Дата документу 22.10.2025 Справа № 334/7321/25
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 334/7321/25 Пр. № 22-ц/807/1992/25Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Н.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
22 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Онищенка Е.А.,
за участі секретаря Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСИ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території
У вересні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сухенко Ю.М. звернулася до суду з вищезазначеною заявою в порядку окремого провадження з посиланням на ст. 317 ЦПК України «Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій ввеено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України» (а. с. 1-7), в якій просила:
- встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , громадянки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Запорізька область, м. Енергодар, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Енергодар Запорізької області, Україна, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Запоріжжя Запорізької області, Україна, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення провести державну реєстрацію факту народження дитини - ОСОБА_3 , вказавши наступне: народилась одна дитина, друга за рахунком; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Запорізька область, м. Енергодар, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Енергодар Запорізької області, Україна, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Запоріжжя Запорізької області, Україна, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та видати свідоцтво про народження дитини.
В обґрунтування своєї заяви сторона заявника зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 (далі - заявник по справі) народила дитину - ОСОБА_3 .
На дату народження доньки заявниця перебувала на тимчасово окупованій території м. Енергодару Запорізької області.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Відповідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» №309 від 22.12.2022 року Енергодарська міська територіальна громада з 04.03.2022 року входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).
Оскільки фактично склалося, що на тимчасово окупованій території м. Енергодару Запорізької області діє юрисдикція та застосовується законодавство російської федерації, тому документи про народження дитини видаються за формою, встановленою міністерством охорони здоров'я рф та реєстрація народження проводиться згідно законодавства російської федерації. Відтак, реєстрація народження доньки заявниці була проведена територіальним відділом рацс міста Енергодару управління рацс Запорізької області, про що видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 26.04.2025 року.
В свідоцтві про народження заявниця записана матір'ю дитини однак з прізвищем « ОСОБА_5 », батьком дитини записано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Така ситуація склалася через те, що на 33 тижні вагітності в лютому 2025 року, Заявниця на прохання батька дитини поїхала до тимчасово окупованого міста Енергодару Запорізької області, для короткотривалих відвідин та планувала повернутися до міста Запоріжжя за тиждень. Однак, перебуваючи там на умовляння ОСОБА_4 заявниця погодилася укласти з ним шлюб, що було зареєстровано територіальним відділом рацс міста Енергодару управління рацс Запорізької області, про що видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 22.02.2025 року. Після реєстрації шлюбу прізвище заявниці було змінено на ОСОБА_5 .
Згідно з частиною 4 статті 49 ЦК України реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та и походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дають підстави для висновку, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факти реєстрації шлюбу та народження.
Відтак для державних органів на території України прізвище заявниці залишилось без змін - ОСОБА_6 .
Через тривалий переїзд та пізній термін вагітності заявниця не змогла виїхати з окупованого Енергодару до пологів.
ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 годині 00 хвилин в м. Енергодар Запорізької області заявниця - ОСОБА_1 народила дитину жіночої статі - ОСОБА_3 .
Факт народження дитини підтверджується медичними документами - Талон №3 відомості акушерського стаціонару про новонародженого, відповідно до якого ОСОБА_1 , 1996 року народження о 14:00 годині народила дівчинку, вагою 3560 грамів, виданий установою, що розташовані на окупованій території. Історія вагітності заявниці оформлена та обмінна карта велася жіночою консультацією №3 м. Запоріжжя.
Крім того, окупаційною владою було зареєстровано народження дитини та отримано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 26.04.2025 Територіальним відділом РАЦС міста Енергодар Управління РАЦС Запорізької області, актовий запис № 110259900000300035003.
У зв'язку з тим, що вищевказаний документ, виданий та отриманий на території м. Енергодар Запорізької області зразка російської федерації є недійсним, заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження дитини на території України.
Однак, будучи громадянкою України, заявниця бажає щоб її дитина була зареєстрована у встановленому законом порядку на території України, була громадянкою України та в подальшому мала всі належних їй прав та свободи громадянина України. Без встановлення факту народження дитини та отримання свідоцтва про народження заявниця з дитиною не може повернутися в Україну, оскільки країни Європейського Союзу, через які можливий в'їзд в Україну не визнають документи видані органами країни агресора на тимчасово окупованих територіях України.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення заявника до суду та постановления судом першої інстанції оскаржуваної ухвали), якою запроваджено спрощений порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Частина 3 статті 317 ЦЖ України передбачає, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Згідно з частиною 4 статті 49 ЦК України реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1,2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.
Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження (частина 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
В абзаці сотому двадцять шостого пункту 8 глави 1 розділу ПІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила) зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п'ятим, шостим пункту З глави 1 розділу II цих Правил.
Згідно з підпунктом «в» пункту 12 глави 1 розділу III Правил у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дають підстави для висновку, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факти реєстрації - шлюбу та народження.
Водночас Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на» тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.
Такий висновок зроблено Верховним Судом у своїй постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22 (провадження № 61-9254св22).
Відповідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» №309 від 22.12.2022 року Енергодарська міська територіальна громада з 04.03.2022 року входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).
