Справа № № 585/3991/25
Номер провадження 1-в/585/204/25
22 жовтня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
заявника - засудженого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ромни клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування щодо нього Закону України від 18.07.2024 р. №3886-IX,
встановив:
16 жовтня 2025 року засуджений за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з клопотанням про пом'якшення покарання відповідно до Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 зазначене клопотання підтримав.
Захисник ОСОБА_5 також підтримав клопотання засудженого.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали особової справи на засудженого ОСОБА_4 , дійшов до наступного.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів особової справи на засудженого ОСОБА_4 , останній 21.05.2019 року справа №242/154/19 був засуджений вироком Селидівського міського суду Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (арк.ос.спр. 26-29).
Також, вироком Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 присуджено рахувати з 05 березня 2020 року. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_4 з 01.11.2019 року до дня ухвалення вироку, тобто по 04 березня 2020 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі (арк.ос.спр. 19-23).
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип неявно гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Як наслідок, для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 НМ, обговорювана зміна "скасовує кримінальну протиправність діяння" у значенні ст. 5 КК.
У той же час визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Зазначені висновки наведені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року у справі №278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24)).
Як вбачається з матеріалів особової справи на засудженого, ОСОБА_4 21.05.2019 року справа №242/154/19 був засуджений вироком Селидівського міського суду Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (арк.ос.спр. 26-29).
Також, вироком Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 присуджено рахувати з 05 березня 2020 року. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_4 з 01.11.2019 року до дня ухвалення вироку, тобто по 04 березня 2020 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі (арк.ос.спр. 19-23).
Зі змісту вироку Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 року справа №242/154/19 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 185 КК України по двом епізодам, а саме за вчинення таємного викрадення речей 01 травня 2018 року з гаражу, що належить ОСОБА_7 на загальну суму 778 грн. 62 коп; та за вчинення таємного викрадення речей 01 травня 2018 року з гаражу, що належить ОСОБА_8 на загальну суму 817 грн.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2018 році становила 1762 грн. (881 Х 2 = 1762).
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 НМ по кожному з епізодів вчинених ОСОБА_4 , до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК. Однак, оскільки діяння вчинене з проникненням у приміщення, дії засудженого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК у зв'язку з таким.
Частиною 3 ст. 337 КПК України встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 тис. НМ або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч. 1 ст. 12 КК).
З огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 3 ст. 185 КК, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище засудженого.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162 КК, суд виходить із фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, не вдаючись до оцінки/переоцінки доказів.
Об'єктивна сторона ст. 162 КК полягає, серед іншого, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, зокрема, у незаконному проникненні до приміщення.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_4 усвідомлював, що приміщення, до якого він протиправно проник, перебуває у володінні іншої особи.
На підставі наведеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 337 КПК, суд уважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_4 за епізодом 01 травня 2018 року (потерпілий ОСОБА_7 ) з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК, за епізодом 01 травня 2018 року (потерпілий ОСОБА_8 ) з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК і призначити покарання в межах санкції цієї частини статті.
У ході вирішення питання про призначення виду і розміру покарання колегія суддів, зважаючи на положення статей 50, 65 КК, бере до уваги, зокрема, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого, який раніше судимий, працював до затримання, перебуває у шлюбі, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря-психіатра з 2007 року по 2015 рік з діагнозом легка розумова відсталість з поведінковими порушеннями, за місцем проживання характеризується задовільно.
З огляду на це суд уважає, що покарання, призначене в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
За статтею 479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За таких обставин, вирок Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 у справі №242/154/19, та вирок Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19 підлягаю зміні в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, та відповідно статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19 за ч.3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна, необхідно приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 у справі №242/154/19 за ч.1 ст. 162 КК України, у виді двох років обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців із конфіскацією майна. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 05 березня 2020 року. В іншій частині вироки Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 у справі №242/154/19, та від 05.03.2020 року справа №242/7417/19 залишити без змін.
Крім того, суд роз'яснює ОСОБА_4 , що він враховуючи положення ч.2 ст. 12, п.1) ч.1 ст. 49 КК України право на звернення до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.
Керуючись статтями337, 479-2, 393-395, 539 КПК України, суд
постановив:
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування щодо нього Закону України від 18.07.2024 р. №3886-IX, задовольнити.
Змінити вирок Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 у справі №242/154/19.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за епізодами від 01 травня 2018 року із ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК та призначити йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
В іншій частині вирок Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 року справа №242/154/19 залишити без змін.
Змінити вирок Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19.
Відповідно статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19 за ч.3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна, приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2019 у справі №242/154/19 за ч.1 ст. 162 КК України, у виді двох років обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців із конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 05 березня 2020 року.
В іншій частині вирок Селидівського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року справа №242/7417/19 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду складено 24.10.2025 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1