Єдиний унікальний номер справи 175/14425/25
Номер провадження 3/175/7122/25
23 жовтня 2025 року селище Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Качаленко Є.В., за участю секретаря Савченко О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника-адвоката Коваль В.С., розглянув матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , одружений, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
10.08.2025 о 07:59 по вул. Л. Бикова, 17 в м. Краматорськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen t4, нз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що виконував бойовий наказ, був зупинений в м. Краматорськ за кермом автомобіля. Поліцейський повідомив, що підставою зупинки є тріщина на лобовому склі та транспортний засіб на іноземних номерах. Запропонував пройти огляд на стан сп'яніння. Проходити огляд відмовився, оскільки вважав, що він військовослужбовець і право на огляд є тільки у військової служби правопорядку, просив їх викликати.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль В.С. просила закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Зазначила, що поліцейський повинен вимагати від водія проведення огляду, а не ставити запитання згоден він пройти такий огляд. Крім цього, відеозапис не є безперервним, складається з кількох обрізаних частин хронологічно неузгоджених між собою, а тому не може бути доказом вчинення правопорушення. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як саме цей порядок не був дотриманий поліцейськими, а відповідно він не порушив вимоги п. 2.5. ПДР. ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, керував транспортним засобом, діючи в умовах крайньої необхідності, виконуючи бойовий наказ командира в умовах воєнного стану. Поліції проявила упередженість при складанні протоколу. ОСОБА_1 ніяк не може перебувати у стані сп'яніння, оскільки постійно перебуває на бойових діях. Згідно оглянутого відеозапису ОСОБА_1 поводить себе адекватно, чітко відповідає на запитання поліцейського, поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці. Працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортного засобу. Працівники поліції склали протокол без представників військової служби правопорядку.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника - адвоката Коваль В.С., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Незважаючи на захисну позицію ОСОБА_1 , його вина підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протокол серії ЕПР1 №418259 від 10.08.2025, матеріалами відеофіксації порушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2025, відповідно до якого огляд не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Вказані докази досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Так, у судовому засіданні досліджено диск з відеозаписом, на якому серед іншого зафіксовано, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку водій ОСОБА_1 відмовився.
Порядок проходження огляду передбачено статтею 266 КУпАП, а саме:
Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння.
У випадку, якщо особа відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння поліцейські складають протокол за відповідною частиною ст.130 КУпАП за складом "відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Доводи сторони захисту щодо не роз'яснення прав спростовуються відеозаписом з місця події, яким зафіксований факт, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та наслідки за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Посилання захисника, що на відеозаписі не вбачаються ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 не впливають на доведеність вини останнього, оскільки поліцейським повідомлено, що під час спілкування виявлено ознаки сп'яніння, в результаті чого запропоновано пройти огляд, від чого ОСОБА_1 неодноразово відмовився, декілька разів запитував у поліцейського, скільки треба грошей, щоб його відпустили.
Вимоги діючого КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 не передбачають проведення окремого огляду на встановлення ознак сп'яніння, при цьому виявлення таких ознак є суб'єктивним судженням поліцейського, за його внутрішнім переконанням, оскільки саме він спілкується із водієм та спостерігає за його поведінкою. При цьому, спростування чи підтвердження стану такого сп'яніння, відбувається шляхом проведення відповідного огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я. Отже, виявлення поліцейським ознак сп'яніння у водія, є лише підставою для вимоги пройти відповідний огляд на стан сп'яніння.
Переглядом відеозапису встановлено, що під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейський повідомив про запах, та вказував на інші ознаки, які навів у протоколі. Після чого особі запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відповів, що відмовляється проходити огляд. Суд звертає увагу, що водій ОСОБА_1 під час спілкування по телефону повідомив третій особі, що напередодні вживав алкоголь.
Вказані обставини вказують на наявність у поліцейського обґрунтованих підстав вимагати проходження огляду на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився
Також працівник поліції роз'яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Однак водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР України, оскільки відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо посилання захисту, що поліцейські повинні вимагати від водія проходження огляду, а не ставити запитання щодо його згоди, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, огляд на стан сп'яніння проводиться у випадках, коли є ознаки такого стану, а особа підлягає обов'язковому огляду. Поліцейський не зобов'язаний формулювати це виключно словом «вимагаю», достатньо, щоб була чітка пропозиція/повідомлення про необхідність пройти огляд. Відмова водія від огляду фіксується незалежно від того, чи була це «вимога», чи «пропозиція», адже правове значення має саме волевиявлення особи - пройти чи відмовитися.
