Справа № 682/2794/25
Провадження № 6/682/32/2025
24 жовтня 2025 року м.Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Зеленської В.І., при секретарі Кондратюк Л.О., з участю головного державного виконавця Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Шийки Ольги Олександрівни, розглянувши подання головного державного виконавця Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
в с т а н о в и в.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024 р у справі №560/9307/24 стягнуто з ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 96125 грн 63 коп в користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області, ЄДРПОУ - ВП 44070171. Рішення набрало законної сили 05.09.2024 р.
16.09.2024 р Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на підставі рішення від 5 серпня 2024 р у справі №560/9307/24 .
03.10.2024 р головним державним виконавцем Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шийкою О.О. відкрите виконавче провадження ВП № 76185655, про що постановлено постанову.
Головний державний виконавець Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Шийка О.О. звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до виконання ним зобов'язань, покладених згідно з виконавчим провадженням № 76185655 з примусового виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024 р у справі №560/9307/24 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 96125 грн 63 коп в користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
У поданні зазначено, що на виконанні у головного державного виконавця Славутського відділу ДВС Шийки О.О. перебуває виконавче провадження № 76185655 з примусового виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024 р у справі №560/9307/24 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 96125 грн 63 коп в користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області. 03.10.2024 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 03.10.2024 р державним виконавцем здійснено виклик боржника ОСОБА_1 для встановлення факту добровільного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду про сплату податкового зобов'язання та надання документів, що підтверджують таку сплату, і роз'яснення наслідків невиконання рішення суду. У відповідності до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» 05.12.2024 державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти на відкритих рахунках/електронних гаманцях боржника ОСОБА_1 в межах суми 106043 грн 19 коп. 13.10.2024 р державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно боржника ОСОБА_1 . Відповідні записи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З метою перевірки майнового стану боржника до реєструючих органів направлено відповідні запити, з відповідей яких встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення. 14.10.2024 р державним виконавцем здійснено повторний виклик боржника ОСОБА_1 з роз'ясненням його вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначені права та обов'язки боржника, та з вимогою надати державному виконавцю пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, достовірних відомостей про доходи та місце роботи, достовірні відомості про наявність коштів, цінностей, в тому числі на рахунках/вкладах в банках та інших фінансових установах, достовірних відомостей про майно та майнові права, копії паспорта, довідки про склад сім'ї тощо. Проте, боржник ОСОБА_1 на виклик державного виконавця не з'явився, відомості про доходи та майно не надав. Таким чином боржником ОСОБА_1 приховано відомості від державного виконавця, які могли слугувати належному зверненню стягнення на майно боржника, що підтверджує факт його ухилення від виконання рішення суду. На запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що рухомого майна, цінних паперів, земельних ділянок, транспортних засобів та іншого будь-якого майна, належного боржнику на праві власності, за боржником не зареєстровано. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником не зареєстровано нерухоме майно. Згідно з інформацією ДПС боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державний кордон України не перетинав.
Головний державний виконавець Шийка О.О. в ході судового розгляду подання стверджує, що станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії щодо виконання судового рішення. Разом з тим, відсутні докази наявності об'єктивних причин, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду, що вказує на свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду. З 05.09.2024 (набрання рішенням законної сили) він не здійснює заходів на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання. Вважає, що така крайня міра примусового заходу як обмеження у праві виїзду за межі України змусить боржника виконати свої зобов'язання за судовим рішенням. Іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду діюче законодавство не містить.
Тому, посилаючись на норми п.19 ч. 3 ст. 18 Закону, ч. 5 ст. 19, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» , норми ЦПК України та Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» , ст. 441 ЦПК України, просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання покладених на нього зобов'язань.
Розглянувши подання про тимчасове обмеження боржника виїзду за кордон України, суд зазначає наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до п. 14, 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
При цьому ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України, при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
У судовій практиці постає питання про визначення поняття "ухилення" боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, оскільки в Закону України «Про виконавче провадження» та у ст. 441 ЦПК України його значення не розкрито, практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.
У сучасній українській мові слово "ухилення" тлумачиться так: 1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.
Таким чином, словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 19 ч. 3 ст. 18 закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Отже, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Виходячи з принципу Верховенства права, закріпленого у ст. 10 ЦПК, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
На обґрунтування ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення державним виконавцем до матеріалів подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника надано копії документів виконавчого провадження, а саме:
- постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2024;
- виконавчий лист від 16.09.2024;
- виклик бордника державним виконавцем від 03.10.2024;
- постанова про арешт коштів боржника від 05.12.2024;
- постанова про арешт майна боржника від 13.10.2025;
- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухомості, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про відсутність у боржника ОСОБА_2 на праві власності нерухомого майна;
- повідомлення МВС про відсутність у ОСОБА_1 зареєстрованих транспортних засобів;
- відповідь на запит до Управління Державної податкової служби про відсутність інформації про отримані ОСОБА_1 доходи;
- відповідь на запит до Державної прикордонної служби України про відсутність відомостей щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 .
Головний державний виконавець Шийка О.О. в ході розгляду подання пояснила також, що з повідомлення осіб, які перебувають в родинних відносинах з боржником ОСОБА_1 , відомо, що ОСОБА_1 є учасником АТО, отримав контузію, неодноразово проходив лікування в Острозькій обласній психіатричній лікарні Рівненської області. Проте вказана інформація головним державним виконавцем не перевірена, не встановлено, чи визнавався ОСОБА_1 недієздатним, чи встановлювалась над ним опіка, чи може він усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, для твердження про те, що він ухиляється від виконання рішення суду.
Здійснивши оцінку доводів з урахуванням наявних у справі матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем не доведено наявності обставин, які б свідчили про необхідність вжиття судом виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, оскільки з поданих до суду матеріалів судом не встановлено, що невиконання боржником судового рішення є наслідком саме свідомого ухилення від виконання цього обов'язку, за наявності у боржника можливості виконати зобов'язання у повному обсязі або частково.
В матеріалах справи відсутні докази, що боржник свідомо ухиляється від обов'язку виконати рішення суду.
Відтак, фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання боргових зобов'язань, зокрема: приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження тощо.
При цьому суд зауважує, що у разі, якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, доказів звернення державного виконавця до суду щодо застосування до боржника у цій справі приводу, матеріали подання не містять.
Крім цього, заявник не обґрунтував і не подав доказів, підтверджуючих, що саме по собі обмеження боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання рішення суду у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі Гочев проти Болгарії від 26.11.2009 Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269, ст. 313 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Судом встановлено, що відповідь на запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону за період з 05.09.2024 свідчить, що боржник у даний проміжок часу не здійснював перетин державного кордону.
Разом з тим, у зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та на виконання вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.
За загальним правилом, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України.
Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено та гарантовано Конституцією України.
Окремо слід зауважити і на тому, що за змістом положень Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, а обов'язком держави є захищати життя людини, проте тимчасове обмеження під час воєнного стану у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка законодавчо не обмежена у такому праві (тобто не є військовозобов'язаним, державним службовцем тощо), може свідчити про порушення державою свого обов'язку щодо забезпечення та захисту основоположного права людини на життя.
З урахуванням вказаного, за сукупності вищевикладених обставин, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон України.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд
Відмовити задоволенні подання Головного державного виконавця Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Шийки О.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до виконання ним зобов'язань, покладених у виконавчому провадженні № 76185655 з примусового виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2024 р у справі №560/9307/24
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя В.І.Зеленська