Відтак, органи державної влади не здійснюють свої повноваження на цих територіях.
Вказана обставина виключає можливість зареєструвати факт народження у встановленому законом порядку за місцем народження дитини.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Зазначений висновок враховував також ЄСГОІ у справах «Лоізіду проти Туречини» (Loizidou V. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року), «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer у. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року).
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України JW789-XII від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно з положеннями ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.'
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч.1 ст.126 СК України).
Батько дитини визнає батьківство, що «дефакто» підтверджується документами виданими окупаційними органами влади та окремо його заявою на адресу суду, що додана нижче.
Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Заявниця та батько дитини погодили, що дитина матиме прізвище батька - ОСОБА_5 .
Внаслідок вищевикладених обставин на сьогодні отримання свідоцтва про народження дитини в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом для його отримання та захисту прав дитини є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
На сьогоднішній день юридичний факт народження ОСОБА_3 підтверджується наступними документами: копією свідоцтва про народження дитини; документами із медичних закладів стосовно історії пологів та народження дитини; копією свідоцтва про укладення шлюбу між заявником та ОСОБА_4 ; копією паспорта заявника; копією паспорта батька дитини.
Отже, встановлення юридичного факту народження ОСОБА_3 необхідно для реалізації нею прав та свобод громадянина України.
11 серпня 2025 року, представник заявниці звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області, з адвокатським запитом про державну реєстрацію факту народження дитини, державну реєстрацію шлюбу, зміну прізвища Заявниці. Розглянувши запит, адвокату було відмовлено в наданні відповіді та рекомендовано витребувати запитувану інформацію через ухвалу суду.
Відповідно до вимог п.8 ч. 1 ст.430 ЦІЖ України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. Частиною 4 статті 317 ЦІЖ України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» заявниця звільнена від сплати судового збору.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Новікову Н.В. (а.с.66).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2025 року (а.с.69) у відкритті окремого провадження у цій справі за вищезазначеною заявою ОСОБА_1 в особі адвоката Сухенко Ю.М. у цій справівідмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, заявник ОСОБА_1 в особі представника Сухенко Ю.М. у своїй апеляційній скарзі (а.с.76-81) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
30.09.2025 року ця справа за вищезазначеною заявою надійшла до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, разом з апеляційною скаргою (а.с.148). В автоматизованому порядку 30.09.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Полякова О.З. (а.с.149). Відповідно до ст. 359 ч. 2 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше 5 днів з дня надходження … У період з 04.10.2025 року по 05.10.2025 року мали місце вихідні дні. В автоматизованому порядку 06.10.2025 року у цій справі суддею Кочетковою І.В. замінено суддю Полякова О.З. у зв'язку із тривалою відпусткою останнього (а.с.150-151). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 06.10.2025 року (а.с.152), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.153) з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі.
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони заявника у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції апеляційним судом.
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату час та місце розгляду цієї справи, у тому числі заявник через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, та через оголошення на Офіційному веб - сайті Судової влади України, що узгоджується із вимогами ст. 128 ЦПК України, оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку (відповідь № 1913974 від 21.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру - а.с.164-165) та місцезнаходженням заявника ОСОБА_7 на час перегляду цієї справи апеляційним судом є АДРЕСА_1 (зміст заяви заявника у цій справі - а.с.1) - тимчасово окупована територія України внаслідок військової агресії РФ, всі учасники цієї справи не з'явились, окрім представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сухенко Ю.М. (а.с. 145-147, 171-172), клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
Заінтересована особа - ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСИ) подав апеляційному суду заяву (а.с. 167- 168), за змістом якої: «... Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв'язку з надходженням ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя № 334/7321/25 від 10.09.2025 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України за заявою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомляє про таке. Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по - батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, при відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою. Державну реєстрацію народження па підставі рішення суду про встановлення факту народження па тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі. Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 14.12.2022 № 395/13.1-03 «Про затвердження Положення про Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Положень про відділи цього Управління» затверджено положення про Відділ. Відповідно до Положення про Відділ - він є структурним підрозділом Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та підпорядковується йому. До повноважень Відділу не відноситься державна реєстрація актових записів цивільного стану - ці функції належать до територіальних відділів. У зв'язку з тим, що Відділ не має повноважень щодо державної реєстрації актових записів, вважаємо за доцільне залучити до розгляду справи Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) як заінтересовану особу, з метою реалізації прав та обов'язків визначених статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України…».
Відповідно до ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: вищезазначену заяву заінтересованої особи у цій справі задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з'явились, за присутності представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сухенко Ю.М. (а.с. 145-147, 171-172).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сухенко Ю.М, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судовими рішеннями є: ухвали…, постанови…(ст. 258 ч. 1 ЦПК України).
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті окремого провадження за вищезазначеною заявою заявника у цій справі, керувався ст. ст. ст. 293, 315 ЦПК України ЦПК України та виходив із такого.
Окреме провадження, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Як вбачається з долученої копії свідоцтв про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 26.04.2025 року, ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_8 (мати) є громадянами Російської Федерації, а отже є такими, що отримали у встановленому порядку громадянство Російської Федерації.
Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України» добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатись із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
У Звіті Комітету експертів з питань громадянства для Ради Європи «Стосовно умов набуття та втрати громадянства» від 14 січня 2003 року (CJ-NA (2002) 1) Комітет, досліджуючи достатність стандартів набуття і втрати громадянства, звернув увагу на те, що «автоматична втрата громадянства зазвичай стосується випадків добровільного набуття іншого громадянства».
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 9901/166/21 (Провадження № 11-18заі22), яка в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судом під час ухвалення рішення.
А отже може виникнути спір щодо проведення державної реєстрації дитини та надання їй громадянства України.
Таким чином, з заяви та доданих документів вбачається, що у даних правовідносинах існує спір про право.
Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що така справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження і у відкритті провадження належить відмовити, роз'яснивши заявнику його право подати позов на загальних підставах.
Проте із таким висновком суду першої інстанції у цій справі повністю погодитись не можна з таких підстав.
Вищезазначена ухвала суду першої інстанції у цій справі є передчасною, так як передчасним у цій справі сам по собі на стадії вирішення судом першої інстанції питання про відкриття окремого провадження є висновок суду першої інстанції про існування спору про право.
Оскільки, суд першої інстанції на стадії відкриття провадження у цій справі не міг досліджувати і не досліджував взагалі доводи та докази заявника на підтвердження наявності (відсутності) факту примусового отримання заявником ОСОБА_1 , яка є громадянкою України, громадянства РФ на тимчасово окупованій внаслідок військової агресії РФ проти України території Запорізької області у місті Енергодар (з березня 2022 року по теперішній час - ст. 82 ч. 3 ЦПК України):
- паспорт громадянина України заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Енергодар Запорізької області серії НОМЕР_4 , виданий Енергодарським МВ ГУМВС України в Запорізькій області 21.03.2012 року - копія а.с.91- 94, яка додана до вищезазначеної апеляційної скарги сторони заявника,
- інформація Державної міграційної служби України, отримана судом першої інстанції у цій справі станом на час постановлення оскаржуваної ухвали про результати перевірки недійсних документів (а.с. 67-68), за змістом якої паспорти громадян України серії НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 ) та серії НОМЕР_6 ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Запоріжжя, виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 27.11.2002 року - копія паспорту а.с. 50-54, якій визнає цю дитину - заява останнього а.с. 49),
- інформація про визнання недійсними цих документів в базах даних ДМС відсутня, - відповідь № 1913974 від 21.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, отримана апеляційним судом у цій справі в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги сторони заявника),
Враховуючи, що:
- Україна не визнає примусове отримання громадянства РФ на тимчасово окупованих територіях, оскільки це суперечить українському законодавству та міжнародному праву. Це означає, що громадяни України, які отримали російський паспорт під примусом, не втрачають українського громадянства; так, Закон України "Про забезпечення прав і свобод на тимчасово окупованих територіях" чітко зазначає, що примусове автоматичне набуття громадянства РФ не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України; Україна вважає незаконними та недійсними будь-які документи, видані на окупованих територіях, зокрема російські паспорти; нав'язаний паспорт не позбавляє українського громадянства;
- заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сухенко Ю.М. до своєї заяви у суді першої інстанції надавала клопотання про витребування доказів (а.с. 62-63) із додатками на підтвердження дійсної наявності перешкод в самосійному отриманні останніх (а.с. 64-65), а саме витребувати у ВДРАЦС у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) інформацію щодо наявності чи відсутності актового запису:
= про шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Енергодар Запорізької області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Запоріжжя;
= про народження дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір'ю якої записено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Енергодар Запорізької області, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Запоріжжя.
Хоча, на виконання вимог ЦПК України, зокрема:
- ст. 12 ч. 5 п. 4 (Змагальність сторін) - суд першої інстанції мав сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
- ст. 294 (Порядок розгляду справ окремого провадження) - з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (ч.2); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду; інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV «Окреме провадження» (ч.3).
Крім того, для того, щоб виник можливий спір про право, у цій справі має бути залучені за клопотанням сторони заявника або за власною ініціативою суду першої інстанції саме належні заінтересовані особи: - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (інформація ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСИ) - а.с. 167- 168) та, можливо, - Державна міграційна служба України.
Оскільки, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина третя статті 53 ЦПК України). Це стосується і справ окремого провадження, де такі особи залучаються як заінтересовані особи (лист - роз'яснення Верховного Суду (КЦС) головам апеляційних та місцевих судів - копія а.с. 173).
При вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах цієї справи, доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення передчасної ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення процесуального питання про відкриття окремого провадження у цій справі) до суду першої інстанції.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що заявником, як апелянтом, при подачі вищезазначеної апеляційної скарги в силу вимог закону судовий збір не сплачувався.
Разом із цим, в силу вимог ЦПК України в разі скасування вищезазначеної ухвали суду першої інстанції у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2025 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова апеляційним судом складена 23.10.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кочеткова І.В. Онищенко Е.А.