справа № 619/5334/25
провадження № 2-а/619/77/25
іменем України
23 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Калиновської Л.В., за участю секретаря судового засідання Булах С.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Так, ОСОБА_1 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) №1494 від 01.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення; стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на його користь судовий збір.
В обґрунтування позову зазначено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 постанову №1494 від 01.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп. Відповідно до винесеної постанови №1494 від 01.09.2025 року, нібито встановлено, що громадянином ОСОБА_1 не була пройдена військово-лікарська комісія згідно вимог абз.3 п. 3.8 Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 року №402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Тобто на думку відповідача, своєю бездіяльністю громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п.69-71 ПКМУ №560 від 16.05.2024 року, абз.1, абз.4, абз.10 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р. №1487, абз.7 ч.3, абз.5 ч.10 ст. 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Позивач не погоджується із зазначеною вище постановою та вважає , що вона підлягає скасуванню, а справа підлягає закриттю посилаючись на те, що 28.08.2025 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на блок-пості в м. Харків та повідомлено, що він перебуває в розшуку, на що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що має відстрочку від призову на військову службу, яка ним отримана відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серія НОМЕР_2 від 11.07.2025 року про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час. Працівниками поліції не була прийнята дана інформація до уваги, після чого повідомлено, що потрібно проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення інформації. Пробувши 15 годин в ІНФОРМАЦІЯ_4 29.08 2025 року о 12:00 год. оператором відділу бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдатом ОСОБА_3 складено адміністративний протокол №1467, в якому повідомлено про нібито факт порушення правил військового обліку та повідомлено час, місце розгляду справи за встановлене правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, на що ОСОБА_1 знову повідомив, що має відстрочку від призову на військову службу, але до уваги ця інформація не була прийнята. 01.09.2025 року ОСОБА_1 особисто прибув на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_2 та надав пояснення, проте під час винесення оскаржуваної постанови майором ОСОБА_2 , не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу, яка ним отримана відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серія НОМЕР_2 від 11.07.2025 року про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час. Крім того повідомлялося про завжди вчасно оновлені персональні дані, (останнє оновлення від 02.08.2025 року, що підтверджується у додатку «Резерв+»). Тому при винесенні оскаржуваної постанови допущено грубі порушення відповідних норм чинного законодавства України, не досліджено належним чином усі обставини справи, порушено, визначені чинним законодавством України права, а тому позивач вважає винесену постанову є безпідставною, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП, у якій було винесено постанову №1494 від 01.09.2025.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що 01.09.2025 встановлено, що позивач до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби не пройшов. В цей же день винесена Постанова №1494 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП України. Вказав, що в період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №65/2022, встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач не пройшов Військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги частини 3, частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", п. 68 - п.80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, підпункту 4 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, тим самим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем, ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, відповідно до якого зазначено, що з викладеним у відзиві на позовну заяву він не погоджується в повному обсязі, так як вважає, що представник відповідача посилається на норми права та закону, які не підлягають застосуванню саме в конкретному випадку. Вказав, що не є обмежено придатним, особою з інвалідністю. Всі відомості , які необхідні були для уточнення даних наявні в реєстрі, тобто відповідно до п.1 ч.6 ст.5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»: «6. Органи адміністрування Реєстру: 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру». Також зазначив, що як у протоколі №1467 так і у постанові №1494 від 01.09.2025 року в загальній формі не відображено конкретної суті дій чи бездіяльності, оскільки вони не містять усіх ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, зокрема змісту норм відповідно закону. Підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Позивач, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 постанову №1494 від 01.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Відповідно до винесеної постанови №1494 від 01.09.2025 року, громадянином ОСОБА_1 не була пройдена військово-лікарська комісія згідно вимог абз.3 п. 3.8 Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 року №402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Своєю бездіяльністю громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п.69-71 ПКМУ №560 від 16.05.2024 року, абз.1, абз.4, абз.10 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р. №1487, абз.7 ч.3, абз.5 ч.10 ст. 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 69 - 71 ПКМУ №560 від 16.05.2024 року, абз.1, абз.4 абз. 10 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, абз.7 ч.3, абз.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон України від 12.02.2025 року №4235-ІХ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 р. № 519 внесено зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979, № 66, ст. 3979, № 78, ст. 4576; 2025 р., № 12, ст. 938, № 16, ст. 1185), зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції:
«Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) викладено в такій редакції:
"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Системний аналіз цитованих норм дає підстави стверджувати, що обов'язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).
Тобто обов'язковою умовою для того, щоб стверджувати про наявність у громадянина України віком від 25 до 60 років обов'язку щодо повторного проходження ВЛК є наявність у такої особи попереднього висновку ВЛК, якою особу визнано обмежено придатною до військової служби, і такий висновок повинен бути складений до 12 травня 2025 року.
Так, суд зазначає, що 05.06.2025 року позивач працював інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та був заброньований. Звільнився 01.07.2025 року.
Згідно наказу від 02.07.2025 Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 прийнятий на посаду відповідального чергового відділу забезпечення роботи диспетчерського пункту, зв'язку, оповіщення та комп'ютерного забезпечення управління планування заходів по запобіганню надзвичайних ситуацій та забезпечення роботи диспетчерського пункту Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, що також підтверджується копією з трудової книжки.
Суд враховує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+» позивач вчасно оновив свої персональні дані.
Так, як вбачається з військово-облікового документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із застосунку Резерв+, сформованого 02.08.2025, наявна відстрочка до 04.11.2025 тип відстрочки - бронювання, дата ВЛК - 18.05.2024.
Відповідно до вимог постанови КМУ від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» абз.3 п.63 «Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд».
Позивач не є обмежено придатним, особою з інвалідністю.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не спростував твердження позивача, не надав доказів правомірності свого рішення.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №1494 від 01.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Суддя Л. В. Калиновська