справа № 619/3020/25
провадження № 2/619/1413/25
Рішення
Іменем України
24 жовтня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М.,за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/3020/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач:Дергачівська міська рада,
вимоги позивача: про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
представниця позивача: ОСОБА_2
представниця відповідача: Шенькарук С.М.
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 29.05.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати за ним право власності на частину земельної ділянки загальною площею 0,1800 га, кадастровий номер земельної ділянки 6322082001:00:000:2344, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У обґрунтування позову зазначено, що після смерті батька залишилася спадщина, яка складалась з частини зазначеного вище житлового будинку. Спадщину він прийняв в рівних частинах з матір'ю - ОСОБА_4 , по частині, була відкрита спадкова справа №316/2004, за якою їм було видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Потім мати на підставі договору Дарування передала йому у власність частину спадкового будинку. Згідно рішення №22 від 23 лютого 1996 року Русько-Лозівської сільської Ради ОСОБА_3 передано безоплатно в приватну власність присадибну ділянку на названою вище адресою площею 0,18 га. Після смерті батьків він залишається проживати в зазначеній частині житлового будинку до теперішнього часу. Після смерті батька залишилася спадщина, яка складається із частини земельної ділянки площею 0,1800 га з кадастровим номером 6322082001:00:000:2344, яка не була зареєстрована ним у встановленому порядку, тому він позбавлений можливості оформити спадкові права у нотаріуса.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву залишено без руху та 17.06.2025 представницею позивача усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 24.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.07.2025.
Згідно ухвали суду від 22.07.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 18.09.2025, яке відкладено на 24.10.2025 у зв'язку з витребуванням доказів.
Представниця позивача у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Представниця відповідача у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Житловий будинок АДРЕСА_1 в частині належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та договору дарування від 25.06.2004 (а.с. 26-29).
Відповідно до рішення №22 від 23 лютого 1996 року Русько-Лозівської сільської Ради, згідно декрету Кабінетів Міністрів України від 26 грудня 1992р. №15-92 та на підставі заяви ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , виконком Русько-Лозівської сільської ради народних депутатів передав безоплатно в приватну власність присадибну ділянку на його ім'я площею 0,18 га для використовувати за цільовим призначенням (а.с. 19-20).
Присадибна земельна ділянка - надана громадянинові для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Обмежована земельна ділянка (яка забезпечена виїздом на вулицю, провулок тощо), на якій розміщені житловий будинок, господарські будівлі та споруди, сад, город тощо. За правовим статусом належить до земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Відповідно до чинного законодавства надається безплатно у приватну власність. Розміри земельної ділянки котра може бути передана безплатно у приватну власність визначаються відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с. 16).
Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Враховуючи, що ОСОБА_3 заповіт складено не було, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №82844120 від 10.10.2025, має місце спадкування за законом.
У відповідності до ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 та мав сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 31).
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Спадщину після смерті чоловіка прийняла дружина та син шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
За відомостями Харківського обласного державного нотаріального архіву 06.04.2004 за р. №1-676, №1-678 дружині ОСОБА_4 та сину ОСОБА_1 , як спадкоємцям, що спадкують в рівних частках після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дергачівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтва на частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на грошовий внесок (а.с. 93).
Відповідно до договору дарування від 25.06.2004 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 26).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с. 15).
Згідно з ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
ТОВ «ПРОЄКТУВАЛЬНИК» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку господарчих будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
За даними Державного земельного кадастру, наявними у Національній кадастровій системі, земельна ділянка площею 0,1800 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має кадастровий номер: 6322082001:00:000:2344.
Відповідно до Книг записів про державну реєстрацію актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди наявних у Відділі та даних Державного земельного кадастру документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322082001:00:000:2292, площею 0,1800 га, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Частиною 16 ЗК України передбачено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об'єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкта (частки у праві спільної власності на неї).
У відповідності до вимог стаття 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №921/158/18).
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року), висловлений у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об'єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об'єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.
Оскільки померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 належало право власності на частину житлового будинку та він мав у постійному користуванні земельну ділянку за цією ж адресою, яка була виділена йому як присадибна, але не здійснив державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, оскільки позивач є власником частини житлового будинку, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1800 га, кадастровий номер 6322082001:00:000:2344, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Дергачівська міська рада, код ЄДРПОУ 04059496, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 5.
Суддя І. М. Нечипоренко