шляхом електронної взаємодії з іншими реєстрами та базами.
Також зазначив, що постанова №01/906 від 01 серпня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить відомостей про докази, які б підтверджували провину.
При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено право на захист, оскільки, скористатися правовою допомогою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не міг.
Протокол складався за ст.210-1 ч.3 КУпАП, а постанова винесена за ст.210 ч.3 КУпАП. В протоколі №01/837 вказано, що позивач порушив вимоги абз.2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 1 ч.1 с.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а в постанові порушив вимоги абз.3 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.1 та п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.20 та п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. за №560, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Протокол та постанова складені з порушення норм ст.256 КУпАП, а саме: в протоколі не вказано час складання, повні обставини справи, не вказано конкретну норму статті, не вказано, що передбачає стаття 210 ч.3 КУпАП за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу та винесені постанови не враховано те, що позивач є інвалідом з дитинства. Відсутній склад адміністративного правопорушення. Ніякої повістки позивач не отримував. Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказах відповідач дійшов висновку порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Тобто в постанові не вказано, яке саме місце проживання позивач змінив (адресу) і на яке. У протоколі та у постанові вказане тільки у вступній частині місце реєстрації: АДРЕСА_2 , а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, що є суттєвим порушенням, так як неповно викладені обставини у постанові. Враховуючи викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства, а також постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена без дотримання вимог ст. 283 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ч. 2 ст. 256 КУпАП.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09.09.2025 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову №01/906 від 01.08.2025, встановивши строк для надання доказів до дати судового розгляду.
07.10.2025 на виконання вказаної ухвали тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надані належним чином завірені копії матеріалів справи.
Позивач, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, просив розглянути справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 01.08.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову №01/906 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.
Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що під час дії воєнного стану в Україні продовженого на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від28жовтня 2024року №741/2024,затвердженогоЗаконом України від 23 липня 2024 року №4025-ІХ громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк та взяття на облік, на підставі чого: було сформовано звернення №2822484 від 11.07.2025 року до ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про розшук та доставляння військовозобов'язаного ОСОБА_1 з метою складання адміністративного протоколу про правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з внесенням відповідних даних до ЄДРПВР «Оберіг» про розшук ОСОБА_1 , чим порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.1 та п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.20 та п.21 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560), затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. за №560, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк.
Військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з абз.2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ч. 1ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час дії воєнного стану в Україні продовженого на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28жовтня 2024року №741/2024,затвердженогоЗаконом України від 23 липня 2024 року №4025-ІХ громадянин ОСОБА_1 , який перебуває військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк та взяття на облік.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Позивач зазначає, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , його місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 . Він особисто подавав документи на оформлення відстрочки від призову, так як є інвалідом з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , довічно серія НОМЕР_4 , та посвідченням серії НОМЕР_2 . В Резерві+ дані свої оновлював вчасно, чому адреса проживання вказана інша, йому не відомо, про що він пояснював співробітникам ТЦК.
Так, адреса реєстрації та проживання позивача: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, а саме: відміткою про прописку.
Суд зазначає, що при складенні протоколу №01/837 та винесенні постанови №01/906 у ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса проживання та реєстрації ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_2 .
Позивач є інвалідом з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , довічно, Серія ААМ №973336, та посвідченням серії НОМЕР_2 .
Крім того, згідно військового квитка Серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , виключений з військового обліку.
Суд враховує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+» позивач вчасно оновив свої персональні дані.
Так, як вбачається з військово-облікового документу ОСОБА_1 , із застосунку Резерв+, він 20.05.2024 уточнив дані, дані уточнено вчасно.
Так, вирішуючи питання щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності суди повинні з'ясувати чи було дотримано уповноваженою особою приписи, унормовані у статті 278 КУпАП.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та у порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача у порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП (у розумінні примітки до ст. 210 КУпАП).
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 01.08.2025 №01/906, а відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за таких обставин є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не спростував твердження позивача, не надав доказів правомірності свого рішення.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 01.08.2025 №01/906 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;
відповідач: тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 .
Суддя Л. В. Калиновська