Справа № 201/10427/25
Провадження № 2/201/4731/2025
23 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про надання строку на примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
07.10.2025 до канцелярії суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про надання строку на примирення, для збереження сім'ї. Просив справу розглядати без його участі. Також відповідачем подане клопотання про трансляцію судового засідання.
Позивачка надала заяву в якій заперечувала проти надання строку на примирення, просила справу розглядати без її участі.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, були повідомлені про дату, місце та час розгляду справи належним чином, відповідно до положень ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи відбувається за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та подані клопотання про надання строку на примирення, слід дійти висновку, що заявлене клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Виходячи з положень тієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Отже, оскільки, відповідач не згодний на розірвання шлюбу та просить надати строк для примирення, позивачка заперечує, однак суд з метою вжиття заходів для примирення подружжя, вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та надати строк для примирення на 3 (три) місяці.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
За п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Вирішуючи клопотання відповідача про трансляцію судового засідання, суд виходить із такого.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
На розвиток конституційних гарантій гласності судового процесу спрямовані окремі положення чинного законодавства, які регламентують порядок реалізації права зацікавленої особи на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео - та аудіо запису.
Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
Отже, дані норми права передбачають правову регламентацію порядку використання портативних засобів у ході розгляду судової справи.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» як і відповідні процесуальні нормативні акти, передбачає, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. А право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, - що виключає можливість постановлення судом ухвали про дозвіл або відмову в дозволі на реалізацію такого права.
При цьому, суд не приймає рішення з даного приводу ані у формі окремих процесуальних документів ані у формі внесення його змісту до журналу судового засідання.
Постановлення ухвали про дозвіл чи відмову у дозволі на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів розглядається як порушення ст. 19 Конституції України, у відповідності до положень якої органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Презумпцією відправлення правосуддя у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є відкритість судового процесу, - що означає відкритий розгляд справи, відкритість інформації про справу як для сторін, третіх осіб та будь - яких інших осіб, право будь - яких осіб бути присутнім в залі судового засідання, вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового засідання тощо.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Згідно листа в.о. голови Державної судової адміністрації України №15-1924/16 від 14.03.2016 року «Про можливість онлайн-трансляції судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес» з метою здійснення онлайн-трансляції судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес, державним підприємством "Інформаційні судові системи" на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України" реалізовано механізм оприлюднення анонсу та розміщення онлайн-трансляцій у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал на YouTube "Судова влада України".
Суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо.
Позивач на обґрунтування клопотання про трансляцію судового засідання зазначив про необхідність забезпечення відкритості та гласності. Разом із тим, заявник не навів у клопотанні не вказав взагалі про потреби суспільного інтересу до спостереження за судовим процесом - предметом якої є розірвання шлюбу, не вказував на обставини загрози державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечення реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків; порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб.
При цьому, суд вважає за необхідне і доцільне роз'яснити, що на підставі ч. 4 ст. 7 ЦПК України, ч. 4 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасник справи, як кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.
Крім того, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду у відповідності до ст. 212 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 253, 258-260, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 на транслювання перебігу судового засідання - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про надання строку на примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Надати сторонам строк для примирення терміном - на 3 (три) тижні.
Провадження у справі зупинити до закінчення строку для примирення.
Після поновлення провадження викликати сторін у судове засідання на 18 листопада 2025 року на 12 год. 30 хв.
На ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.С. Наумова