справа № 208/13548/25
провадження № 1-кс/208/4158/25
17 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі: слідчого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 у режимі відео конференції,слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді який перебуває на посаді стрільця-снайпера 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший сержант»,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Слідчий СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У своєму клопотанні слідчий посилається на те, що Будило підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Орган досудового розслідування вважає, що у разі повернення Будило до розташування військової частини, останній у різні способи може незаконно впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які являються його співслужбовцями та командирами підрозділів, в якому останній проходив військову службу. Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
Будило мав можливість самостійно прибути до військової частини, та продовжити проходити військову службу, однак протягом тривалого часу не вжив для цього заходів, що на думку слідчого свідчить про умисне продовження вчиненого злочину у якому він підозрюється, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий в судовому засідання просив задовольнити клопотання з підстав викладених в ньому.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, та просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник просила застосувати до Будило більш м'який запобіжний захід, як домашній арешт.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170040006484, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Як вбачається з матеріалів клопотання, старший сержант ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді стрільця-снайпера 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 07 березня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_1 з пунктом тимчасової дислокації на території населеного пункту АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 16.10.2025.
16.10.2025 старший сержант ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на території Заводського району м. Кам'янське Дніпропетровської області, внаслідок чого злочину було припинено.
У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_5 до вчинення злочину у якому він підозрюється, а саме: акт про проведення службового розслідування, витяги з наказів про призначення Будилона посаду, самовільне залишення ним військової частини, повідомлення про підозру, доповідь про самовільне залишення частини, рапорти.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій Будило, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу. Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Будило підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином та відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на міру покарання яка йому загрожує у разі визнання винним.
Слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу Будило на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику, враховується встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, тобто ризик впливу на свідків існує до їх допиту судом.
Будило може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як самовільно залишивши військову службу та проводячи дозвілля на власний розсуд, нехтуючи своїми обов'язками громадянина України, ніяких заходів щодо повернення на військову службу не зробив.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст. 177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється Дружина, доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджають триманню під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється Будило доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-179, 181-184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого, задовольнити.
В рамках кримінального провадження № 62025170040006484 від 12.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14 грудня 2025 року, включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду міста Кам'янського, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді застави та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, які він повинен буде виконувати строком до 14 грудня 2025 року:
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, або суду з місця військової служби;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи військової служби;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1