Не приймаються до уваги і доводи захисника, що обвинувачення сформульоване некоректно, не зрозуміло, що саме інкриміновано ОСОБА_1 - керування в стані алкогольного сп'яніння чи відмова від проходження огляду.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає три альтернативні склади правопорушення, за вчинення будь-якого з них однаково і рівнозначно настає адміністративна відповідальність:
1. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,
2. а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,
3. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, протокол ЕПР1 №418259 від 10.08.2025 складено саме за відмову пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку.
Доводи захисника, що відеозапис, нібито, не є безперервним, не відповідають дійсності, оскільки після перегляду відеозапису в судовому засіданні, встановлено, що він хоча і складається з декількох фрагментів, проте за своєю суттю є безперервним та фіксує повну картину розвитку подій від моменту зупинки водія до моменту, коли керування транспортним засобом було передано третій особі.
Водночас, положення чинного законодавства визначають доказом, зокрема, всі ті відеозаписи, які містять у собі інформацію, що підлягає встановленню в межах справи. Неповнота (фрагментарність) відеозапису з нагрудної камери працівників поліції не може свідчити про те, що даний відеозапис не може бути використаний як доказ в межах справи, якщо на ньому зафіксовані відомості, обставини та факти, що мають значення для цієї справи. Тим більше вказані обставини не свідчать про те, що відеозапис отриманий з порушенням встановленого законодавством порядку з неналежного джерела, неналежним суб'єктом тощо. У будь-якому випадку наявність кількох відеозаписів, на які посилається сторона захисту, не є тим істотним порушенням, що якось вплинуло на встановлення належності обставин і подій та їх учасників, співставлення їх з обставинами даної справи. Більш того, ОСОБА_1 підтвердив, що на відео зафіксований він сам та його спілкування з поліцейськими.
Посилання адвоката на вимоги ст. 266-1 КУпАП, не є слушними, оскільки вказана норма є спеціальною, і передбачає огляд військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Якщо військовослужбовець як водій керує транспортним засобом, то його огляд проводиться відповідно до вимог ст.266 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
А згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення, в тому числі, за ст.130 Кодексу.
Доводи, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, в ході судового розгляду не здобули підтвердження.
Зокрема, відповідних документів, які вказують, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував бойове розпорядження суду не представлено.
З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 одягнений в цивільний одяг, не поспішав, не повідомляв поліцейському, що в нього термінове бойове завдання. В ході телефонної розмови сказав, що їде «підварити» машину. На запитання суду ОСОБА_1 повідомив, що отримав усне розпорядження відвезти речі на "перевалочний пункт", однак командир не ставив йому часові рамки виконання наказу, мав встигнути це зробити до вечора. Між варіантами витратити 15 хв часу на "продуття" алкотестеру на місці чи відмовитись від огляду, ОСОБА_1 обрав той, який в результаті зайняв більше години часу, закінчився складенням протоколу за відмову та змусив третіх осіб прибути на місце і сісти за кермо автомобіля.
Обставини справи не свідчать про те, що ОСОБА_1 при відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння діяв в стані крайньої необхідності.
Суд вважає доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України:
«п.2.5» - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.
Так, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою та є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП слід стягнути судовий збір.
Питання щодо дотримання етичних стандартів поведінки поліцейських у спілкуванні з ОСОБА_1 , порушенні стороною захисту, на переконання суду, не досягли того рівня інтенсивності, який би ставив під сумнів справедливість усієї процедури оформлення матеріалів поліцейськими. Хоча комунікацію поліцейського з ОСОБА_2 не можна розцінювати як зразок етичного еталону спілкування, однак по суті вона не стала перешкодою у розумінні сторонами одна одної, не вплинула на добровільність поведінки особи і не спричинила у результаті будь-якого конфлікту між учасниками.
Водночас, суд зауважує, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за тріщину на лобовому склі не є предметом розгляду у цій справі. Суд роз'яснює, що обґрунтованість, раціональність і відповідність суспільним інтересам рішення поліцейського притягнути водія військовослужбовця до адміністративної відповідальності за технічний стан автомобіля (тріщина на лобовому склі), який як волонтерська допомога наданий військовій частині, і використовується в ході виконання обов'язку із захисту Вітчизни у м.Краматорську у регіоні, де тривають інтенсивні бойові дії, може бути перевірена в порядку адміністративного судочинства за відповідним позовом, поданим згідно вимог КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч.2 ст.268, ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач - ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
Суддя Є.В. Качаленко